Давні традиції святкування. Як відзначали Різдво на Миколаївщині та які страви готували

Давні традиції святкування. Як відзначали Різдво на Миколаївщині та які страви готували

Давні традиції святкування. Як відзначали Різдво на Миколаївщині та які страви готували Фото: vsim.ua

Різдво жителі Миколаївщини та українці загалом відзначають з Середньовіччя, але народні традиції сягають часів язичництва та пов’язані з народженням Божича КолядиБожич Коляда — молоде Сонце, що символізувало початок річного кола — Кола Сварожого (Зодіаку). , тобто молодого сонця після днів зимового сонцестояння.

Про традиції святкування Різдва кореспондентам Суспільного розповіла завідувачка відділу пересувних та стаціонарних виставок Миколаївського обласного краєзнавчого музею Світлана Романенко.

Світлана Романенко говорить, що передував святу Різдва 40-денний Пилипівський піст,Пилипівський піст — один з постів східних християнських церков. Дотримується з 15 листопада до 24 грудня за григоріанським і новоюліанським календарями, і деякими Східними церквами 15 (28) листопада до 24 грудня (6 січня) за юліанським календарем. останній день якого припадає на СвятвечірСвятий вечір — одне з найурочистіших християнських свят, яке відзначається ввечері напередодні Різдва Христового. – шосте січня.

"Протягом цього дня не годилося їсти до появи першої зірки, яка віщувала народження Христа. Проте родини активно готувалися до прийдешнього свята: наводили лад в оселі й на подвір’ї, приготовляли святкові страви", — розповіла Світлана Романенко.

За словами краєзнавців, попри те, що вечеря шостого січня була пісною, її називали багатою: "багатий Святвечір", "багатий стіл", "багата кутяКутя — відварені у воді зерна пшениці чи ячменю з медом.".

Готували, зазвичай, 12 страв: за кількістю найближчих послідовників Христа – апостолів або за кількістю місяців року.

"Але так було не на всій Миколаївщині. Наприклад, болгари, які мешкають у нашому краї, готують сім, за кількістю днів тижня, або дев’ять, за кількістю місяців, які Діва Марія носила Ісуса під серцем, страв. Перелік страв на Святий вечір у родинах різнився з року в рік. Як і зараз, все залежало від достатку сім’ї, смаків, продуктів, які були заготовлені до свята", – говорить Світлана Романенко.

Єдиною умовою святкового столу цього дня була заборона м’ясних та молочних продуктів. До обов’язкових наїдків Святвечора відносилися кутя, узварУзвар — солодкий відвар, компот із сушених фруктів і ягід. Страва української національної кухні, що готувалась напередодні церковних свят — Різдва і Хрещення — як обрядова страва. і калачКалач — білий обрядовий хліб особливої форми, випечений із крученого й переплетеного тіста. Випікають з вчиненого тіста, як правило, плетеним з трьох-чотирьох качалочок. Часто в калачів посередині дірка.. Основним інгредієнтом для приготування куті була відбірна пшениця, яку замочували напередодні та варили.

"На Миколаївщині подекуди робили кутю з ячменю або рису: він був більш коштовним і належав до святкових страв, додаючи до нього мед за смаком, розтертий у макітрі мак, смажені подрібнені горіхи, родзинки, насіння соняшника, навіть халву. У залежності від традицій, а зважаючи на те, що Миколаївщина заселялася представниками різних національностей і з різних регіонів України, традиції дуже різнилися", – каже Світлана Романенко.

Читайте також: "Як краще їсти та пити. Поради миколаївцям від дієтолога та нарколога"

За словами Світлани Романенко, кутя могла бути густою або рідкою, тобто з додаванням узвару. На стіл кутю зазвичай несла господиня, а в інших регіонах – хлопчик, а водночас із цим усі члени родин квоктали, щоб кури добре неслися.

По кутах столу, як оберіг, клали часник, сіль і свячений мак. Підлогу, а іноді й сам стіл, притрушували сіном на згадку про народження Христа у стайні.

"Першою куштували кутю, запиваючи узваром. Обов’язково на столі були страви з риби, адже Миколаївщина багата водоймами: оселедець, запечений карась, борщ або холодець з рибою. Подавали вареники з квасолею й капустою, голубці з овочами й крупами, різноманітні каші, картоплю, соління", – розповіла Світлана Романенко.

Краєзнавиця говорить, що відмінністю Святвечора на півдні України було те, що до його початку дітлахи ходили до хрещених батьків, у деяких селах Миколаївщини їх могло бути декілька, та старших родичів – "носили вечерю". Зі словами: "Просили батько, просили мати і я прошу", вони подавали загорнутий у хустку калач і горщик з кутею, а також інші святкові страви. Хрещені забирали вечерю, навзаєм давали свою та обдаровували дітей солодощами.

За словами Світлани Романенко, вечеря відбувалася спокійно, до її завершення було заведено не вставати з-за столу. Вважалося, що душі померлих пращурів приходять на спільну вечерю роду, тому до ранку на столі залишали не митий посуд.

Читайте Суспільне Миколаїв у Telegram, Viber та Instagram.

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди