"Квас, а не борщ". Яку страву готували у гірському регіоні Львівщини на Святвечір

"Квас, а не борщ". Яку страву готували у гірському регіоні Львівщини на Святвечір

"Квас, а не борщ". Яку страву готували у гірському регіоні Львівщини на Святвечір Суспільне Львів

6 грудня для Святої вечері християни східного обряду готують 12 страв. Ця їжа є традиційною для їхньої сім’ї та етнічного регіону. Суспільне дізналося про рецепт квасу, який готували на Бойківщині, гірській території, де межують Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

На Бойківщині предки працівниці Шевченківського гаю у Львові Зоряни Ципишевої готували на Вечерю не борщ, а — квас.

"Це борщ, який заправляється капустяним квасом, саме тому він називається квас, а не борщем", — каже Зоряна Ципишева.

Тепер Зоряна Ципишева готує квас за рецептом бабусі Іванни Цабак. Для початку жінка ставить на піч каструлю з водою, пізніше додає гречку. Окремо — відварені гриби, капустяний квас та сушені корінці петрушки.

"Цілу зиму ця петрушка використовувалась для приготування рідких страв. Власне до цього квасу — це обов’язковий інгредієнт", — каже Зоряна Ципишева.

"Квас, а не борщ". Яку страву готували у гірському регіоні Львівщини на Святу вечерюСуспільне Львів

Сушені корінці петрушки нанизані на нитку

Після додавання кожного інгредієнту господиня помішує суп, та пригадує традиції, які супроводжували Святий вечір.

"Не можна було в цей день сваритись, не можна було підіймати голос, кричати, намагалися тихенько говорити. Обов’язково в цей день йшли до тварин, це вже ввечері, після вечері, вважалося, що тварини в цей вечір розуміють людську мову", — каже господиня.

Пані Зоряна радить пробувати і досолювати квас за смаком. А після — заправити підсмаженою цибулею на олії. На Святвечір усі страви, окрім солодких, засмажували цибулею.

"Квас, а не борщ". Яку страву готували у гірському регіоні Львівщини на Святу вечерюСуспільне Львів

"Квас, а не борщ". Яку страву готували у гірському регіоні Львівщини на Святу вечерю

Перед вечерею господар обкурював хату свяченим зіллям, під стіл клали сіно та сокиру, а на кути стола — часник. Вважалось, що вся сім’я мала покласти ноги на металеву частину сокири, щоб бути здоровими. Старалися сісти вечеряти, одразу як побачили першу зірку. А часник їли майже у шкарлупі, щоб бути сильними, як часник "у жупані".

Читайте також: Вертепи, екскурсії та виступи гуртів. Як святкуватимуть Різдво у Шевченківському гаю

Читайте нас у Instagram: головні новини регіону

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди