Приватизація Будинку побуту у Рівному: чому це дозволили та про які гроші йдеться

Приватизація Будинку побуту у Рівному: чому це дозволили та про які гроші йдеться

Ексклюзивно
Приватизація Будинку побуту у Рівному: чому це дозволили та про які гроші йдеться Будинок побуту у Рівному має 5,7 тисяч квадратних метрів площі/Фото: Суспільне Рівне

Рівнерада дала дозвіл на приватизацію Будинку побуту, що на вулиці Шевченка. Першочергове право викупу будівлі отримала підприємство "Рембудсервіс", яке зробило ремонт будівлі на суму, що становить близько 30% від оціночної вартості самого об'єкту.

Суспільне поспілкувалось з учасниками процесу, вони розповіли, чому виступають за або проти такого рішення міськради.

Що виявили журналісти

В етері "Сьогодні. Головне" на Суспільному журналістка "Четвертої влади” Алла Максимчук розповіла: 18 грудня інформаційна агенція опублікувала матеріал, в якому розповідала, як Будинок побуту готують до приватизації.

"Ми дізналися, що Будинок побуту вже має нового орендаря, до "Рембудсервісу" дуже довгий час з початку 2000 року його орендувала фірма "Моріон". Сама будівля – це сім поверхів і 5,7 тисячі квадратних метрів площі. Ми виявили, що за десять місяців 2021 року міська рада на Будинку побуту заробила чотири млн грн, це третина від усіх надходжень від здачі в оренду всіх комунальних приміщень, які отримало управління комунальної власності", – повідомила Алла Максимчук.

За її словами, підприємство, яке має першочергове право на приватизацію Будинку побуту – "Рембудсервіс" – отримало його через проведення невід'ємних поліпшень у будівлі.

"Невід'ємні поліпшення – це можливість для орендаря отримати нерухомість за меншою вартістю. Орендар поліпшує майно і коли договір закінчиться – він не зможе це забрати з собою. Для Будинку побуту це заміна покрівлі, утеплення фасаду та заміна вікон", – сказала журналістка.

Вона уточнила, що згідно з законом орендар повинен зробити цих поліпшень на суму, не менше ніж 25% від оціночної вартості самого майна. Також вона додала, що після цього проводять переоцінку майна, віднімають суму вкладень, орендар доплачує різницю і таким чином приватизовує майно без аукціону.

Приватизація Будинку побуту у Рівному: що кажуть учасники процесуФото: Суспільне Рівне

Орендар замінив вікна, перекрив будівлю та утеплив фасад Будинку побуту.

Також, за словами Алли Максимчук, орендарю можуть відмовити у дозволі проводити невід'ємне поліпшення, якщо об'єкт перебуває у списку тих, які приватизувати не можна.

Що кажуть у "ProZorro"

Проєктний менеджер “Prozorro”, експерт з приватизації державного і комунального майна громад Владислав Уривський розповів Суспільному: у 2020 році прийняли нове законодавство, яке змінило підходи передачі в оренду та надання згоди на ремонти та невід’ємні поліпшення. Новий закон про оренду державного та комунального майна встановив правила, згідно з якими можна робити невід’ємні поліпшення і розділив види ремонтних робіт.

"Новий закон встановив, що порядок надання дозволів на невід’ємні поліпшення встановлює для комунального майна місцева рада. Тобто, у нас Рівненська рада встановлює, які документи і в які строки мають надати, причини, підстави для відмови тощо. Або ж місцева рада може визначити орган, який надаватиме такі дозволи – виконком, управління комунального майна тощо", – зазначив експерт.

Він додав, що приватизація – це важкий процес, який містить в собі декілька етапів, зокрема, виключення об’єкту з переліку об’єктів, заборонених на приватизацію. Далі – рішення ради для включення цього Будинку побуту в перелік об’єктів на приватизацію.

"Після цього потрібно провести оцінку відповідно до законодавства. Якщо всіх цих норм будуть дотримуватися, то знайти якісь порушення буде дуже тяжко. Приватизація Будинку побуту без аукціону – це випадок, передбачений законом і викуп є можливим. Цим всі користуються", – пояснив Владислав Уривський.

Що кажуть посадовці

Журналістка Алла Максимчук зазначила, що намагалась поспілкуватись з начальницею управління комунальної власності Рівного Олесею Смоловик, проте вона телефоном коментувати відмовилась.

"Довелось надсилати їй листа, відповідь на який прийшла неповною. До міського голови зверталась, але мене відправили до його заступника Ігоря Кречкевича, обидва відповідей не надали на ті питання, які мене цікавили. Також зверталась до секретаря Рівнеради Віктора Шакирзяна, який дещо пояснив, але на питання про зв’язки з фірмою-орендарем він відповідати не захотів", – сказала журналістка.

На програму Суспільного також запрошували начальницю управління комунальної власності Олесю Смоловик та одного зі співзасновників "Рембудсервіс" Андрія Давидюка. Вони відмовились від участі в етері, коли дізнались, що там буде представниця “Четвертої влади”.

28 грудня голова бюджетної комісії, депутат Рівнеради Павло Алєксєвич прокоментував ситуацію з Будинком побуту. Він зазначив, що фінальну ціну визначать після оцінки будівлі.

"З того, що ми бачимо – доцільно продавати. Хтось каже п'ять мільйонів, хтось – чотири, хтось – три мільйони в рік могли заробити. Це складно оцінювати, тому що там в кінці року ситуація була незрозуміла. З того, що я бачив, там були підприємці, вели свою діяльність, але орендар не платив в місто кошти. Тому в нас логіка така, що є сенс продати, якщо там буде велика сума і ці кошти раціонально інвестувати", – розповів депутат.

І додав: на його думку, якщо за Будинок побуту отримають 40 млн грн, то їх буде вигідніше інвестувати вже у 2022 році, ніж отримувати кілька мільйонів гривень на рік в майбутньому.

Позиція противників приватизації

Одним із чотирьох депутатів, які голосували проти приватизації Будинку побуту, став депутат та адвокат Микола Бляшин. Він пояснив: голосував проти, бо "діяв в інтересах громади".

"В інтересах громади – це означає ефективне використання бюджету та комунального майна. 5700 квадратних метрів – це, мабуть, один з найбільших об’єктів нерухомості міста. Щоб говорити про ефективне використання комунального майна, де будуть більші надходження до бюджету – коли викуповує один покупець, який зробив поліпшення, або коли покупці змагаються на аукціоні, надаючи ціну, яка може бути зовсім інша, ніж оцінка?", – сказав Микола Бляшин.

Він зазначив, що Рівнерада минулого скликання передала обов'язок видавати дозволи на проведення невід'ємних поліпшень та на викуп комунального майна.

"Виходить, що зараз міський голова дає бізнесу дозвіл на поліпшення, бізнес починає вкладати кошти, робить ці поліпшення, а потім питання виходить на сесію міськради і депутати не знають, що мер давав цей дозвіл, чим він керувався, якими мотивами. І з моєї точки зору – і я запитую у мера – чи не вважає він, що краще буде правило, за яким і дозвіл на поліпшення, і далі питання про викуп мають вирішувати депутати на сесії", – додав депутат.

Яка думка мера

Міський голова Рівного Олександр Третяк, коментуючи питання приватизації комунальних об'єктів, зазначив: у місті є будівлі у схожій ситуації, як і Будинок побуту.

"У нас є будинок “Народний дім” і ще кілька об’єктів. По суті, це комунальна власність міста, яка була в оренді, потім здавалась в суборенду, потім ще, і ще, і як наслідок ми маємо ряд “вбитих” об’єктів, які були просто знищені. Аналогічно Будинок побуту був зданий в оренду, потім в суборенду, і майно громади міста було знищено. Для того, щоб місто його відновило хоча б до належного стану, потрібно було десятки мільйони гривень", – сказав мер.

За його словами, від продажу Будинку побуту місто може отримати від 40 до 67 мільйонів гривень. І додав, що вторговані кошти витратять на купівлю нових тролейбусів, оновлення транспортної інфраструктури і на такі питання, як музична школа.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди