Історія з Рівного: як 30 років тому присягав перший в Україні військовий полк

Історія з Рівного: як 30 років тому присягав перший в Україні військовий полк

Ексклюзивно
Історія з Рівного: як 30 років тому присягав перший в Україні військовий полк Зліва на фото Вілен Мартиросян, справа Василь Червоній/Фото: з матеріалів оператора Олександра Демчика

30 років тому, 23 грудня 1991 року, полк зв'язку, дислокований у Рівному, першим в Україні присягнув на вірність українському народові. Цю подію, що відбулася на центральному майдані, висвітлювало на той час обласне радіо. Журналісти Суспільного відшукали в архіві запис радіосюжету журналіста Євгена В'юна про події того дня й підготували його текстову версію.

До присутніх на майдан Незалежності звернувся командир 55 окремого полку зв'язку Вілен Мартиросян. Він говорив російською:

"Вітаю вас з початком складання військової присяги на вірну службу народу України. Товариші солдати, офіцери і прапорщики, жінки, військовослужбовці, дорогі наші гості, жителі міста Рівне, Рівненської області і України. Сьогодні для України урочистий день. Перший бойовий полк приймає військову присягу на вірну службу народу України. Цей день увійде в історію як день початку створення Збройних сил України. Від імені особового складу першого полку Збройних сил України, просимо дати нашому полку ім'я Тараса Григоровича Шевченка. Ми завіряємо, що ми виправдаємо це високе звання і будемо робити все, щоб берегти святе ім'я Тараса Григоровича Шевченка.

Для нас дуже складним був цей шлях. Ми йшли, для нас ризики дороги створювали, але ми йшли. Полк свою вірність народу України довів 19 числа, коли єдиний полк Збройних сил СРСР відмовився виконувати наказ "гекачепістів" і перейшов на сторону народу України. Перший полк, коли під час передвиборчої кампанії Президента України і проведення Референдуму, спроба була проведена, щоб провести політичну акцію – зірвати якісне проведення виборів. Полк став ініціатором з проведення всіх заходів, щоб не допустити ніяких політичних акцій. Полк 2 грудня, після проведення Референдуму, підняв національний прапор України на своїй території, з 2 грудня полк вважається "полк декабристів".

Дорогі товариші, перед вами солдати, сержанти, офіцери і прапорщики, які перед вами дадуть сьогодні клятву – це священні слова. Ці слова вони будуть виконувати з честю. Я горджусь, що командую таким полком. Я пишаюсь, що знаходжуся в такому місті, як місто Рівне. Не дарма полк вибрав місце – Рівненщину. Я думаю, що ця область надалі буде початком історії по усіх питаннях для України. Зокрема, воно буде початком бойової традиції створення Збройних сил України. Слава тобі, народ, що живе на території України, Слава тобі, народ, що живе на території Рівненської області! Спасибі вам, жителі міста Рівне".

Радіорепортаж обласного радіо з майдану

Читайте також: Перша присяга в незалежній Україні: хроніки та спогади військових з Рівного

Після командира полку Мартиросяна слово взяв заступник голови обласної ради народних депутатів Віктор Коваленко:

"Український народ виборов незалежність своєї держави. Ми повинні тепер зробити все, щоб мати чим захищати виборену волю, свободу нашого народу. Ми звертаємось сьогодні до військовослужбовців усіх частин, що на терені України – присягти народові України, вірно служити йому і постійно бути на високому бойовому рівні, бути готовими захистити волю народу, нашу славну Україну. Слава Україні, слава українському народові".

Відео з присяги також є

До присутніх звернувся народний депутат України Василь Червоній:

"Постає питання, кому повинна служити армія. Чи повинна вона служити власному народові, чи якійсь злій силі, яка в будь-який момент може з допомогою цієї армії розтерзати власний народ? Україна вирішила і армія повинна служити віднині і навіки рідному українському народові".

Виступив голова Рівненського міського виконавчого комітету Іван Федів:

"Нам випала велика честь – прийняти присягу на вірність українській державі. Шлях до державності ще дуже важкий і тернистий, і тому сьогодні особливий день. Ми покладаємо великі надії на те, що ми будемо надійно захищені українською армією, вами, які сьогодні дають клятву на вірність України. Слава Україні, слава майбутній українській армії!"

На імпровізовану трибуну піднявся народний депутат України Микола Поровський:

"До Акту державної незалежності всі прийдешні покоління української армії вписали свої рядки. І до нього вписали рядки всі військові формування української армії, які відстоювали в нелегкій боротьбі нашу державну незалежність: і славні запорізькі козаки, і воїни Української Народної Республіки, і воїни Української Повстанчої Армії, які продовжували славні традиції українського народу". Повстанча армія зродилася на Волині, і тут же – на Волині в нас, на Рівненщині створюється і дає клятву перший підрозділ армії української держави.

Створюємо армію не на бій, не на загарбання, а на охорону мирної праці українського народу. Слава вам, воїни, які в цей складний політичний момент стаєте в ряди Збройних сил України і приносите клятву на вірність українського народу. Слава вам і слава нашій Україні! Слава навік!"

Читайте також: Референдум 1 грудня 1991-го: як його запам'ятали рівненські рухівці

Від комітету солдатських матерів України до присутніх звернулася Євгенія Тишкевич:

"Це велике щастя відчуваємо всі ми зараз, і гості, які присутні, що в нас, на Рівненщині, будуть приймати присягу наші дорогі захисники, наші діти, сини, а також в моєму віці – вже внуки. Ми дуже з хвилюванням чекаємо цього моменту і сердешно наперед поздоровляємо вас.

Я була вчителем російської школи, української. Але в обох школах, як і у всій державі бувшій, були різні нації. Я можу сказати відверто і чесно, що усі діти для мене рідні, милі, дорогі і кохані, бо це була моя праця. Ви є діти свого рідного порогу, різної нації і я певна, що ви є дійсні люди, ви – є гордість своєї хати рідної, своєї нації, своєї матері, батька рідного. Ми гордимося вами, що ви різнонаціональні, а є нашими рідними синами, які першими, як полк перший, першими назвались армією імені Тараса Шевченка. Це та армія, яка буде так же відвойовувати ті традиції, що добивався їх Шевченко й інші наші видатні люди".

Враженнями поділився й один з рівнян, присутніх на дійстві, Володимир Ільяшевський:

"Мене привів інтерес до цієї події, яка сьогодні відбувається. От іменно я хотів взяти участь у цьому, тому що весь вік ми ждали такого дня, а сьогоднішній день – це буде пам'ятка для нас і наших поколінь. Я вже достатньо пережив, в даний момент мені вже 64 роки, но душа, мені здається, ще молода. Я за те, щоб наша Україна завжди цвіла, завжди була свобідна і не була така стоптана, як вона була топтана впродовж великих десятиліть.

Я відчуваю гордість і стою на цьому місці, й моє серце просто співає, сміється від цієї радості, що я дожився цього дня. Я вже присягу прийняв давно, коли мені було ще 18 років, коли вступав в організацію ОУН. І вірний, і все життя пройшов, ніхто на мене не може пожалітися. Коли приходилося відбувати і концтабори, і в тюрмі з моєї вини ніхто не постраждав. А вічно я був на тій меті – зберегти тайну і боротися до останнього свого дня, скільки будемо жити".

Першим присягу прийняв Вілен Мартиросян, опісля старші офіцери, заступник голови облвиконкому Віктор Коваленко, голова міської ради народних депутатів Іван Федів, народні депутати України Микола Поровський і Василь Червоній, потім – прапорщики й солдати. Ось як звучала сама присяга:

"Я, Удод Олександр Іванович, вступаю на військову службу і урочисто клянусь народу України завжди бути вірним і відданим йому. Сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватись конституції України, зберігати державну і військову таємницю. Я клянусь захищати українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності. Я присягаю ніколи не зрадити народу України. Служу народу України!"

Прапорщик Олександр Миколайович, чиє прізвище на аудіо не вдалось розібрати, розповів про різницю у відчуттях, адже складав присягу і на вірність колишньому Радянському Союзу.

"Різниця велика є, оскільки я – українець. Раніше я приймав присягу, так же все було ніби урочисто, но в душі самій не було такої радості. От я солдатом, коли пам'ятаю себе, не було такої радості. А от зараз... я навіть вчора вже спеціально до цього дня підготувався. Тому що в мене в душі – праздник, здається, завтра вже буде. От сьогодні настав цей день, я приймаю присягу на вірність своєму українському народу, зобов'язуюсь йому служити чесно і сумлінно, і ніколи не зрадити народу України. Оскільки в мене двоє синів ще зараз росте, я також постараюся виховати їх у дусі українців".

Після прийняття присяги відбувся молебень. Його відслужили священники Української автокефальної церкви. Полк зробив почесне коло майданом Незалежності, а затим, під звуки барабанів і оркестру, з національними і малиновими стягами, залишив його.

Що відомо

  • 23 грудня 55-й окремий лінійно-вузловий полк зв'язку – тоді ще 55-й окремий ордену Червоного Прапору Петроківський полк зв'язку, став першою окремою військовою частиною, яка офіційно присягнула на вірність народу України.
  • Командир цієї військової частини Вілен Мартиросян став другим військовим Незалежної України, який склав присягу, затверджену Верховною радою України, після першого міністра оборони України генерал-полковника Костянтина Морозова, який урочисто присягнув у Верховній раді 6 грудня.
  • 6 грудня ВРУ ухвалила закони України "Про оборону України" і "Про Збройні Сили України", а також постановою "Про текст Військової присяги" було затверджено текст військової присяги.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди