У Києві перевірили стан і готовність цивільних бомбосховищ. У випадку надзвичайної ситуації у столиці є близько 5 тисяч сховищ. Суспільне поспілкувалось із жінкою, яка 7 років тому відчула на собі, як жити у багатотисячному місті з нестачею необхідних продуктів, води та електрики унаслідок бойових дій. Розповідаємо, які прості речі будуть корисними.
Безпечні сховища
Усього у столиці близько 5 тисяч місць, де за потреби можуть сховатись люди. З них 4500 – це підвальні приміщення, підземні переходи, доріжки та 500 споруд подвійного призначення. Наприклад метрополітен чи підземний паркінг. Там можуть розміститись до 3 мільйонів людей, розповів Суспільному заступник начальника управління цивільної охорони Державної служби з надзвичайних ситуацій Олег Стоволос. Усього за даними операторів мобільного зв’язку в Києві перебувають 3,7 мільйона людей.
Сховища ж викладені на мапі, яку розробила КМДА. Схожі карти існують зокрема для Львова, Харкова, Миколаєва, Рівненщини, Херсонщини, Буковини.
На картах – найпростіші укриття, бомбосховища не вказані.
"Якщо ми оприлюднимо об’єкти, які в нашій державі продовжують свою діяльність в особливий період, то вороги, які будуть нападати, будуть знати об’єкти, де працюють наші люди. Тому КМДА прийняли рішення не оприлюднювати захисні споруди цивільного захисту", – пояснює Стоволос.
Стоволос додає: завчасно варто дізнати про кілька сховищ у радіусі 400 метрів.
Окупація в Луганську
Оксана (ім'я змінене з міркувань безпеки) в 2014 році проживала у Луганську. Виїхала звідти до Києва у вересні того ж року. У Луганську вона застала перші місяці війни. Вона пригадує, що спочатку люди не знали, як реагувати, та навіть не реагували на обстріли.
"Спочатку ти не віриш, що це стріляють. Думаєш, що, може, це вихлоп там на СТО. Коли в нас брали військову частину неподалік від мого дому, люди чули звуки пострілів, але при цьому мами із колясками спокійно ходили вулицею", – згадує Оксана.
Інтернет
Після початку бойових дій першим у місті зник інтернет. Тому все, що Оксана зберігала онлайн, за першої можливості перенесла до блокнота. Від контактів до рецептів. Це стосувалось також і дорожньої карти, адже GPS-навігатори також не працювали.
Продукти
Потім у Луганську почалися перебої з електроенергією. Тому Оксана не закуповувала у великій кількості сирого м'яса та риби. Натомість Оксана придбала солодощі, крупи та свічки: "Треба подумати про такі продукти, як шпроти, оливки, консервована риба, яка може стояти. Їх не обов'язково кожен день їсти, але інколи хочеться. Цукерки і шоколад — так само".
Додає, що після окупації Луганська ці продукти з полиць не зникли, проте ціни на них зросли.
Вода
Найбільшою проблемою була відсутність води, згадує Оксана. Без електроенергії у Луганську не працювали помпи, у тому числі й у бюветах. Дистильована вона зникла із прилавків магазинів. Час від часу кварталами міста їздило авто із водою. Проте час прибуття не повідомляли.
"Потрібно спілкуватись із людьми, сусідами. Вони знали, де є дешеве щось, фрукти, свіжі продукти, де можна було взяти воду", – розповідає Оксана.
Нині у Луганську проживає її мати. Вона й нині тримає вдома пляшки із технічною водою, адже і зараз у місті бувають перебої з водопостачанням.
Запасалась Оксана й кормом для своєї кішки. За її словами, багато людей, які виїжджали з міста, залишили своїх домашніх тварин: "Люди, коли їхали, часто кидали тварин. і влітку в Луганську можна було вибрати будь-якого породистого кота: перса, британця, сфінкса", – згадує Оксана.
Транспорт
Після окупації в 2014-му в Луганську майже перестав ходити громадський транспорт. Працювали лише дві маршрутки, які виїздили о 8-й ранку. У місті були зачинені АЗС, адже вони могли вибухнути у випадку потрапляння снаряду. Працювали заправки лише на околицях міста. І через їх дефіцит до тих АЗС збирались черги.
Оксані тоді пересуватись містом допоміг велосипед.
Оповіщення населення
Під час обстрілів Луганська у місті вмикалася сирена. Така ж система оповіщення є і в Києві, каже заступник начальника управління цивільної охорони ДСНС Олег Стоволос. У випадку надзвичайної події Стоволос радить діяти так:
- Увімкнути телевізор, радіо чи офіційні месенджери КМДА. Там мають повідомити, що трапилось;
- Зібрати документи та цінні речі;
- Спуститись в підвальне приміщення або в інше укриття.
У випадку відсутності електрики містом їздитимуть авто із гучномовцями та передаватимуть інформацію.
"Ми рекомендуємо, щоб вдома була якась тека, де лежать документи першої необхідності. Щоб їх не збирати, коли щось трапилось, а взяти цю теку і оперативно вийти із помешкання", – зазначив Стоволос.
Читайте також: На випадок збройної агресії. У Франківську рятувальники перевірятимуть підвали багатоповерхівок
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!