"Допомога – це невід’ємна частина нашого життя": як на Львівщині працюють благодійні організації

"Допомога – це невід’ємна частина нашого життя": як на Львівщині працюють благодійні організації

Марафон
"Допомога – це невід’ємна частина нашого життя": як на Львівщині працюють благодійні організації Суспільне Львів

У 2021 році 67% українців стали благодійниками. Щороку кількість людей, які допомагають іншим, збільшується. Про це свідчать дані громадської організації "Громадський Простір". Наприклад, у 2019 році волонтерами були 60% українців. На Львівщині одними із перших благодійних організацій, які почали допомагати дітям, є Мальтійська служба допомоги та Центр опіки сиріт.

Центр опіки сиріт

17-річний Володимир Добровольський — учасник кулінарної школи "Казанок". Це проєкт "Центру опіки сиріт". Хлопець ріс без батька. Через те, що мама хворіла, він навчався і жив у школі-інтернаті. Там приблизно 10 років тому і познайомився з отцем Романом Прокопцем.

"Допомога – це невід’ємна частина нашого життя": як на Львівщині працюють благодійні організаціїФото Центр опіки сиріт

Учасники кулінарної школи "Казанок"

"Він мені допоміг, він надав мені ціль. От зараз я є кухарем, я навчаюся на кухаря. Якось в нас в інтернаті він організував "Казанок". Це такі курси, до нас приходили волонтери і ми разом із ними готували. Це мене надихнуло...Коли мені треба було щось із речей – він завжди допомагав", — каже львів'янин Володимир Добровольський.

Кулінарна школа "Казанок" — це приклад благодійного проєкту для дітей, які жили в інтернатах. Отець Роман Прокопець був одним із перших у Львові, який розпочав допомагати вихованцям інтернатів. Згодом він став керівником "Центру опіки сиріт". Організацію заснували понад 10 років тому.

"Допомога – це невід’ємна частина нашого життя": як на Львівщині працюють благодійні організаціїФото Центр опіки сиріт

Учасники кулінарної школи "Казанок"

"Раніше не було такого, щоби семінаристи відвідували школи-інтернати. У межах навчальної практики, наш курс був перший, який це пробував. Але скажу так, що переступивши поріг інтернату, спілкуючись із дітьми, із персоналом, ми зрозуміли, що десь у свідомості щось перевернулося і ми почали тим жити", — каже голова "Центру опіки сиріт" отець Роман Прокопець.

Зараз волонтери центру відвідують інтернати, дитячі будинки сімейного типу та навчально-реабілітаційні центри не лише на Львівщині, а й в інших областях України. Загалом допомагають 18-ом закладам. Окрім того, "Центр опіки сиріт" допомагає сім’ям, які опинилися у скрутних життєвих обставинах.

"Допомога – це невід’ємна частина нашого життя": як на Львівщині працюють благодійні організаціїФото: Центр опіки сиріт

Діти, з якими працює "Центр опіки сиріт"

"Багато є таких фідбеків від сімей, яким ми допомагаємо. Вони кажуть: "Ми вам дуже вдячні, але ми вже цього року не готові приймати від вас таких подарунків, тому що завдяки вашій підтримці, чоловік знайшов собі роботу. Ми вже по маленьку стаємо на ноги", — розповідає отець Роман Прокопець.

Центр опіки сиріт є релігійною неприбутковою організацією. Відтак, він працює лише за гроші благодійників.

Мальтійська служба допомоги у Львові

Ще одна організація, яка допомагає дітям та людям у скруті, це — Мальтійська служба допомоги. Цьогоріч до мальтійців надійшло понад 2 000 листів від вихованців інтернатів, дитячих будинків, будинків сімейного типу, чи сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Всі охочі можуть прийти і взяти листа, аби купити для дитини подарунок. Таку акцію мальтійці проводять більше 20 років.

"Допомога – це невід’ємна частина нашого життя": як на Львівщині працюють благодійні організаціїФото: Мальтійська служба допомоги

Подарунки від Мальтійської служби допомоги у Львові

"У нас була історія, коли дівчинка написала про те, що в її бабусі немає посуду, то Миколай приніс її величезний набір посуду. Або іноді діти пишуть про своїх молодших братиків, сестричок і Миколай приносить подарунок ще їм...Ми виховуємо в них відчуття, що мені допомагають, значить світ добрий і "допомога — це є невід’ємна частина нашого життя", — каже заступниця директора Мальтійської служби допомоги у Львові Марія Панчак.

Цю благодійну організацію заснував мальтійський орден на початку 1990-х років. Саме мальтійці були одними із перших у Львові, хто почав допомагати не лише дітям, а й людям у скруті. Приблизно 30 років тому вони розпочали роздавати людям одяг.

Згодом організували і благодійну кухню. Зараз у Львові вони годують людей у скруті при церквах. Двічі на тиждень — при храмі Пресвятої Богородиці на Знесінні, а з понеділка по п’ятницю — при храмі Воскресіння Христового.

"Допомога – це невід’ємна частина нашого життя": як на Львівщині працюють благодійні організаціїФото: Мальтійська служба допомоги

Вечеря для людей у скруті

Окрім того, адресно привозять їжу літнім людям. Зараз опікуються приблизно 30-ма людьми поважного віку.

"Зараз ми розвозимо гарячі обіди людям, котрі роками не виходять із дому через проблеми зі здоров’ям, через поважний вік, хтось прикований до ліжка, а хтось, хоч і пересувається у своїй кімнаті, проте невеличкий поріг висотою 5 сантиметрів є для них нездоланною перешкодою", — каже заступниця директора Мальтійської служби у Львові Марія Панчак.

"Допомога – це невід’ємна частина нашого життя": як на Львівщині працюють благодійні організаціїФото: Мальтійська служба допомоги

Волонтери Мальтійської служби допомоги привезли гостинці

Допомагають мальтійцям благодійники. Годують людей у скруті за гроші небайдужих, як з України, так із-за кордону.

"У багатьох країнах благодійництво для бізнесу врегульоване на законодавчому рівні і, зокрема, на рівні податків. Кожен може вибрати організацію, на рахунок якої він сплачує податок на благодійність. В Україні такого немає. Принаймні зараз", — каже заступниця директора Мальтійської служби допомоги Марія Панчак.

Читайте також: "Коли ти включений в роботу – тривога зменшується": історії львівських волонтерів

Читайте нас у Instagram: головні новини регіону

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди