Власна справа та реабілітація. Як на Дніпропетровщині відновлюються учасники бойових дій

Власна справа та реабілітація. Як на Дніпропетровщині відновлюються учасники бойових дій

Власна справа та реабілітація. Як на Дніпропетровщині відновлюються учасники бойових дій Суспільне Дніпро

6 грудня в Україні відзначають День української армії. За даними департаменту соцзахисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації, в області близько 29 тисяч учасників бойових дій. Для них передбачене санітарно-курортне лікування та психологічна реабілітація за рахунок держави. Чи є ефективним таке відновлення та як склалося життя тих, хто повернувся з війни – у матеріалі Суспільного.

“Робиш свою справу, і мозок до купи збираєш”

Сергій Пирогов у березні 2014 року підписав контракт з 25 окремою повітрянодесантною бригадою, був на посаді старшини. Коли його підрозділ поїхав у зону бойових дій, Сергій мусив залишатися у частині. Він прагнув захищати країну на фронті, тому у серпні 2014-го перевівся у 20 окремий мотопіхотний батальйон, у складі якого воював до березня 2017 року. Тривалий час, розповідає, намагався знайти собі місце у цивільному житті: спочатку працював економістом, у 2018-му вирішив зайнятися виготовленням човнів. Саме власна справа, каже Сергій, допомогла йому адаптуватися.

“Перший час намагався взагалі відгородитися від людей, тобто я намагався не з’являтися зайвий раз там, де багато людей, не хотілося нікого не бачити, ні чути. А тут якось сам у своєму світі: заховався від усіх, робиш свою справу, і мозок до купи збираєш. Робота творча, щоразу щось новеньке бачиш, щось нове пробуєш”, - каже чоловік.

Сергій Щетина потрапив на фронт у квітні 2014 року. Був командиром танку у 93 окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». Служив рік, коли повернувся з війни - довго шукав роботу. Працював у нічні зміни вантажником та охоронцем. Повернутися до того, чим займався до служби – до масажу, Сергію вдалося за рік. Тоді зрозумів: його вміння можуть знадобитись під час реабілітації учасників бойових дій. Тож чоловік відкрив власний масажний кабінет, відвідувати який почали багато людей, які повернулися з фронту.

Власна справа та реабілітація. Як на Дніпропетровщині відновлюються учасники бойових дійСуспільне Дніпро

Після повернення з війни Сергій Щетина довго шукав роботу, а потім відкрив масажний кабінет.

“Дуже часто від бронежилету болить спина, болить шия. Ситуацій та випадків дуже багато. Знову ж таки: поранення, контузії – у кожного своє. Масаж дуже допомагає в тому плані, що він розслаблює, покращує кровообіг, психологічний стан. Потрібна дуже велика увага учасникам АТО в плані реабілітації. Хотілося б більше центрів, більше якихось організацій, щоб займалися психологічним станом учасників АТО”, - говорить Сергій Щетина.

Які реабілітаційні послуги надаються учасникам бойових дій

За словами представниці департаменту соцзахисту населення Дніпропетровської ОДА Людмили Бондаренко, у рамках державних програм для людей, які брали участь у бойових діях, передбачено санаторно-курортне лікування, скористатися яким вони мають право раз на рік. Цьогоріч його пройшли 779 людей, на що з держбюджету витратили 13 мільйонів гривень.

“За кожним профілем є базові послуги, які надаються. Більш загально це у нас є фізіопроцедури, дієт-стіл, аромотерапія, є світлотерапія. Якщо учасник АТО хоче щось більше, що не входить у базові послуги, він може доплатити і отримати ці послуги”, - каже головна спеціалістка департаменту соцзахисту населення облдержадміністрації Людмила Бондаренко.

Також передбачена і психологічна реабілітація, її можуть пройти як демобілізовані бійці, так і чинні військовослужбовці. Цьогоріч цією можливістю скористалися 379 людей, на що з державного бюджету витратили 6 мільйонів гривень.

За словами Людмили Бондаренко, 80% такої реабілітації – це робота з психологом, решта - масажі, аромотерапія. Усього курс роботи з психологом триває 18 днів. Після цього лікар надає висновок. Якщо у ньому зазначена необхідність продовження реабілітації, людину можуть ще раз направити на додатковий курс. Якщо ж після двох курсів вирішити проблему не вдалося, то надалі учасник бойових дій самостійно шукає собі психолога та сплачує його послуги.

Психологиня Тетяна Єрмолаєва працює з учасниками бойових дій у рамках всеукраїнського волонтерського проєкту. Каже, для повноцінної психологічної реабілітації після війни, того часу, що передбачений державною програмою, не достатньо.

“Коли держава каже про 18 днів психологічної реабілітації, яка повинна надаватися в рамках санаторно-курортного лікування, це або не розуміння того, що таке психологічна реабілітація або соціально-психологічна адаптація, або, ну вибачте, це брехня. Тому що сама психологічна реабілітація спрямована на відновлення психічних функцій людини, яка травмована війною”, - зазначає психологиня.

Аби скористатися санаторно-курортним лікуванням та психологічною реабілітацією, необхідно звернутися до управління соцзахисту із заявою, медичною довідкою, довідкою про участь у бойових діях на Донбасі, копією посвідчення та військового квитка.

Читайте також

- Які проблеми мають ветерани, що повертаються до мирного життя. Пояснюють експертки

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди