Опівдні на подвір'ї Української інженерно-педагогічної академії у Харкові розпочалася церемонія прощання з в'язнем нацистських концтаборів, науковцем та громадським діячем Ігорем Маліцьким.
На подвір'ї академії — черги з охочих попрощатися, передає кореспондент Суспільного. На церемонію прийшли рідні, колеги, учні, друзі Ігоря Маліцького, представники влади. Загалом — близько сотні людей.
Ректорка академії Олена Коваленко згадує, що говорила з Ігорем Маліцьким у понеділок, 22 листопада, за день до його смерті. Розповідає, була його ученицею.
"Ми всі його учні. Ми не можемо тут не бути, бо це видатна людина. Слів не знайти, щоб описати втрату. Ігор Маліцький рідний для нас, це наш вчитель. Коли я була студенткою, він у мене викладав, потім я стала професоркою, ректоркою, він завжди був поруч. Ігор Федорович був зразком для молоді, мав тяжке життя, але після концтаборів присвятив його боротьбі з фашизмом", — розказала Суспільному Коваленко.
"Маліцький був людиною простою, говорив те, що думав, однаково міг говорити як з президентом, так і з простою людиною", — додала ректорка Української інженерно-педагогічної академії.
"Ми все життя працювали разом, у нього було багато аспірантів, учнів. Він дуже талановита людина. Про своє життя у концтаборах він згадував, але це було для нього тяжко. Розказував, як він возив воду у концтаборі, як жінкам вода була потрібніша, ніж чоловікам... Казав нам, що з того часу перед жінками вклоняється, як вони там страждали", — поділилася спогадами викладачка академії Наталія Федоровська.
На прощанні онука Ігоря Маліцького Аліса розказала, чому обрали саме це місце для церемонії.
"Ми вирішили, що важливо, щоб прийшли люди саме до академії, у якій він працював 60 років. Важливо, щоб його останній шлях був по тих місцях, які він любив, щоб він був серед людей, які його любили. Навіть труну виносили його учні, колеги. Тут зібралося багато людей, яких він любив", — сказала Суспільному Аліса.
"Він любив життя, людей, природу, цінував кожен день, щодня намагався жити гідно та робити важливі речі. Він до останнього викладав, займався громадською діяльністю. Був неймовірною людиною, там, де треба, був суворим. Нас вчив любити життя, тому що ніяких труднощів, яких не можна здолати, не існує", — розказала Аліса Маліцька.
Ігоря Маліцького поховали на другому міському кладовищі.
Читайте також
"Наша мета — не підвести його": харків'яни згадують в'язня концтаборів Ігоря Маліцького
