У червні 2026 року з громад, а також навчальних закладів Харківської області, надходять повідомлення про загибель на фронті українських захисників. Вшановуємо пам'ять тих, хто віддав життя за Україну. Список не є вичерпним.
Володимир Бірюков
Володимир Бірюков загинув 24 липня 2024 року під час артилерійського обстрілу та штурмових дій росіян в районі Прогресу Покровського району Донеччини, повідомили в Берестинській громаді.
Захиснику було 43 роки. Він служив старшим стрільцем 1-го механізованого відділення 151-ї окремої механізованої бригади.
Єгор Гладков
Головний сержант Єгор Гладков помер 26 червня 2026 року в медичному закладі у Вінниці внаслідок отриманого тяжкого поранення, повідомили в Берестинській громаді.
Захиснику було 38 років. Він служив начальником ремонтної майстерні артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи.
Володимир Заусалін
55-річний Володимир Заусалін загинув 25 червня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу Підлісного Павлоградського району Дніпровщини, повідомили в Олексіївській громаді.
Захисник був родом з Новомосковська Тульської області РФ, але з 1978 року жив у Первомайському Харківської області. Після закінчення місцевої школи працював у будівельній галузі, на пилорамі, був теслею.
16 травня 2026 року Володимира Заусаліна мобілізували до лав ЗСУ. Він проходив військову службу на посаді стрільця 1-го піхотного 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла "Да Вінчі".
У захисника залишилися двоє дорослих дітей та троє онуків.
Анатолій Левцов
Анатолій Левцов загинув 22 червня 2026 року під час виконання бойового завдання, повідомили в Ізюмькій громаді. Захиснику було 52 роки.
Андрій Архипенко
28-річний солдат Андрій Архипенко загинув 25 червня 2026 року поблизу населеного пункту Попівки, повідомили в Лозівській громаді.
Андрій народився у Лозовій на Харківщині. Після здобуття середньої освіти опанував професію зварювальника, а згодом здобув спеціальність "Автомобільний транспорт" у Лозівській філії Харківського автомобільно-дорожнього технікуму.
"У цивільному житті Андрій працював різноробом на будівництві. Він був людиною з широким колом інтересів — щиро цікавився комп’ютерною технікою та автомобілями. Усі, хто знав Андрія, пам'ятають його як надзвичайно веселого, доброго та життєрадісного хлопця, який завжди ніс світло людям", — сказано в повідомленні.
У 2025 році захисника мобілізували до лав Збройних Сил України, де він перебував на посаді водія евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення артилерійського дивізіону Першого окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла "Да Вінчі".
