У Галереї народного мистецтва у Черкасах презентували виставку робіт учасників проєкту для людей з інвалідністю "Ми бачимо світ на дотик". Про це Суспільному розповіла голова обласного осередку Спілки майстрів народного мистецтва Ольга Мартинова.
За її словами, протягом чотирьох місяців 30 учасників вивчали декоративно-прикладне мистецтво, аби в майбутньому опанувати нову професію.
Черкасець Андрій Медяник свої роботи знаходить на дотик. Чоловік має порушення зору. На проєкті навчався ліпити з глини.
"На одному полотні мені вдалося розташувати чотири мінікартини із зображенням фруктів, рослин та птахів. Ідея була не моя, допомагала та направляла викладачка. Вона мені підказувала, що ліпити: яблуко, грушу чи вишню, пропонувала різні варіанти".
Учасник Тарас Крамний розповів, що відкрив для себе у цьому проєкті нові можливості. Чоловік ліпив із глини тваринок. З його слів, найважчим було охайно створювати дрібні деталі.
"Я отримав чудові враження, для мене це справа нова. Я в дитинстві ліпив із пластиліну, але це було дуже давно і неправда, як-то кажуть. А тепер відкрив для себе новий матеріал".
Дружина Тараса Наталія прийшла аби подивитися на роботи інших учасників та підтримати свого чоловіка
"Для мене було відкриттям, що людина, яка ніколи у світі нічого не бачила, може виліпити хоч що-небудь. Для мене відкриття, що в нього вийшов такий гарний котик", – зауважила вона.
Серед робіт Тараса зайчик, черепашка, жираф та фінальний виріб – свищик-баранець. Чоловік планує і надалі опановувати це мистецтво.
"Я буду й далі цим займатись. Навіть те, що ти виходиш з дому, спілкуєшся з людьми, це тебе трохи дисциплінує. Це найголовніше", – зазначив він.
Учасниця Ганна Деркач на проєкті знайшла нових друзів. А ще, зі слів жінки, завдяки розпису навчилася на свій розсуд створювати кольори.
"Береш колір, сама можеш змішати певні тони кольорів, розумієш вже, який колір має вийти. Я внутрішнім зором стала розуміти, який колір очікувати".
Тонкощам декоративного розпису Ганну Деркач та ще дванадцятьох учасників навчала майстриня Анна Веретільник. З її слів, метою проєкту було дати змогу людям із інвалідністю опанувати нову професію та можливість надалі себе реалізувати:
"Спочатку вони дуже боялися тримати пензлика, а під кінець проєкту вони вже розмальовували все, що потрапляло їм в руки. Вони подолали цей бар'єр, почали розмислювати, чи підходить той чи інший колір, вони дискутували між собою, у нас ніби утворився творчий клуб".
За словами Ольги Мартинової, проєкт будуть продовжувати на рівні області та країни, аби інші теж мали змогу навчатися, творити та спілкуватись.
Авторка Наталія Старинець
