Загострення на фронті під час паспортизації ОРДЛО. Чим відповість Україна

Загострення на фронті під час паспортизації ОРДЛО. Чим відповість Україна

Загострення на фронті під час паспортизації ОРДЛО. Чим відповість Україна Associated Press

За даними місії ОБСЄ, яка і досі продовжує свою роботу на окупованих територіях, в жовтні на Сході України майже десять тисяч разів порушували режим припинення вогню. Ми підрахували цю цифру, дослідив усі звіти СММ ОБСЄ за жовтень. Для порівняння, торік за цей же проміжок часу ОБСЄ нарахувало 498 порушень. Ці цифри значно більші за ті, які дає штаб Операції об'єднаних сил, оскільки українські військові рахують за порушення одну атаку, у той час, як члени місії фіксують кожен постріл.

Суспільне з'ясувало причини можливого загострення, запитало експертів, що заважає перемовинам, та проаналізувало, наскільки Україна готова до перехідного періоду у випадку початку процесу реінтеграції.

Три тижні тому Україна затримала бойовика самопроголошеної “ЛНР” Андрія Косяка. СБУ називає його важливим свідком у збройному конфлікті з Росією, а проросійські бойовики вважають власним представником в “Спільному центрі контролю і координації режиму припинення вогню”, що своєю чергою не визнає українська сторона.

Це затримання спровокувало суттєве загострення на лінії фронту і навіть призвело до тимчасового блокування роботи місії ОБСЄ в Донецьку і Горлівці.

Окрім зброї у луганчанина Косяка знайшли паспорт громадянина РФ. Такі документи Росія почала активно роздавати на окупованих територіях з 2019 року, і тепер, за офіційними даними, подвійне громадянство мають більше ніж 600 тисяч мешканців ОРДЛО. Попри “добровільно-примусовий” характер цього процесу, для більшості з них це стало можливістю позбутися незрозумілого правового статусу жителів ніким не визнаної сірої зони.

“Це загострення, а хіба ні, якщо гинуть люди?”

Минулого тижня бойовики обстріляли селище Гранітне. І хоча цивільні не постраждали, деякі з них залишилися без домівок.

“Обстріли почалися в ніч з 25 на 26 жовтня, і тривали дві доби. Зараз ситуація спокійна. Це я кажу про обстріли житлової зони. Напрямок був зі смт Бойківське. 12 будинків пошкоджено в різній мірі", — розповідає керівник Мирненської селищної військово-цивільної адміністрації Володимир Весьолкін і додає, що люди налякані, оскільки з 2017-го року по селу не стріляли.

Член української делегації в Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш ситуацію на Донбасі називає справжнім загостренням.

“Це загострення, а хіба ні, якщо гинуть люди? Кількість обстрілів зростає, стріляють по цивільних. Загострення, до речі, прогнозоване. Росія завжди загострює ситуацію на фронті перед якимись важливими політичними подіями. У цьому випадку мова йде про очікувану зустріч міністрів закордонних справ "Нормандської четвірки", яка Росії дуже не вигідна", — заявив Гармаш.

Загострення на Донбасі: які причини та чи допоможе законопроєкт про перехідний періодFacebook / Sergiy Garmash

Сергій Гармаш, член української делегації у ТКГ

На засіданні робочої групи з безпеки представники самопроголошених республік назвали причиною загострення затримання Сергія Косяка. Він важливий свідок, каже речниця Управління СБУ у Донецькій області Галина Прищепа: “При ньому був військовий квиток — посвідчення спеціального центру контролю і координації припинення вогню. І в одному із документів стояла печатка, в якій було зазначено, що він є громадянином РФ".

До слова, каже речниця, такі документи сьогодні є в багатьох жителів ОРДЛО. Хтось з них отримує за власним бажанням, але більшість Росія паспортизує примусово. Якщо люди відмовляються, їх не беруть на роботу та відбирають в них певні соцвиплати.

Законопроєкт про перехідний період

Одним із варіантів зниження напруги на лінії зіткнення називають законопроєкт про перехідний період, повна назва документа "Про засади державної політики перехідного періоду". Він був розроблений на виконання указу президента від 2 червня 2021 року, яким вводилось у дію відповідне рішення РНБО.

Це документ, який за словами розробників повинен вирішувати основні проблеми, які постали сьогодні перед жителями ОРДЛО. Він — рамковий, тобто визначає основні поняття та напрямки подальшої роботи на деокупованих територіях.

Автори пропонують на законодавчому рівні закріпити за Росією статус держави-окупанта та держави-агресора. Визначають, як працюватиме місцева влада після звільнення окупованих територій. Пропонують не визнавати документів, які видавали жителям самопроголошених республік, проте визнавати певну інформацію з них, як от, приміром, дані зі свідоцтва народження дитини.

“Це закон, який має визначити засади державної політики щодо тимчасово окупованих територій. Об'єднати підходи по Донбасу і Криму. Вирішити питання, які є нагальні гуманітарні та стратегічні. Ми маємо велику купу законодавства з великою купою суперечностей та колізій. І особливо це дивно, коли однакові питання і однакові проблеми, що по Криму, що по Донбасу по різному регулюються", — розповів Суспільному радник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Богдан Чумак.

Загострення на Донбасі: які причини та чи допоможе законопроєкт про перехідний періодДарина Коломієць, Суспільне

Богдан Чумак, радник міністра з питань реінтеграції та тимчасово окупованих територій

Колишній очільник міністерства з питань реінтеграції Олексій Резніков, якого нині призначили міністром оборони, назвав цей законопроєкт фундаментом правової рамки врегулювання подій на Сході: “Законопроєкт збудовано на принципах ООН з врахуванням міжнародного досвіду подолання наслідків збройних конфліктів. Проте з чітким розумінням українських особливостей, які мають бути враховані під час визначення параметрів амністії, конвалідації правочинів, інших процесів і процедур".

Критика Венеціанської комісії

Законопроєкт про перехідний період уряд направляв документ на розгляд до Венеційської комісії, дорадчого органу Ради Європи з питань конституційного права. 18 жовтня комісія дала свій висновок. Зокрема наголошується на тому, що законопроєкт виписаний поверхнево. Також члени комісії припускають, що в майбутньому, аби закон був дієвим народним депутатам доведеться прописувати підзаконні акти. Венеційська комісія також висловила зауваження до певних термінів, які використовують автори.

"Проєкт, більше нагадує політичні вказівки, ніж нормативно-правовий акт", — йдеться у висновку.

Схожі рекомендації надали і громадські організації. Так менеджерка з адвокації центру прав людини “Зміна” Альона Луньова розповіла, що свої пропозиції вони надавали ще під час створення законопроєкту. Каже спершу документ був розписаний занадто деталізовано, згодом пояснення прибрали. Тепер навпаки механізм проведення деяких норм зовсім не зрозумілий.

Загострення на Донбасі: які причини та чи допоможе законопроєкт про перехідний періодДарина Коломієць, Суспільне

Менеджерка з адвокації центру прав людини “Зміна” Альона Луньова

“На окупованих територіях видається багато різних документів, починаючи від свідоцтв про народження, закінчуючи документами про освіту. І власне конвалідація, яка пропонується авторами законопроєкту — це визнання документів виданих на окупованих територіях. І це точно могло б бути корисним, але як саме вона буде відбуватися не ясно", — обурюється Луньова.

Також в документі йдеться про люстрацію чиновників окупаційних органів, а як вона буде відбуватися не сказано. Таких прикладів, за словами Луньової, із законопроєкту можна навести безліч. Крім того, додає правчиня, про деякі норми зарано говорити, оскільки неможливо передбачити, якою буде ситуація на деокупованих територіях.

Нині з документом ознайомлюються народні депутати, члени комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій. Голова комітету Дмитро Лубінець вважає відповідний законопроєкт необхідним і не погоджується з критикою.

Загострення на Донбасі: які причини та чи допоможе законопроєкт про перехідний періодУНІАН

Голова комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Дмитро Лубінець ("За майбутнє")

“Фактично ми напрацьовуємо законодавство постконфліктного періоду. У нас збройна агресія з боку Російської Федерації. Це міжнародний конфлікт. І ми на відміну від інших країн змінюємо своє законодавство в умовах, коли війна не закінчилася ще. Ми вже показуємо, що ми готові політично змінювати законодавство і показуємо громадянам України, які там проживають, що з ними буде після того, як окуповані території приєднаються до юрисдикцій України", — переконаний Лубінець.

Які інструменти впливу є в України

Законопроєкти, які ухвалює Україна, вирішують ситуацію лише всередині, а війна з Росією є міжнародним конфліктом. Тому й вирішувати його потрібно на міжнародному рівні, вважає правчиня Альона Луньова.

Нині існує дві основних міжнародних платформи з вирішення ситуації на Донбасі. Перший — це саміт лідерів держав "Нормандської четвірки", до якої входить Україна, Франція, Німеччина та Росія. Востаннє на найвищому президентському рівні вони відбувалися ще в грудні 2019-го року. Нині ж спершу повинні зустрітися керівники міністерства закордонних справ. Раніше очільник МЗС України Дмитро Кулеба заявляв процес затягується через те, що російський міністр Сергій Лавров уникає зустрічі, а через це й дата її проведення залишається відкритою.

Другий майданчик — Мінський процес, на якому так само немає зрушень. Як вважає речник української делегації в ТКГ Олексій Арестович, Україна не має важелів впливу на політичну волю російського керівництва: "Влада у РФ зосереджена в руках однієї людини — Володимира Путіна. І, як ми можемо бачити, за сім років війни ніякі перемовини та санкції на президента країни-агресора не діють".

Читайте також

Рада попередньо підтримала спрощення видачі громадянства іноземцям, які воювали на Донбасі

Стало відомо, скільки будинків відновили рятувальники у прифронтовій зоні з початку року

Зеленський обговорив із Байденом і генсеком НАТО ситуацію на Донбасі

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди