Перейменування населених пунктів на Миколаївщині: що кажуть в адміністраціях

Перейменування населених пунктів на Миколаївщині: що кажуть в адміністраціях

Перейменування населених пунктів на Миколаївщині: що кажуть в адміністраціях Фото: Суспільне Миколаїв

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь запропонував змінити назви декількох населених пунктів у Миколаївській області через їхній "російськомовний характер". Зокрема, зі слів Тараса Кременя, йдеться про такі населені пункти як Первомайськ, Южноукраїнськ, Арбузинка та Луч.

Про це Тарас Кремінь розповів в ефірі Українського радіо.

"Сьогодні (3 листопада – ред.) я підписав декілька десятків звернень на керівників місцевих органів державної влади з проханням привести у відповідність до правопису, стандартів державної мови та вимог статті 41 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" назви населених пунктів", – сказав він.

За словами уповноваженого із захисту державної мови, це сприятиме забезпеченню функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки.

Що кажуть в адміністраціях

За словами заступниці Южноукраїнського міського голови Марії Дроздової, станом на 12:30 4 листопада лист із рекомендаціями від омбудсмана адміністрація міста не отримувала. У випадку ймовірного перейменування міста, депутати міськради залучатимуть до обговорення містян. Варіантів ймовірної нової назви ще не розглядали.

"З Facebook дізналася, що пропонують назву Південноукраїнськ, саме Тарас Кремінь пропонує, наскільки я розумію. Мабуть, буде розглядатися така назва", ‒ сказала Марія Дроздова.

За словами чиновниці, з юридичної точки зору перейменувати місто достатньо складно, адже потрібно вносити зміни у всі уставні документи всіх управлінь, департаментів, відділів, підприємств тощо.

"Автоматично назва змінена не буде у зв’язку з тим, що це дуже складна процедура і вона дуже затратна. Станом на 4 листопада у бюджеті міста гроші на перейменування міста Южноукраїнськ, та пов’язані з цим дії, не передбачені. На 2022 рік в проєкті бюджету це також не передбачали", ‒ розповіла Марія Дроздова.

Станом на 4 листопада, зі слів Дроздової, в Южноукраїнську досі триває процес перейменування в уставних документах у зв’язку з укрупненням районів Миколаївщини та створенням Южноукраїнської територіальної громади. Підрахувати навіть приблизні гроші, які будуть затрачені на ймовірне перейменування самого міста, за словами Марії Дроздової, у фінансовому управлінні не можуть.

"На жаль, назвати таку суму ми не можемо, адже ніхто цього не підраховував. У фінуправлінні сказали, що це буде дуже дорого", ‒ сказала Марія Дроздова.

До Арбузинки листи від уповноваженого із захисту державної мови, за словами секретарки Арбузинської селищної ради Наталії Федорової, також не надходили. Можливість перейменування селища не розглядали.

"Щоб перейменувати населений пункт, я вважаю, повинні відбутися громадські слухання. Багато хто може бути проти цього (перейменування ‒ ред.). Але це точно не буде вирішувати влада, а будуть вирішувати люди", ‒ сказала Наталія Федорова.

Первомайський міський голова Олег Демченко станом на 13:00 4 листопада також не отримував листів від Тараса Кременя.

"Я вважаю, що сьогодні є більш важливі речі, ніж витрачати гроші на перейменування міста. Якби воно змінило щось на краще...У першу чергу, треба брати до уваги думку населення", ‒ сказав Олег Демченко.

Також листів від омбудсмана не отримував і голова Шевченківської об'єднаної територіальної громади, до складу якого входить селище Луч, Олег Пилипенко. З його слів, у селищі станом на листопад існують більш нагальні потреби.

"Гроші на перейменування населеного пункту виділяє громада. А в житті місцевих жителів нічого від цього процесу кардинально не зміниться: вони не будуть багатшими, у них не зміниться якість води, дорога до їхнього селища не буде кращою, а меблі в школах не стануть новішими", ‒ сказав Олег Пилипенко.

З його слів, у випадку перейменування населених пунктів, ініціатором цього процесу мають бути саме місцеві жителі.

"Одна справа, коли населений пункт мав певну історичну назву, а її змінили в радянські часи, тоді це обґрунтовано. Ті населені пункти, які весь історичний проміжок своєї назви не змінювали, а конкретно селище Луч, яке до 1980-х років було засекреченим об'єктом, перейменовувати проблематично. Мають відбутися певні громадські обговорення", ‒ розповів Олег Пилипенко.

Читайте також: "Декомунізація на Миколаївщині. Пам'ятник Чапаєву стоїть посеред села"

Зі слів юриста Андрія Зінченка, існує різниця між перейменуванням населеного пункту та перекладом, якщо його назва походить з іноземної мови.

"У першу чергу, я б розглядав це питання з боку того, чи дозволяють сучасні норми української мови перекладати топоніми, які мають походження з інших мов. В Україні є величезна кількість топонімів, які походять з величезної кількості мов. З точки зору мовних правил, наскільки я пам’ятаю, топоніми перекладатися не мають, саме перекладатися. Якщо ми перейменовуємо, то питань немає. Зробити це технічно чи юридично нескладно, як показує нам сучасна історія України", ‒ розповів Андрій Зінченко.

Відповідно до статті сьомої Закону України "Про географічні назви", перейменувати населений пункт має право Верховна Рада, Кабмін, районна або ж міська, селищна чи сільська рада.

Читайте нас у Telegram, Viber та Instagram.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди