На Рівненщині шукають коней поліської породи. Хто та чому це робить

На Рівненщині шукають коней поліської породи. Хто та чому це робить

На Рівненщині шукають коней поліської породи. Хто та чому це робить Фото Щербаті цуглі у Facebook

На Рівненщині чоловік відшукує коней української поліської породи. Юрій Ягусевич робить це, аби врятувати та збільшити кількість унікальних тварин, яких наразі нараховують 13 голів разом з лошатами. Найбільше на таких коней натрапив у районі річки Горинь.

Протягом трьох років Юрій Ягусевич на Рівненщині розшукує представників поліських коней, яких вважали зниклими з 80-х років ХХ століття. Чоловік разом з командою ентузіастів знаходить цих коней, які живуть у людей, та розводить їх. Суспільне запитало його про тонкощі пошуків.

– Поліські коні – це дикі коні?

– Це не зовсім дикі коні, а коні аборигенні, які тут проживали завжди – це перша ланка прирученого коня. Тобто, коня приручили, але ні візуально, ні генетично його не змінювали. Він дійшов до наших часів таким, яким він був з самого початку. Це народна селекція, яка не передбачала конезаводів, змінення і виведення нових порід. Вона й називається саме поліська – за місцем проживання, а не тому, що їх хтось створив тощо.

На фото - Юрій ЯгусевичFacebook Jurij Molfar

На фото - Юрій Ягусевич

З чого почались пошуки?

– Якось попала в руки кобила цієї породи. Тоді ми ще не знали, що то за порода. Вона була цікава, слухняна, маленька й дуже сподобалась. Мені стало цікаво дізнатися, що то за порода така може бути і коли почав читати, то виявилось, що ця порода вже зникла. Але, як вона зникла, якщо вона – ось! Ідея була така, що якщо вона є одна, то десь можуть бути й інші. Так і почались пошуки.

На Рівненщині шукають коней поліської породи. Хто та чому це робитьФото Щербаті цуглі у Facebook

– Як проходять пошуки?

– Ми їздимо по тих селах, де ще можна зустріти цю породу, знаходимо і викупляємо їх у людей. Це одиниці, буквально, їх лишились, тих, що ми знайшли. Зараз ми їздили рівненським Поліссям до Горині, в принципі візуально поки побачили ще 4-5 голів. Але це мало сказати, їх треба ще ближче подивитись. Треба знати заміри, екстер'єр, характер. Є чіткі описи, фото, проміри їхні. Спеціаліст одразу їх розрізняє. У дикій природі цього коня немає. Останній у дикій природі кінь на Полісі зник років 150 тому.

На Рівненщині шукають коней поліської породи. Хто та чому це робитьФото Щербаті цуглі у Facebook

Коні поліської породи під час великого походу Київщиною, Житомирщиною та Рівненщиною

– Скількох тварин вдалось знайти?

– Зараз ми знайшли 13 коней разом з лошатами, лошат – шість. Знаходяться вони в Київській області недалеко від Чорнобиля. Там ми побудували стайню і там вони й проживають.

– Де саме на Рівненщині вже шукали?

– Спочатку ми їздили в тоді ще Рокитнівський район, і там взагалі жодного не побачили, скільки б ми не їздили. А ота експедиція 20-х років ХХ століття вказала: найбільша кількість цих коней на Горині. Тиждень тому ми поїхали спеціально на Горинь і на наше здивування там ми кілька голів ще побачили. В інших районах знайти чисту породу – неможливо. Там будуть впливи інших порід, наприклад, гуцульської.

На Рівненщині шукають коней поліської породи. Хто та чому це робитьФото Щербаті цуглі у Facebook

Я так думаю, що вони збереглись там, де голови колгоспів не до кінця слухняно виконували вказівки. Цей кінь в економіці у цих широтах і кліматі краще себе показує, ніж інші породи. То ті голови колгоспів, які не хотіли собі медаль, а розуміли, що це економічно вигідніше, то вони лишали тих коней.

Дуже районовано коней зустрічаємо. Зараз проблема, бо люди все частіше коней продають і купують мотоблоки. І вони зникають стрімкіше, ніж навіть десять років тому. Їх майже не лишилося. Якщо інші породи мали заводи, де їх розводять, племінні книги й вони не зникли, то в поліської породи не було шансу.

На Рівненщині шукають коней поліської породи. Хто та чому це робитьФото Щербаті цуглі у Facebook

Коні поліської породи, яких помітили під час поїздки на Полісся

– Які характеристики поліської породи? Чи вони відрізняються від інших коней?

– Ці коні, що є у нас, жили в людей, але на відміну від інших порід вони дуже витривалі. Це як взяти породисту собаку та дворову. Дворняга швидше виживе, ніж породисті. Ці коні – аборигени, тобто такі, якими їх створила природа. Вони невибагливі, можуть спокійно з-під снігу їсти траву.

Вони – менші, у них твердіші копита, міцніший шлунок. Потрібно розуміти місця, де вони росли – це болотисті заливні луги, вони спокійно можуть їсти осоку болотяну, не день-два, а й місяць. Інші коні взагалі цієї трави не їдять, а поліські їдять, чим вони і очищали долини річок, заплави, вони підтримували ту екосистему, яку ми знаємо. Не просто її підтримували, а створили її такою, якою ми її знаємо.

На Рівненщині шукають коней поліської породи. Хто та чому це робитьФото Щербаті цуглі у Facebook

Останній викуплений жеребець Фунтик

В роботі вони тягнуть майже таку саму ношу, як і інші породи коней. І навпаки, люди часто відзначали працелюбність цих коней. Казали: "кінь щирий до роботи", не "сачкує". У них лагідний характер. Є таке явище – холодна кров у коней. Це не "араби", які копитом риють. Це спокійний кінь, моментами аж занадто.

Цих коней не змішували з іншими породами – не було сенсу цього робити. Цим зайнялися вже у радянські часи, коли колгоспи були. Колгоспи займалися покращенням. Покращення було в лапках. Вони проводили асиміляцію народного українського коня. Це той кінь, на яких їхали на Запоріжжя, той, про якого у піснях співають. Це історичні українські коні були. А ті, які ми зараз бачимо, це вже пізніше виведені, або перемішані.

На Рівненщині шукають коней поліської породи. Хто та чому це робитьФото Щербаті цуглі у Facebook

– Як довго тривають пошуки?

– Це вже ми три роки, четвертий пішов, як ми шукаємо. Великий відсоток коней ми купуємо у перекупників, вони вже знають що нам потрібно, мають фотографії, заміри і коли нам кажуть, що такий кінь є, то ми стараємося викупити. Але після того, як знайдемо, ще понад місяць йде на отримання висновків спеціалістів, заміри, вивчення характеру. Більшість вважає, що має бути тільки вигляд, екстер'єр, а насправді 60% породи в європейській практиці – це характер. Як вони себе покажуть, тоді ми тільки можемо сказати так або не так. Через те у нас було багато зайвих рухів.

Щоб знайти усіх коней, то це треба гроші на дослідження. Це треба об'їжджати усіх голів сільських рад, робити якийсь облік з ветеринарами. Тобто, це повноцінна експедиція на місяць, а то й довше і вона потребує грошей. У нас є команда ентузіастів, які теж цим займається.

На Рівненщині шукають коней поліської породи. Хто та чому це робитьФото Щербаті цуглі у Facebook

– Чому пошуки породи важливі?

– Ми хочемо відновити їх знову як породу. Для цього ми написали програму разом з інститутом генетики тварин. Зараз займаємося тим, щоб їх знову визнали як відновлену породу, отримали на це документи і міжнародний статус породи, як і всі світові породи, для того, що потім їх віддавати в стайні і з ними працювали люди як із "арабами", чи будь-якими іншими. І наступний крок, ще дуже далекий, це випуск їх у дику природу – щоб вони могли розплодитися і далі собі жити. Вони найкраще підходять для цього клімату і нічого не треба придумувати.

– Хто фінансує пошуки?

– Фінансова складова питання: волонтерство, меценатство і в більшості – походи. У нас одна з базових вказаних кінцевих цілей програми, яку нам затвердили, – це те, для чого будуть коні використовуватись. У нас вказано кінний туризм і дитячий кінний спорт. У походи ми ходимо порівняно часто і з цього доходу в більшості коней викупляємо та утримуємо. Недавно ходили у великий похід Рівненською, Житомирською та Київською областями.

На Рівненщині шукають коней поліської породи. Хто та чому це робитьФото Щербаті цуглі у Facebook

– Яка ціна такого коня?

– Ціни на цього коня немає, ми не можемо їх зараз продавати, бо у нас їх дуже мало. У нас навпаки задача стоїть зібрати їх до купи та зайнятися грамотною селекцією. Якщо вони розійдуться по руках, ми не зможемо контролювати селекцію. Ті коні, які по Житомирській і Київській областях – то це ті, що у нас. Насправді через нас пройшло 40 коней, але приїжджали спеціалісти й відбраковували. Там є питання по суглобах, ногах, холці, загривку, висоті, співвідношеннях... Є фотографії й описи з експедицій 20-х років, і остання – 60-х років, коли вони ще були і їх дуже чітко описали. Вони були чітко визначені як порода, але ними ніхто не займався. А вже у 70-х роках їх почали асимілювати та знищувати.

Чим ви займалися до того, як почали розшукувати коней?

– До того, як я зайнявся конями, я займався музикою, фестивалями, дизайном, виготовленням музичних інструментів. Я б не сказав, що це різка зміна від того заняття, до іншого. Я спочатку думав, що знайдемо кілька коней і віддамо державі, що б вона цим займалась, але держава не дуже хоче цим займатися, їй не до цього. Спочатку була ілюзія, що ми зацікавимо всіх і воно піде далі, а ми будемо своє робити. А так, як не вийшло зацікавити, то мусили самі зацікавитися. Так вийшло, що зібралась і команда і вже все, ми тепер є хто ми є.

Що відомо

  • Останнім знайденим та купленим конем поліської породи став жеребець Фунтик віком 1,7 року. Його зріст – 140 см, має тихий та слухняний характер, – йдеться в дописі на офіційній сторінці проєкту з відновлення породи "Щербаті цуглі" у Facebook.
  • На утримання коней організація витрачає понад 30 тисяч гривень щомісяця. Кобили не працюють та не беруть участі у походах через вагітності.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди