Готує близько двадцяти різних видів леквару. Чілла Аніцка-Гододі. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ

Готує близько двадцяти різних видів леквару. Чілла Аніцка-Гододі. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ

Готує близько двадцяти різних видів леквару. Чілла Аніцка-Гододі. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ Суспільне Закарпаття

Близько двадцяти різних видів леквару готує закарпатка Чілла Аніцка-Гододі. Леквар – це традиційне закарпатське густе повидло, яке варять понад двадцять годин. Приготуванням леквару Чілла Аніцка-Гододі займається понад шість років. Серед рецептів закарпатського повидла є як класичний леквар, так і види леквару без цукру. Приготуванням місцевого десерту займається уся її родина.

"Я помітила, що на фестивалях багато чого можна відшукати, окрім леквару. У той час тут, на Закарпатті, ніхто не займався приготуванням леквару, натомість нині все змінилось. Я побувала на одному з фестивалів, а мій друг попросив, щоб я взяла туди з собою леквар з шипшини та яфинЧорниця задля продажу. Звичайно, я все продала, а покупці просили більше", — розповіла закарпатка.

Готує близько двадцяти різних видів леквару. Чілла Аніцка-Гододі. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИСуспільне Закарпаття

Зараз Чілла Аніцка-Гододі готує леквар з різних фруктів, які може придбати. Вона розповіла: "Все залежить від урожаю, не завжди є багато слив чи айви, і тому важко їх закупити. Траплялося, що ми займались приготуванням 18-19 видів леквару, кожне з яких готували в мідному казані на вогні та власними руками".

Чілла Аніцка-Гододі додає у леквар мінімальну кількість цукру. Всі фрукти вона підсолоджує лише наприкінці, коли вода вже випарувалась.

"Це для мене вкрай важливо, адже в сучасному світі все занадто солодять, і ніде неможливо придбати доброякісний леквар. Якщо хтось вирушає до торгового центру, аби купити відмінний леквар, то, взявши з полиці, може зауважити, що воно здебільшого складається лише з цукру, а не з фруктів, з яких повинно б готуватися", — говорить жінка.

"Між звичайним казанком та мідним казанком існує різниця. У нас є і литі казанки, але майже кожне варення готуємо у мідному. Мідь корисно впливає на організм людини. До того ж леквар насичується димом і виварюється набагато швидше, ніж у каструлі. У казані варити більш проблематично, адже слід постійно перемішувати, не можна зупинятися чи залишати, щоб воно само варилося", — розповіла Чілла Аніцка-Гододі.

У роботі їй допомагає чоловік і син. "Приготування сливового леквару розпочинаємо з того, що встановлюємо казанок на своє місце. Чоловік повинен підготувати дрова, адже розкладатиме вогонь не на одну-дві години. Тоді ми разом із сином сідаємо, миємо сливи, виймаємо кісточки, розподіляємо роботу. Чоловік тим часом розпалює вогонь і починається помішування", — розповідає Чілла Аніцка-Гододі.

Готує близько двадцяти різних видів леквару. Чілла Аніцка-Гододі. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИСуспільне Закарпаття

Леквар з 80-100 кілограмів слив родина готує близько 20 годин. Чілла розповіла: "На початку атмосфера дуже хороша, поки ми ще не втомлені. Якби я сказала, що мені ніхто не допомагає, то я б збрехала. Дякувати Богові, приходить допомагати моя свекруха, мій дядько з родиною. Залюбки допомагають. Чим більше нас, тим краща атмосфера. Ми пригощаємось, спілкуємось, і так минає час. Кожне приготування леквару – це гарно проведений час та приємні спогади".

Фрукти щороку використовують різноманітні, адже умови, в яких вони ростуть, неоднакові: сонце неоднакове, дощ різний, тож і смак фруктів відрізняється.

Готує близько двадцяти різних видів леквару. Чілла Аніцка-Гододі. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИСуспільне Закарпаття

За словами Чілли Аніцки-Гододі, вона найбільше любить абрикосовий леквар, а найпопулярніше — сливове. "Воно зберігається роками. Це єдиний вид леквару, яке не треба консервувати і навіть закривати. Завжди зберігали леквар в глиняних глечиках, і накривали тільки газетою, щоб воно отримувало повітря. З кожним роком леквар стає все твердішим, через 3-4 роки воно вже настільки тверде, що його можна різати ножем, як мармелад".

Леквар родина заливає виключно у скляні банки. Чілла Аніцка-Гододі каже: роблять це, аби не забруднювати довкілля пластиком.

Готує близько двадцяти різних видів леквару. Чілла Аніцка-Гододі. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИСуспільне Закарпаття

Цього року родина вирішила поекспериментувати і приготувала леквар з шоколадної черешні та вишні, а у персиковий леквар додала імбир.

"Пригадую, як в дитинстві варили леквар усією родиною: робота розпочиналась на світанку, жінки мили сливи, виймали кісточки. Першу порцію засипали у казан, а чоловіки розкладали вогнище. Але ніколи не траплялося такого, аби не було що попоїсти на обід, бо всі зайняті чимось. Ні, хтось дбав і про їжу. І пам’ятаю, що полум’я ніколи не згасало, — або сусід переносив до себе казан і робота тривала. Всі допомагали одне одному. Це були хороші, так би мовити, "вечірки". Ось такі були історії, які залишилися у нашій пам’яті", — розповіла Чілла Аніцка-Гододі

Читайте нас у Telegram, Viber та Instagram

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди