Шість-вісім покосів борщівника на схилах річки Уж планують провести в обласному центрі Закарпаття. Про це Суспільному розповіла начальниця відділу благоустрою міської ради Олександра Турянчик. Як вберегтися від борщівника і що робити в разі опіку — дізнавалися наші журналісти.
Ольга приїхала в Ужгород з Одеси разом із сином і його однокласниками. Каже, під час прогулянки пояснювала дітям, що борщівник — небезпечна рослина:
"Коли до вас до Мукачева доїжджали, я звернула увагу, що дуже багато попід залізницею росте борщівника. Тут ще у вас маленькі якісь, а там прямо такі великі, тому що я знаю, як вони цвітуть. Тут я не одразу здогадалась, що це борщівник, а там дуже великі. У нас в Одеській області я не бачила борщівника. Одеса взагалі без борщівника, в принципі. Якщо вони навіть є, то це, напевно, десь дуже в таких місцях віддалених від міста, від села".
Місцевий житель Марк Мельниченко розповів про свій досвід, пов'язаний з борщівником. Каже, довелося звертатися до лікарні через опіки:
"Я зробив просто один маленький опік, але нічого не відбулось і через кілька годин я подумав, що нічого не сталось, але воно трішки чухалось, тому я собі розчухав це по всій руці, і вся рука вже через два дні була у великих пухирях. Також вночі, коли я спав, я цією ураженою рукою доторкнувся до живота і в мене повністю вже воно і на груди перейшло, перетворилось в опіки. Також паралельно там ішла алергічна реакція. І якби я не звернувся до лікарні, то ці 25% тіла опіків, не знаю навіть, чим би це закінчилося".
Лікар опікового відділення обласної лікарні Денис Фізер розповідає, як надати собі допомогу в разі опіку борщівником:
"Сам сік борщівника не викликає якихось опіків. Активізація токсичної дії цього соку буде через потрапляння на шкіру і на сам сік ультрафіолету та сонячного світла. Одразу потрібно під проточною водою, мильною водою 15–20 хвилин промити ділянку опіку й закрити від сонячного світла або ультрафіолетового опромінення хоча б на 48 годин, щоб не активувати саме токсичну дію цієї речовини. Тим самим ви можете зменшити його дію приблизно в 100 разів, ніж би просто ходити й засмагати".
Начальниця відділу благоустрою Олександра Турянчик каже: коситимуть борщівник на схилах річки Уж.
Борщівник завезли на Закарпаття в 1949 році з Північного Кавказу, розповіла доцентка кафедри ботаніки Ужгородського національного університету Інна Бесеганич:
"У планах було, щоб отримати дуже таку перспективну кормову рослину, яка швидко росте, дає багато силосу для худоби. Ну, як це кажуть, не так сталося, як гадалося. Експеримент не вдався. Виявилося, що якісного силосу з цієї рослини отримати неможливо, а водночас вона отруйна й агресивна".
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok
