Під час будівництва київської Великої кільцевої дороги знайшли палеолітичні стоянки

Під час будівництва київської Великої кільцевої дороги знайшли палеолітичні стоянки

Під час будівництва київської Великої кільцевої дороги знайшли палеолітичні стоянки

У Києві на місці будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги археологи знайшли три палеолітичні стоянки давніх людей, яким понад 10 тисяч років. Про це пише Інститут археології НАН України.

Стоянки датують часом фінального палеоліту, розповідають у "Рятівній археологічній службі". Це період великих змін на території не лише сучасної України, але й Європи. У цей час, після відступу льодовиків, починається заселення широких теренів від Англії до Верхнього Дніпра. Тут оселилися племена первісних мисливців, що вели динамічний спосіб життя та виживали завдяки полюванню, і облаштували тимчасові стоянки на шляхах міграції тварин, зокрема, оленів, биків, кабанів.

Як засвідчують археологічні знахідки зі схожих пам’яток, давні люди тоді жили у спорудах на кшталт чумів, що і донині використовується населенням крайньої півночі Євразії. Це була кругла будівля діаметром 4-5 м з вогнищем посередині. У ній мешкало до 10 осіб.

"Наукові моделювання доводять, що середня густота заселення території Європи в час палеоліту була не більшою, аніж одна людина на квадратний кілометр. Археологам не часто таланить виявити стоянки того часу. Відкриття і дослідження кожної — це значний внесок у наше розуміння найдавнішої історії", — розповів керівник досліджень, заступник директора Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Тарас Милян.

Під час обстеження лише першої ділянки будівництва ВКАД археологи виявили та нанесли на карти 15 нових об’єктів археології.

Під час будівництва київської Великої кільцевої дороги знайшли палеолітичні стоянкиГрафіка: НАНУ

"Прикладом того, наскільки важливими та сенсаційними можуть бути дослідження під час будівництва доріг є розкопки, які провів Краківський археологічний осередок на шляху автостради А4 від Кракова до Тарнова. Вона пролягла через густо заселені у давнину території.

У 1997-2010 роках польські колеги дослідили 121 археологічну пам’ятку, найдавніша з яких мала 15 тисяч років. Після цих досліджень науковці переписали частину польської найдавнішої історії", — розповів директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук.

Що відомо

Археологічні розвідки під час проектування Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва стартували більше, аніж 10 років тому. Перші дослідження науковці Рятівної археологічної служби здійснили ще у 2007 р. Тоді відкрили сім нових різночасових археологічних пам’яток на відтинку між Клавдієво-Тарасове та Миколаївкою. Найраніші матеріали датували добою бронзи, а це понад чотирьох тисяч років тому. У 2020 р. дослідження продовжили через коригування проєкту. Як результат науковцям РАС вдалося виявити ще вісім об’єктів археології.

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше