Перерозподіл податків та міжпарламентські зв'язки з Угорщиною. Що зробив Лунченко у Верховній Раді

Перерозподіл податків та міжпарламентські зв'язки з Угорщиною. Що зробив Лунченко у Верховній Раді

Перерозподіл податків та міжпарламентські зв'язки з Угорщиною. Що зробив Лунченко у Верховній Раді

Суспільне публікує серію матеріалів про результати дворічної діяльності у Верховній Раді народних депутатів від Закарпаття.

Перерозподіл податків та робота у групі міжпарламентських зв'язків з Угорщиною — результати нардепа Валерія Лунченка, обраного за 71 округом, проаналізували разом з координатором громадянської мережі "Опора" у програмі "Сьогодні. Головне" на Суспільному. Сам депутат не прийшов на ефір програми. За словами його помічниці Аніти Овсяннікової, причина відсутності — позапланове засідання підкомітету з питань доходів та фінансування державного бюджету, який він очолює.

Діяльність Валерія Лунченка у Верховній Раді

Валерій Лунченко — голова підкомітету з питань доходів і фінансування держбюджету та державного боргу Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Перебуває у депутатській групі "ДОВІРА". Протягом понад дворічного періоду депутат був присутнім на 90,9% засідань, у 28,6% голосував проти позиції фракції, — такі дані наводять у Telegram-боті "Депутат на долоні".

Валерій Лунченко подав 32 законопроєкти, 8 з них стали чинними. Також він подав 219 поправок (93 були враховані), та 13 запитів (усі розглянуті).

Над чим працював нардеп Лунченко упродовж двох років

"Якщо подивитися законодавчі акти, які ініціював Валерій Лунченко, то з тих, що відносяться до цього комітету, можна виділити проєкт закону, який вносив зміни до бюджетного кодексу, до Закону України про державний бюджет поточного року. Цей законопроєкт ініціювали п’ять народних депутатів від Закарпатської області, також інші народні депутати", — розповів регіональний координатор громадянської мережі "Опора" Святослав Бабіля. "Пропонувалося компенсовувати кошти домогосподарствам, готелям, які не мають доступу до газопостачання частини витрат на електроенергію через зростання ціни на неї", — каже експерт.

"Серед інших ініціатив є три законопроєкти, які мають регулювати перерозподіл податку на доходи фізичних осіб, спрямувавши їх безпосередньо на місця. Один з них відхилений. Це законопроєкт, який стосувався перерозподілу пасивних доходів фізичних осіб, які мали залишатися на місцях. Інші два — зареєстровані нещодавно. Вони стосувалися ініціативи, щоб доходи фізичних осіб, які вони отримують на роботі, розподілялися між місцями, де відповідно зареєстроване підприємство, на якому працює і де проживає людина. Я так розумію, що ідея полягає у тому, щоб наповнити місцеві бюджети. Ми розуміємо, що всі підприємства сконцентровані у більших містах і велика частина людей їде працювати у ці міста. Відповідно туди і сплачуються податки на доходи від фізичних осіб. І депутати ініціювали законопроєкт, щоб був перерозподіл цього податку", — каже Святослав Бабіля.

За словами регіонального координатора "Опори", Валерій Лунченко бере участь у законотворчій діяльності, хоча кількість законопроєктів, які він зареєстрував і які стали законотворчими актами, не є високою. "Очевидно, він займає важливу посаду у комітеті з питань бюджету, тому що це один із ключових комітетів парламенту і робота у ньому має безпосередній вплив на країну. Її результати кожен може відчути через якість нашого державного бюджету. Валерій Лунченко лояльний до чинної влади, він про це говорить публічно. Відповідно, на його округ через субвенції на соціально-економічний розвиток виділяються кошти з державного бюджету. Це така спільна робота. Хоча часто така ситуація не дублюється в інших округах. Наскільки це справедливо — це питання", — розповів Святослав Бабіля.

Сільськогосподарська кооперація та пільги для електрокарів: які законопроєкти Лунченка стали законами

"Можна згадати закон про сільськогосподарську кооперацію та закон про зміни до бюджету поточного року. Також законопроєкт щодо пільг на ввезення деталей для електричного транспорту, який подавався п’ятьма закарпатськими нардепами, крім Віктора Балоги", — розповів експерт.

"Близько п’ятдесяти законодавчих ініціатив депутати подали спільно. Така статистика свідчить про співпрацю під час ініціювання та подання законопроєктів до Верховної Ради, щоб документ мав більше шансів бути прийнятим. У цьому списку є шість законопроєктів, які виділяються і стосуються п’яти народних депутатів. До них можна віднести два законопроєкти про електричний транспорт, три законопроєкти щодо впорядкування акцизного податку на транспорт. Вони вносять зміни в бюджет, податковий кодекс та у перехідні положення. Суть законопроєкту полягала у тому, що автомобілі та їх комплектуючі мають стати підакцизними товарами, і з них має сплачуватися акцизний збір. Також — це законопроєкт про внесення змін у державний бюджет за поточний рік", — зазначив Бабіля.

"Найбільше Валерій Лунченко подав ініціатив на економічну тематику — 14. Галузевого розвитку стосуються вісім, три законопроєкти стосувалися соціальної політики і один — державного будівництва", — розповів експерт.

Про скандал у групі міжпарламентських зв'язків з Угорщиною

"Якщо розглянути діяльність таких груп, як з міжпарламентських зв'язків з Угорщино, то вони створені для того, щоб покращувати відносини між українським парламентом та парламентами інших країн. Ця робота є вузькоспеціалізованою і не завжди публічною. Одна з таких груп стала фігурантом скандалу у червні 2021 року. Тоді була спроба змінити керівництво цієї групи. У ній були два співголови: Нестор Шуфрич та Валерій Лунченко. І там був дуже емоційний та скандальний виступ Шуфрича у Верховній Раді. Суть полягала у тому, що в групу входять представники різних депутатських фракцій і груп Верховної Ради України. Але зібралися представники однієї фракції — "Слуги народу". Фактично, більшістю групи вони склали протокол та вирішили звільнити співголів цієї групи. І якраз очолити її мав новий голова Закарпатської обласної організації "Слуга народу" Микола Тищенко. Це був серйозний скандал. Завершилося все тим, що комітет з питань міжнародної політики цей протокол скасував і наразі статус-кво відновлено", — розповів Святослав Бабіля.

Про статистику голосувань Лунченка: більше чверті — не голосував

"Парламент прийняв зміни до законодавства, які зобов’язують депутатів брати участь у голосуваннях. 29% неголосування — це досить високий показник. Хотілося б бачити позицію парламентарів щодо питань, які виносяться у сесійній залі, незважаючи на те, наскільки критично важливим вважає їх конкретний народний обранець. Адже це їхня робота", — зазначив експерт.

"Але досить високий показник голосування "за". Він не відносить себе до влади, але говорить про "законодавчий спам", який продукує опозиція, очевидно, відносячи себе до влади. Він досить часто підтримує ініціативи, які близькі чинній владі, тому відповідно і влада до нього лояльно відноситься", — розповів представник "Опори".

Читайте нас у Telegram, Viber та Instagram

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди