Відомі незнайомці: творець заповідної Асканії Фрідріх Фальц-Фейн

Відомі незнайомці: творець заповідної Асканії Фрідріх Фальц-Фейн

Відомі незнайомці: творець заповідної Асканії Фрідріх Фальц-Фейн Суспільне Херсон

У Херсонському обласному архіві зберігається документальна історія засновника всесвітньо відомого заповідника „Асканія-Нова” Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна. У квітні виповнилось 155 років від дня його народження. Чим відомий Фальц-Фейн і як він пов'язаний з Херсонщиною – розповідаємо історію його життя.

Біографія Фрідріха Фальц-Фейна

Народився Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн 16 квітня 1863 року, він був старшим серед семи дітей. Величезний вплив на мецената мала його мати – Софія Богданівна, відома як будівнича порту Хорли, яка товаришувала з всесвітньо відомими митцями як Л.М.Толстий, Ф.М.Достоєвський, В.Д.Набоков, І.К.Айвазовський.

Родина Фальц-Фейнів займалась торгівлею, сільським господарством, цікавилась всілякими новинками, що з’являлись наприкінці ХІХ ст. Найбільшим захопленням Фрідріха стали тварини та птахи, любов до яких виявилась у нього ще змалечку.

Власний вольєр 11-ти річний Фрідріх отримав від батька у подарунок за успішні вступні іспити до Херсонської гімназії. Гімназистом він проводив багато часу на пташиних базарах або ж у плавнях Дніпра разом з птахоловами та мисливцями. У 17 років Фрідріх спробував кільцювати птахів, чим поклав початок цій справі у Російській імперії. Позначеного ним птаха зловили у Судані – перша знахідка окільцьованого птаха.

Вступивши у 1884 році на природничий факультет Дерптського університету, Фрідріх із захопленням вивчав біологію, а під час канікул відвідав майже всі зоопарки Європи, де знайомився з акліматизацією та утриманням тварин, вів переговори та укладав угоди з фірмами на закупівлю звірів та птахів.

Асканія-Нова і Фрідріх Фальц-Фейн

Повернувшись після навчання в Асканію-Нову, Фальц-Фейн почав втілювати свої задуми. Для збереження та збільшення чисельності рідкісних видів Фрідріх Едуардович започаткував нововведення, зокрема вільне випасання в степу та напіввільне утримання тварин у просторих вольєрах.

Власне історія відомого нині на весь світ зоопарку розпочалась 1887 року, коли Фальц-Фейн у своєму маєтку створює зоопарк та ботанічний парк. За наказом Фрідріха Едуардовича в Асканії прорили 70-ти метрові свердловини, поставили потужні насоси – і в засушливій місцевості з’явилась вода. Пізніше, за сприяння Фальц-Фейна, до Асканії-Нової було проведено телеграф, телефон, електричне освітлення, збудовано пошту, лікарню, зібрано бібліотеку.

З 1890 року в зоопарку розпочалась науково обґрунтована акліматизація тварин. Фрідріх Едуардович поставив собі за мету повернути в українські степи дикого коня замість тарпана, котрий на той час вже був знищений як вид. Фальц-Фейн організував три експедиції до Монголії. Наслідком його активної позиції стало збільшення популяція коней Пржевальського у зоопарках світу, стадо яких через століття зросло до 400 коней.

Фальц-Фейну першим в Російській імперії почав розводити страусів. В Асканії-Новій з’явились велетенські мешканці американських прерій бізони та зубри, що були завезені з Біловезької пущі. Під час акліматизації ці два види дали нове потомство – зубробізонів. Поряд із корінними мешканцями степу, сайгаками й степовими оленями, почали проживати різні види африканських антилоп і зебр. Приклад Фрідріха наслідували і його брати, заповідавши у своїх маєтках по сусідству ще 3 ділянки на 45 десятин. Крім того, заповідний статус отримала і його діброва Налибоки, що у Білорусії.

Фальц-Фейн та його діяльність, крім Асканії-Нова

Крім природоохоронної діяльності, Ф.Е.Фальц-Фейн активно захоплювався археологією, проводив розкопки кургани, колекціонував предмети старовини, став засновником асканійського музею природи. Поширювалось коло інтересів Фальц-Фейна і на вивчення історії. Він постійного прагнув до знайомств з новими цікавим постатями, науковцями. Він не лише товаришував з ними та вів листування, а й запрошував до співпраці талановитих вчених та експериментаторів, підтримуючи їх починання, та й сам часто бував ініціатором багатьох наукових справ.

Слава про Асканію-Нову або „райський сад”, як її ще називали, полинула світом. У квітні 1914 року з Криму в Асканію завітав російський імператор Микола ІІ. Він ознайомився із заповідним степом та зоопарком, оглянув музей, жваво цікавився побаченим, а пізніше за „створений рай” вписав засновника заповідника у дворянство. Це був єдиний випадок у Російській імперії, коли дворянське звання дали за природоохоронну діяльність.

Тяжкі часи для Фальц-Фейна та заповідника

Тяжкі часи для існування зоопарку та ботанічного саду настали на поч. ХХ ст. У 1905 році в Таврійській губернії розпочались масові селянські виступи. Було розграбовано й спалено багато маєтків, у тому числі порт Хорли, Преображенка, Дофіно, Дарівка, що належали родині Фальц-Фейнів. Турбуючись за долю Асканії-Нової, Фальц-Фейн випрохав у таврійського губернатора двадцять козаків. Вони й врятували унікальні об’єкти від загибелі.

Заклики Ф.Е.Фальц-Фейна до охорони зоопарку були підтримані багатьма видатними людьми та організаціями. Російською Академією наук, Географічним товариством при сприянні Тимчасового уряду як комісар в Асканію спочатку був відряджений ботанік І.К.Пачоський, а потім мандрівник П.К.Козлов, на долю якого випав найважчий період в житті Асканії-Нова – громадянська війна.

Рятуючи своє творіння, Фрідріх Едуардович мало турбувався про власну безпеку. Вже восени 1917 року його було заарештований московською надзвичайною комісією (ЧК). У серпні 1918 року він емігрував до Німеччини, де що більшовики знищили майже всю його родину, зокрема і 84-річну матір Софію Богданівну.

У лютому 1919 р. Ф.Е.Фальц-Фейн робить доповідь про заповідник у Асканії-Новій на засіданні німецької природоохоронної комісії Г.Конвенца. У той же час з Батьківщини надходять сумні відомості про розграбування зоопарку. На початку січня 1919 року Добровольча армія, що охороняла маєток, була роззброєна, а грабіжники почали розкрадати майно маєтку, корми для худоби та пташок, запаси збіжжя.

Помер Фрідріх Едуардович у німецькому санаторії Бад Кіссенген 2 серпня 1920 року у віці 57 років, Похований у Берліні на старому цвинтарі „Дванадцяти апостолів”. На могильному камені із зображенням двох степових орлів висічений напис: „Тут покоїться знаменитий засновник „Асканії-Нова”.

Асканія-Нова та радянський період

Справа життя Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна – зоопарк та ботанічний сад – пережили свого творця. Декретом Народних Комісарів УСРР від 03 лютого 1921 року маєтки Фальц-Фейна Асканія-Нова та Доренбург були оголошені Державним заповідником Української Соціалістичної Радянської Республіки. Метою створеного заповідника Асканія-Нова було визначено збереження та вивчення природи, збереження, акліматизація та вивчення в умовах степу великої кількості видів тварин та рослин, розмноження тварин, що мають промислове значення. Для здійснення цих завдань при заповіднику було створена наукова степова станція, зоопарк, ботанічний сад, зоотехнічна станція з племінним господарством, фітоселекційна станція. У Декреті наголошувалось на виключному міжнародному (інтернаціональному) значенні заповідника та результатів його роботи.

Постановою Ради Народних Комісарів УСРР від 19 травня 1927 року на базі заповідника було створено Перший державний степовий заповідник „Чаплі” імені тов. Раковського. У роки Другої світової війни частина тварин зоопарку була вивезена до Німеччини, а племінні стада тварин інституту „Асканія-Нова” були евакуйовані на Кавказ. Завдяки надзусиллям співробітників інституту вдалось врятувати племінний потенціал. У 1947 року було урочисто відзначено 25-ти річний ювілей заповідника та інституту „Асканія-Нова”.

Як склалась доля заповідника

Історична справедливість була відновлена завдяки зусиллям племінника Ф.Е.Фальц-Фейна барона Олександра Фальц-Фейна, відомого мецената. 15 вересня 1987 року в Асканії-Новій відкрито барельєф та меморіальну дошку на честь Ф.Е.Фальц-Фейна, постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 1994 року № 213 Біосферному заповіднику „Асканія-Нова” було присвоєно ім’я його засновника Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна.

Наталя Шклярук.

Читайте також

  • Відомі незнайомці: як херсонець Кедровський став провідником армії УНР
  • Відомі незнайомці: історія херсонського фотохудожника Миколи Степанова

Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди