Булінг у школах Рівненщини: як це виявляють та як боротися з цькуванням

Булінг у школах Рівненщини: як це виявляють та як боротися з цькуванням

Ексклюзивно

Близько 17% дітей на Рівненщині стикалися зі цькуванням у закладах освіти, де вони навчаються. Такі результати аудиту десяти закладів загальної середньої освіти Рівненщини озвучив Суспільному начальник управління Державної служби якості освіти в області Святослав Сидорук. За два роки від початку дії Закону України "Про протидію булінгу", на Рівненщині офіційно підтвердили чотири факти цькування, повідомляють у Нацполіції області.

Психологи, правоохоронці та освітяни розповіли, як відрізнити булінг від конфлікту, яка відповідальність передбачена за цькування та як захистити права дитини, яка зазнає булінгу.

Що таке булінг та хто стає жертвою

В Україні триває інформаційна кампанія щодо протидії булінгу, в межах якої фахівці Системи безоплатної правової допомоги роз’яснюють дітям у школах їхні права та пояснюють, куди звертатися по допомогу.

Закон України "Про протидію булінгу" Верховна рада прийняла 18 грудня 2018 року. З того часу на території Рівненської області виявили та задокументували чотири факти булінгу, – розповіла начальниця відділу ювенальної превенції поліції області Ірина Чорна:

"У 2019 році два – у Радивилові та Рівному. У 2021 році – також у Радивилові. Справи розглянули у судах, до порушників застосували штрафні санкції".

"Мета булінгу – це завжди принизити дитину, отримати насолоду від знущання та від своєї безмежної влади. Є різні способи, як це отримати: насмішки, погрози, словесний або фізичний напад, ізоляція дитини від колективу", – розповіла психологиня Олена Козачук.

В практиці психотерапевтів, каже спеціалістка, робота із жертвами булінгу або дитячою агресією зустрічається доволі часто.

"Жертвою булінгу може стати й випадкова дитина – новенька в класі, або така, яка чимось відрізняється від решти. Статус жертви закріплюється за дитиною, яка має неадекватну самооцінку, як занижену, так і завищену", – додає психологиня.

Жертва булінгу – це коли дитина відчуває себе в небезпеці, – підсумовує Олена Козачук.

Чим булінг відрізняється від конфлікту

Булінг (цькування), за даними Міністерства освіти і науки України, відрізняється від сварки або конфлікту між дітьми кількома типовими ознаками:

  • систематичність (повторюваність) діяння – вчинення різних форм насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, також і за допомогою засобів електронної комунікації) двічі і більше разів стосовно однієї і тієї ж особи;
  • булінг (цькування) майже завжди має злий намір, коли метою дій кривдника(-ці) є умисне заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, бажання підпорядковувати потерпілого(-у) своїм інтересам та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого(-ої);
  • для булінгу (цькування) характерний дисбаланс сил – владний дисбаланс між кривдником(-цею) і потерпілим(-ою) (асиметричні відносини), різниця у фізичному розвитку, рівні соціально-психологічної адаптованості, соціальному статусі, стані здоров’я (наявність інвалідності чи особливих освітніх потреб), ментальному розвитку тощо; по-четверте, відсутність розкаяння у кривдника(-ці).

Діти мовчать: у чому причина

Однією із причин мовчання дитини є ймовірні несприятливі стосунки в сім'ї, – зазначає Олена Козачук:

"Можливо, стосунки в сім’ї достатньо холодні, в дитини занижена самооцінка через те, що в сім'ї її принижують, недооцінюють або не приділяють їй достатньо уваги".

Дитина в такому випадку стає більш замкнутою, сором'язливою та вразливою.

"Далеко не всі діти та батьки розуміють, що таке булінг. У багатьох випадках психологи недостатньо уваги приділяють цьому питанню. В дітей є недовіра до батьків та до психологів і педагогів. Кожна четверта дитина мовчить і ні до кого не звертається за допомогою", – зазначив начальник управління Державної служби якості освіти України у Рівненській області Святослав Сидорук.

Покарання за булінг

Відповідно до статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, покарання за булінг передбачає штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин за діяння, вчинені вперше.

"Якщо булінг вчинено повторно протягом року, то це від 1800 до 3400 гривень штрафу", – уточнила начальниця відділу ювенальної превенції поліції області Ірина Чорна.

Шляхи протидії булінгу

Питання булінгу переважно належить до повноважень керівника закладу освіти, адже він відповідає за організацію освітнього процесу, – розповів начальник управління Державної служби якості освіти у Рівненській області Святослав Сидорук.

Він додав, що аби виявити цькування у школах, Держслужба започаткувала процедуру інституційних аудитів. На Рівненщині від минулого року такі аудити пройшли десять закладів.

"Вивчалася думка дітей, їх батьків, працівників закладів освіти щодо психологічної безпеки. Із відповідей дітей 17% зазначили, що вони зазнавали випадків булінгу. Більш того, під час анкетування третина батьків підтвердили, що знають про такі випадки. Таку ж інформацію дали й вчителі", – додав посадовець.

Закладам освіти, у яких виявили булінг, надають відповідні рекомендації, що і як варто зробити, аби покращити ситуацію.

З чого починати, якщо є підозри на булінг

"Чотири випадки на область за такий час не показують всю ситуацію. У 2017 році ЮНІСЕФ проводив дослідження, в якому з’ясували, що понад 67% дітей в Україні так чи інакше зіштовхувалися з булінгом – або були свідками, або жертвами. Така проблема – по всьому світу. Основним завданням є виявити, ідентифікувати булінг, відділити його від конфлікту", – розповів заступник директора координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин.

Якщо батьки чи рідні підозрюють, що дитину цькують у школі, вони першочергово повинні звернутися до навчального закладу, де складають відповідну документацію, – розповіла начальниця відділу ювенальної превенції поліції області Ірина Чорна.

Потому у навчальному закладі створюють відповідні комісії, на яких розглядають конкретні випадки та визначають, чи це булінг. Якщо комісія визначила, що це булінг, навчальний заклад повідомляє поліцію.

Батьки та рідні також можуть звертатися до управління Державної служби якості освіти у Рівненській області.

"У випадку звернення до нашої служби ми звертатимемось до навчального закладу", – зазначив Святослав Сидорук.

Дитина або її батьки чи рідні також можуть звернутися за консультацією до Центру безоплатної правової допомоги за номером: 0 800 213 103.

Як захиститися дитині та що радять психологи

Діти повинні довіритися своїм батькам або рідним та розповісти про свою проблему. Батьки повинні залучити класного керівника, щоб той провів роботу по оздоровленню клімату. Важливо залучити також і батьків кривдника, психолога, – каже Олена Козачук.

"Батьки повинні говорити з дітьми. Вони мають пояснити дитині, що у разі, якщо таке трапляється, дитина може про це розповісти або їм, або вчителям, яким вона довіряє", – додає психологиня.

Читайте також: Як захистити дітей від кібербулінгу. Пояснює експерт

Повага до себе, за словами Олени Козачук, закладається в сім'ї. Дитині важливо знати, що вона є повноцінним членом сім'ї та може реалізувати себе поза школою.

Що відомо

  • У Полтаві 8 вересня взяли під варту дівчину, яка стріляла з арбалета у школі. Таїсія Петрова у залі сказала, що з неї знущалися однокласники і вчителі.
  • На Львівщині у квітні 2021-го правоохоронці склали протокол на директорку ліцею через цькування учнів.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

На початок