Рада попередньо спростила процедуру укладання строкових трудових договорів

Рада попередньо спростила процедуру укладання строкових трудових договорів

Рада попередньо спростила процедуру укладання строкових трудових договорів УНІАН

Верховна рада проголосувала у першому читанні законопроєкт №5388 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин".

"Прийняття проєкту акта знизить рівень бюрократизації трудових відносин, зменшить навантаження на бізнес та сприятиме легалізації праці найманих працівників", — зазначено у пояснювальній записці документу.

Проголосований документ спрощує процедури укладення строкового трудового договору та проходження випробування при прийнятті на роботу. Він також скорочує кількість категорій, для яких не встановлюється випробувальний термін. За документом, випробування не встановлюється в разі укладення трудового договору:

  • з особою, яка не досягла 18 років;
  • з вагітною жінкою
  • з особою з інвалідністю, направленою на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальною експертною комісією;
  • якщо договір встановлено на термін до 12 місяців;
  • при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

Згідно з документом, строковий договір може укладатися не більше ніж на 5 років.

Також запропоновані зміни виключили статтю, яка вимагає погоджувати розірвання трудового договору за ініціативою керівника з профспілкою.

Законопроєкт передбачає, що працівник та власник або уповноважений ним орган можуть передбачити додаткові права, обов’язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови припинення договору, в тому числі дострокового.

Згідно із запропонованими змінами, працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі, коли:

  • умовами письмового трудового договору між працівником і власником або уповноваженим ним органом передбачено повну матеріальну відповідальність працівника;
  • майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовим дорученням або за іншим разовим документом;
  • пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок вчинення працівником злочину, що підтверджується вироком суду, який набрав законної сили;
  • пряму дійсну майнову шкоду заподіяно працівником, який перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння;
  • пряму дійсну майнову шкоду заподіяно недостачею, умисним знищенням або умисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі під час виготовлення, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих власником або уповноваженим ним органом працівникові в користування;
  • пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок дій, що не належать до трудових обов’язків працівника, якщо власник або уповноважений ним орган не вимагав від працівника їх виконання;
  • пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок розголошення державної таємниці, комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації;
  • шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу. У разі звільнення працівника та неповернення наданих йому у користування обладнання та засобів з нього може бути стягнута балансова вартість такого обладнання.

Водночас для того, щоб покласти матеріальну відповідальність на працівника, підприємство має довести, що він заподіяв пряму дійсну майнову шкоду, порушивши свої обов'язки. Також працівник не може нести матеріальну відповідальність за заподіяну пряму дійсну майнову шкоду внаслідок дій, що належать до категорії нормального виробничо-господарського ризику.

Що відомо

  • 6 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про надання допомоги від держави у розмірі 8000 грн ФОПам та найманим працівникам, які постраждали від посиленого карантину. Закон передбачає, що гроші виплачуватимуть з державного бюджету та з місцевих.
  • Перед цим Верховна рада схвалила законопроєкти президента Володимира Зеленського №4429 про соцпідтримку застрахованих осіб у зв'язку і №4430 про внесення змін до Податкового кодексу у зв'язку з карантинними обмеженнями через COVID-19.
  • З 14 грудня по 31 грудня 2020 року ФОПи та наймані працівники (застраховані особи) могли подавати заявки на отримання одноразової допомоги у 8 тисяч гривень допомоги від держави у рамках програми підтримки підприємців через карантин.
  • Станом на 11 травня для виплати по 8 тисяч гривень фізичним особам-підприємцям та найманим працівникам у червоних зонах направлено 800 мільйонів гривень. Гроші отримав фактично кожен третій з тих, хто подав заявки, тобто 100 тисяч українців.
  • За даними Мінцифри, у 2021 році в Україні здійснили близько 338 тисяч успішних заявок з надання "карантинної" допомоги, за якими виплатили 2,7 мільярда гривень. Гроші отримали всі підприємці, які подали заявки через додаток "Дія".

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]ia. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди