"Без підтримки українське кіно перестане існувати". Інтерв'ю з режисером Олегом Сенцовим

"Без підтримки українське кіно перестане існувати". Інтерв'ю з режисером Олегом Сенцовим

"Без підтримки українське кіно перестане існувати". Інтерв'ю з режисером Олегом Сенцовим Фото: my.ua

Одеський кінофестиваль добігає кінця. 21 серпня відбудеться церемонія закриття на Потьомкінських сходах. Про враження від заходу, українське кіно та його перспективи Суспільному розповів режисер Олег Сенцов.

У якості кого ви відвідали цьогорічний фестиваль? Як глядач чи маєте певну місію?

Як представник кіноіндустрії – своєї компанії "Край кінема" і нашого проєкту "Носоріг". Його ми зробили в колаборації з Україною, Польщею та Німеччиною. І зараз презентуємо. Оскільки через два тижні відбудеться перший показ у Венеції, до цього показувати його заборонено. Тож на ОМКФ ми презентуємо проєкт, частини його, та розповідаємо, як ми його робили.

Коли український глядач зможе його побачити?

Прем'єра, сподіваюсь, буде десь восени, не знаю ще де саме це відбудеться та як. А в широкому прокаті стрічка з'явиться після Нового року. Бо прокат – це зовсім інша історія, тут все залежить від багатьох факторів, які потрібно врахувати, щоб все вийшло добре.

А взагалі, цей фільм для широкого загалу?

Так. Загалом я знімаю авторське кіно, серйозне. А цей фільм вийшов глядацьким. Можливо, навіть більше, ніж я хотів. З одного боку, це кримінальна драма, де є всі атрибути 1990-тих років. З іншого, стрічка – про драму людини, яка пройшла цей шлях. Тому в мене герой не якийсь хороший бандит, це дійсно злочинець. Це антигерой. Дійсно поганий хлопець. Тому цікаво подивитись, що з ним буде після.

СенцовНовинарня

Кадр з фільму "Носоріг".

Які фільми встигли подивитися на Одеському кінофестивалі?

ОМКФ – це завжди про найкращі українські та світові стрічки. Цьогоріч дуже класна національна програма. Вчора подивився фільм "Стоп-Земля" і впевнений, що він отримає головний приз. Тому що зараз це найкращий фільм з представлених на фестивалі. Подивився українські короткометражки, теж дуже цікаві та талановиті. Але передивитись усі стрічки важко, бо є паралельні покази, бізнес-секції, індустріальні, творчі зустрічі.

Відчуваєте еволюцію українського кіно в межах ОМКФ?

Дуже. Я бачу, як українське кіно розвинулося до такого рівня і продовжує розвиватись. Люди, які не були на ОМКФ 4-5 років, приїжджають та в захваті від того, який ми зробили ривок як в кіно, так і в проєктах. Бо кіно – це не тільки художня складова, цей й про бізнес, продюсування, подачу та спілкування з партнерами.

У 2012 році я створив стрічку "Гамер", зняв на фотоапарат, з п'ятьма людьми та з бюджетом у 20 тисяч доларів. Коли я показував її на фестивалях, там дивувалися, мовляв, в Україні знімають кіно? А зараз, через 10 років, у кінофестивалях класу "А", серед яких Канни, Берлін та Венеція, завжди є українські стрічки. У першому конкурсі, другому чи третьому – неважливо, вони присутні.

Усе завдяки тому, що талановитим людям дали можливість, зокрема й через державне фінансування, отримати половину грошей на проєкт, іншу частину – шукати в Європі. Крім того, виник майданчик, де це кіно можна показати, наприклад ОМКФ. Тобто з'явилася ціль, а це дуже важливо. Бо кіно роблять, аби отримати відгук від кінокритиків та спеціалістів, а також показати його глядачам.

Оскільки в нас йде війна, і ми не співпрацюємо з російським ринком, дали можливість знімати кіно українським режисерам, українським операторам та українським акторам. Це позитивний наслідок подій, бо ми відрізаємось від Росії культурно, і в той самий час піднімаємо рівень своєї культури.

Крім роботи над "Носорогом" триває робота над фільмом "Кай", на якій він стадії?

Поки тільки стадія пошуку грошей. Сам проєкт є, є сценарій, наразі збираємо бюджет. Думаю, будемо збирати його десь рік. Ще через рік або і через два будемо фільм знімати, якщо процес затягнеться. Наприклад, коли ми почали збирати кошти на "Носоріг", був 2011 рік, а фільм знятий у 2021 році. Тобто минуло 10 років. Так, в мене було 5 років творчої перерви у російській в'язниці, але якби цього й не було, процес все одно міг би зайняти 3-4 роки.

Саме цю стрічку не підтримали держфінансуванням, про що ви написали у своїй сторінці на Facebook?

Так. У нас зараз перезавантажилася влада не тільки в країні, але й в інших установах, зокрема в Держкіно. Туди зайшли нові люди, яких я майже не знаю. Вони всі з телебачення, з якихось медіагруп. Намагаються щось робити, але, на жаль, зрізають деякі проєкти, які їм не підходять або не входять до їхніх інтересів. Це погана практика, і зараз ми про це говоримо, аби змінити ситуацію на краще. Бо програти комусь у конкурсному відборі – це нормально. Але коли тебе знімають зі змагань, не дають навіть можливості конкурувати, показати свій проєкт, – це дуже погано.

Про ОМКФ, "Носоріг" та авторське кіно. Інтерв'ю з Олегом СенцовимСуспільне Одеса

Режисер Олег Сенцов.

Чи можливо взагалі зараз знімати кіно без державної підтримки?

Можливо. Перше кіно я зняв за 20 тисяч доларів, другий, "Носоріг", обійшовся у півтора мільйони євро. Це теж можливо. У мене була група 70 людей, була можливість знімати локації, які я хочу, скільки хочу акторів та сцен, скільки хочу. Питання в якості. Тобто можна зняти кіно за різні гроші, питання буде в якості. Бо через погану якість фільм не візьмуть ні на телебачення, ні на кінофестивалі, ні в прокат. Бо якість залежить від бюджету.

А українське кіно може приносити гроші та бути самоокупним?

Навіть до війни, коли у нас ще був російській ринок, українське кіно було збитковим. Голлівудські фільми не збиткові, бо вони знімають його для всього світу та одразу ж лобіюють його. В одній Америці – 24 тисячі кінотеатрів, в Україні їх 300. Це тільки їхній внутрішній ринок, але вони охоплюють весь світ. Тому вони можуть вкласти 150 мільйонів, знаючи, що воно розійдеться через рекламу і збере потрібні гроші. Аби так було з нашим кіно, потрібна державна підтримка. Так відбувається у всіх європейських країнах, там є свої фонди. Чи працювати з іншими країнами, як ми це зробили з "Носорогом". Там був польський та німецький фонди. Але кіно було знято про Україну і в Україні. Без такої підтримки зробити це було б неможливо.

Можна знімати кіно, яке окупиться. Зазвичай, це комедії. Патріотичне кіно, серйозне – не виживе. Тому без підтримки воно згодом просто перестане існувати.

А коли залучаються польські чи німецькі кошти, в чому саме вони зацікавлені?

У якісному проєкті. Вони не мають переважного голосу. Наприклад, з Польщі під час зйомок приїхав кінооператор, невеличка його група, світло та камера. Це були їхні гроші. Від Німеччини приїхав звук, і вони придбали музику. Ми для "Носорога" робили звук у Німеччині, була їхня звукова група. Тобто країни беруть шматок проєкту, на який витрачають кошти та своїх спеціалістів.

Чому зараз недостатньо фільмів про події 2014 року?

Дуже важко зняти фільм, який був би реалістичний. Поки війна не закінчиться, ми не зможемо на сто відсотків зняти реалістичне та правдиве кіно про ці події. Бо це завжди буде пропаганда, оскільки ми не можемо поки, до перемоги, показати ту сторону. Бо зараз це для нас вороги, ми не можемо показувати їхню точку зору, тільки нашу. А в такому випадку це буде однобокий погляд. Я б хотів зняти фільм про ці події, але лише тоді, коли вони закінчаться.

Для мене історія з Кримом не закінчилася, бо він ще в окупації. Для мене історія з в'язницею не закінчилася, оскільки досі наші хлопці там. Для мене історія з війною не закінчена, бо наші хлопці досі гинуть, а частина території залишається окупованою. І для мене проблема не в тому, що я не зможу бути в цьому відвертий, а в тому, що досі болить і буде досить кон'юктурно. У мене є ідея зняти фільм про Другу світову війну, про людей в окупації. І я зможу це зробити досить правдиво, бо для мене ця історія вже досить далеко, є відстань. Цей проєкт може реалізуватися вже після "Кая".

"Без підтримки українське кіно перестане існувати". Інтерв'ю з режисером Олегом СенцовимСуспільне Одеса

"Без підтримки українське кіно перестане існувати". Інтерв'ю з режисером Олегом Сенцовим

А є ще заплановані проєкти після "Кая"?

Це історія, яку я написав у в'язниці. Це про темний бік життя і темний бік людини. Фільм "Блискучий світ" – це світло кіно, про яке я написав у темній в'язниці, перебуваючи у поганому становищі, тоді, коли мені хотілося чогось світлого. Це історія про маленького хлопчика, який зі своєю мамою приїжджає до невеликого американського міста, після чого їхнє життя змінюється. Історія проста, але чіпляє. Я вже показав її американським продюсерам, і зараз ми ведемо перемовини щодо того, аби знімати це кіно за американські кошти та з американськими зірками в Україні.

Зовсім скоро річниця незалежності України. Якою була б ваша підбірка кращих українських фільмів за 30 років?

"Плем'я" Мирослава Слабошпицького, "Донбас" Сергія Лозниці та "Атлантида" Валентина Васяновича.

Читайте також

  • В Одесі стартував міжнародний кінофестиваль. Фоторепортаж з червоної доріжки
  • Бюджет у 40 млн та 15 тисяч глядачів. На що очікують організатори Одеського кінофестивалю

Читайте нас у Telegram: головні новини Одеси та області

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди