"Незалежність України дала мені можливість бути вільною людиною" – Олексій Цокалов

"Незалежність України дала мені можливість бути вільною людиною" – Олексій Цокалов

"Незалежність України дала мені можливість бути вільною людиною" – Олексій Цокалов Суспільне: Кропивницький

Житель села Олексіївка Кропивницького району Кіровоградської області Олексій Цокалов у 1991 році вирішив вирощувати хліб. Тоді, у рік, коли Україна стала незалежною, чоловік починав з 50 гектарів, нині обробляє майже вдесятеро більше. Історія Олексія Цокалова – четверта у марафоні Суспільного до ювілею Незалежності "30 років з країною".

Суспільне підготувало серію матеріалів до Дня Незалежності України. Протягом тижня читайте про українців різних професій, які "30 років з країною".

До 1991 року Олексій Цокалов працював у радгоспі ковалем. На себе працювати вирішив з появою закону про фермерство. "Закон про фермерство вступив тільки в дію і я вирішив спробувати. Але я вважаю себе хліборобом, бо фермери дещо назва закордонна".

Каже, 1991 рік дав можливість бути вільною людиною. "Не зрадити своїй справі, хліборобській, але в той же час взяти на себе відповідальність за землю, за свою родину, за Україну".

Чоловік і нині за кермом комбайну косить озиму пшеницю на своєму полі. "Коли сідаєш за кермо цієї машини, згадуєш 30 років назад комбайн "Нива", на якому починалось моє фермерство і сам собі заздриш".

Говорить, раніше, 30 років назад, був комбайнером, а тепер – оператор. "Бо у комбайнера, рукава закочені, у мастилі, очі витираєш ліктем, щоб глянути на світ божий, і пиляки шар".

На роботу в поле бере з собою прапор, який подарували кропивницькі спецпризначенці. "Він завжди зі мною на полі, чорночервоний – це колір землі і крові, яку хлібороби і не тільки хлібороби, українці поклали за землю".

Нині орендує паї людей і державні землі. Щороку обробляє 450 сільськогосподарських угідь.

Розповідає, цьогорічний врожай озимої пшениці найкращий за всі роки Незалежності. "Такого врожаю в мене у господарстві за 30 років ще не було. Для нашої степової зони 7 тонн – це дуже добре, а для нас стандарт був 4-5".

Про плани на наступні 30 років говорить так: "Син вже продовжує мою стежину, сподіваюсь, що продовжить і внук. Хочу дожити, щоб внук сидів на комбайні і сказав – дід, давай я тебе покатаю".

Олексій Цокалов каже про себе – "Я щасливий, бо живу і працюю на своїй землі".

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди