МН-17, "вагнерівці", ФСБ і отруєння – інтерв’ю з головредом російського The Insider Доброхотовим

МН-17, "вагнерівці", ФСБ і отруєння – інтерв’ю з головредом російського The Insider Доброхотовим

МН-17, "вагнерівці", ФСБ і отруєння – інтерв’ю з головредом російського The Insider Доброхотовим Роман Доброхотов / Facebook

Міністерство юстиції Росії включило до переліку "ЗМІ – іноземних агентів" російськомовне інтернет-видання The Insider, відоме своїми журналістськими розслідуваннями, зокрема в співпраці з міжнародною групою Bellingcat. Серед тем, які досліджували журналісти, – участь російських військових у збитті літака рейсу МН-17 на Донбасі, участь російської державної Федеральної служби безпеки в отруєнні ексрозвідника Сергія Скрипаля і російського опозиціонера Олексія Навального. Із блокуванням діяльності стикнулась низка інших російських медіа, які займаються розслідуваннями корупції та злочинів влади. Суспільне поспілкувалось про роботу журналістів та долю розслідувань із головним редактором і засновником The Insider Романом Доброхотовим. Також розпитали про спільне розслідування з Bellingcat операції з екстрадиції “вагнерівців” в Україну.

Що відбувається зараз з виданням The Insider у зв'язку із обшуками?

Упродовж кількох місяців усі три основні медіа, які займаються розслідуваннями – The Insider, ”Проект” і “Важливі історії”, – пройшли абсолютно один і той же шлях. Це визнання іноземними агентами, обшуки із вилученням техніки. В усіх трьох випадках була використана стара призупинена кримінальна справа про наклеп. Очевидно, що насправді жодні кримінальні справи про наклеп самі по собі не мають стосунку до причин обшуку.

Читайте також: Убивство чеченського командира у Німеччині: журналісти оприлюднили покази українського свідка

Причини обшуку полягали в тому, що їм потрібно було вилучити всю техніку і телефони не лише, щоб завадити працювати, але і в тому числі, щоб отримати інформацію про те, за які кошти ми фінансуємося, які у нас джерела інформації. По суті це потужний наступ ФСБ Путіна на нову незалежну журналістику, про яку всі так активно заговорили минулої осені.

Ми насправді публікуємо “бомби” кожні декілька місяців, а, можливо, навіть щомісяця останнім часом. Але останніми роками з'являються все нові й нові медіа. “Важливі історїі”, “Проект” набрали сили торік і, вочевидь, був акумулятивний ефект, коли нас помітили в кінці року.

"Палац в Геленджику"Фільм "Палац для Путіна" розповідає про облаштування будівлі площею 17,7 тисячі квадратних метрів на узбережжі Чорного моря неподалік від міста Геленджик, яка, за даними журналістів, належить Путіну. Вартість "палацу" оцінюють у 100 мільярдів рублів. Фільм опублікували 19 січня, після затримання Олексія Навального у Москві – він щойно повернувся з Німеччини, де лікувався після отруєння "Новічком", у чому звинувачує особисто Путіна. вийшов у цьому році. А минулого року було наше розслідування про отруєння НавальногоЖурналісти встановили, що до отруєння російського опозиціонера Олексія Навального причетні співробітники ФСБ.. Тоді ж у грудні було розслідування про коханку і доньку Путіна, яке зробив “Проект”, а “Важливі історії” зробили розслідування про іншу дочку Путіна відому і про її чоловіка Шамалова.

Путін дуже-дуже нервово реагує на такі особисті речі. Тому, думаю, їм "прилетіло" за доньок, а нам – по сумі факторів, в першу чергу, за розслідування про отруєння. Там не лише Навальний, там ще Дмитро Биков – в Росії один із відомих письменників і критиків. Також отруєння Кара-МурзиЖурналісти виявили, що співробітники ФСБ, які стежили за Навальним у день його отруєння, систематично відстежували переміщення ще одного опозиціонера, Володимира Кара-Мурзи-молодшого. — ми довели, що це одні й ті ж люди. Ціла низка журналістів, активістів були не лише отруєні, а ними вбиті. Тому що решта вижили, а були люди, які були вбиті тими ж самими ФСБ-шниками. Тобто це як лабораторія, всі її справи, всі вбивства, отруєння — це була серія розслідувань, напевно, в сумі текстів п’ять у нас вийшло на цю тему за останні місяці.

Читайте також: Може вбити за 10 хвилин. П'ять фактів про "Новачок", яким отруїли російського політика Навального

Саме в цей момент влада особливо звернула увагу на те, що витік із баз даних – це дуже велика проблема. Хоча насправді ми це використовували дуже давно. Тобто ще в наших розслідуваннях по Скрипалях 18-го рокуОтруєння подвійного агента Сергія Скрипаля і його доньки Юлії у Солсбері (Британія) у 2018 році. Журналісти встановили, що це зробили Олексій Чепіга і Олександр Мишкін, співробітники російської військової розвідки. Вони відомі за прізвищами для прикриття – "Петров" і "Боширов". Британська влада звинуватила "Петрова" і "Боширова" в причетності до замаху на Скрипалів і заявили, що, цілком ймовірно, злочин було організовано російською владою. Росію звинуватили у застосуванні хімічної зброї на британській території. використовувались різні бази даних. Але тоді це стосувалося ГРУ – це все-таки структура, хоч і воєнізована, але вона сама по собі. А ФСБ — у них є “свої” судді, неофіційно звичайно, “свої” прокурори. Взагалі у всіх структурах ФСБ є якісь свої ресурси. Зрештою, у них “свій” президент, тому це дуже могутня структура. Ми розкрили всі справжні, фальшиві, найбільш засекречені банди ФСБ-шних вбивць, а там не лише лабораторія, разом з ними працювала друга служба, так звана “Служба із захисту конституційного ладу”. Ось вони передовсім займаються політичними розшуками й політичними вбивствами. Наскільки мені відомо, операції такого рівня, як отруєння Навального, Бикова – це, в принципі, найбільш засекречені з усіх засекречених операцій, які можуть бути. Це значить, що в усій країні про них знають 10-15 людей. Це безпосередньо виконавці й вище керівництво країни. Це те, про що не знають навіть інші високопоставлені особи, наприклад, генерали.

Ми з'ясували, де і ким виготовляється "Новачок", усю хронологію, всі пересування. Звичайно, для них це було дуже болісно.

Читайте також: Справа Навального: журналіст Bellingcat заявив про інших жертв отруєнь ФСБ

Що стало формальним приводом для обшуків?

В усіх трьох випадках вигадували якісь старі кримінальні справи про наклеп. У моєму випадку це була справа не така стара, як у моїх колег. Я твітнув про матеріал, присвячений розповсюдженню фейків про "Боїнг" (збиття літака рейсу МН-17 17 липня 2014 року на окупованій території Донецької області, унаслідок чого загинули всі пасажири та екіпаж – 298 людей) голландським блогером Максом Ван дер Верффом. Ми довели, що він співпрацює з ГРУ і, по суті, вони організовували йому поїздки окупованими територіями (Донбасу – ред.), з візами допомагали і т.д. Було зрозуміло, що він не просто якийсь там журналіст, а що це спецоперація по дезінформації ГРУ.

Він, наскільки мені відомо, не говорить російською, і якимось чином знаходить російського адвоката Сталіну Гуревич, яка у своєму Твіттері то постійно вітає ФСБ зі святом професійним, то розповідає, як їй шкода співробітників ГРУ, яких обмовили. Вона подала заяву, в якій прямим текстом написала, що ця заява на підтримку цього блогера і на захист честі та гідності самих ГРУ-шників.

Це взагалі другий в історії Росії обшук по справі про наклеп. Бо у таких справах обшуки не проводяться. Це настільки очевидний юридичний нонсенс, що навіть в Росії, де, в принципі, всім плювати на закони, на право, судді соромилися раніше таке робити. Але тут, очевидно, було ФСБ-шне рішення.

Але вони навіть не стали морочитися, і це видно, тому що вони, крім телефонів і комп'ютерів, вилучили закордонні паспорти в якості якихось доказів. Це при тому, що я навіть не підозрюваний, а свідок. Це очевидно сфабрикована історія, і цікаво, що Роману БаданінуРоман Баданін – головний редактор видання "Проект" і Роману АнінуРоман Анін – головред "Важливих історій" віддали закордонні паспорти одразу. Мені досі не повертають. При тому, що ми написали скаргу, клопотання. Вони на нього відповіли відмовою. Зараз ми подали позов до суду за те, що вони забрали паспорти. Але вже очевидно, що політичної волі віддавати паспорти немає.

Складно буде перевершити розслідування, в якому ми довели, що наш президент намагався вбити нашого головного опозиціонера забороненою хімічною зброєю.

Як це вплине на розслідування видання і діяльність редакції?

Ніяк не вплине на розслідування, вони будуть продовжуватись, і я сподіваюсь, ми будемо розширятися, оскільки у нас є читачі, у нас збільшується кількість донейтівДобровільних пожертвувань у вигляді грошових внесків від читачів. щомісячних. Я сподіваюсь, на тлі цього тиску рости буде навіть швидше. Вірогідно, ми будемо збільшувати штат розслідувачів.

Звідки у вас кошти на існування, яке основне джерело?

Ми хотіли би зробити основним джерелом прибутків саме пожертвування, оскільки це стабільна і передбачувана історія. У нас є реклама, є різні міжнародні організації, які підтримують проєкти-розслідування. Якогось інвестора, щоб він прийшов і дав гроші, такого у нас немає. Взагалі-то зараз в Росії це не прийнято, за виключенням Ходорковського, і приклад Ходорковського пояснює, чому це не треба робити.

Як ви почали співпрацювати з Bellingcat і чому Bellingcat вибрав основним партнером саме вас?

Усе почалося з розслідування, де основним розслідувачем по Росії був я, а основним розслідувачем по Bellingcat був Христо Грозєв. У нас вийшла хороша взаємодія, оскільки в мене був досвід розслідувань саме в Росії, а в Христо ще був хороший досвід володіння інструментами Bellingcat, в тому числі, це робота з різними базами даних з відкритих джерел. І ось вийшов такий класний симбіоз. Але, я думаю, що справа не лише в тому, що їхній інструментарій та наш дуже добре доповнювали один одного. А ще і в тому, що нам вдвох зручно і класно працювати.

У нас були 4 серії розслідувань. 4 великі теми, які ми разом розробили. Хронологічно першою була вплив Росії на Балканах. Це спроба перевороту в Чорногорії і все, що з цим пов'язано: ГРУ-шники, які там займалися зміною політичної влади. Далі було розслідування по отруєнню Скрипалів. Потім розслідування по "Боїнгу". І останнє – по ФСБ-шним отруйникам. Це 4 основні теми. Насправді у нас зараз близько 10 розслідувань відбуваються одночасно сумісно з Bellingcat. Якісь теми доводиться трохи “заморожувати”, тому що інші пріоритетніші. Щодо якихось ми чекаємо додаткову інформацію. А якісь навпаки є терміновим інформаційним приводами, їх потрібно швидко робити. Мені здається, що вже складно буде перевершити розслідування, в якому ми довели, що наш президент намагався вбити нашого головного опозиціонера забороненою хімічною зброєю. Я не знаю, яка тема може бути більш гучною.

Вам разом із Bellingcat вдалось з'ясувати імена російських військових, які причетні до транспортування Бука і збиття "Боїнга". Як вам вдалося це зробити? Яка роль The Insider у цьому розслідуванні?

The Insider долучився вже у другій серії, тому що в першій серії, яка мені навіть подобається більше, Bellingcat показав увесь маршрут Бука із Курська в Україну.

Ця історія з усіма фотографіями з відкритих соцмереж, де можна абсолютно чітко один за одним прослідкувати кадри, як цей Бук приїхав з 53-ї зенітно-ракетної бригади, — це саме по собі дуже круто. Це, напевно, найкращий зразок журналістського розслідування, і мені здається, що саме на цьому розслідуванні Bellingcat зробив собі "ім'я". Хоча у них і до цього були класні розслідування по Сирії, по інших регіонах. Але ось це розслідування – це зразково-показове, воно вже увійшло в підручники з журналістики.

Друга серія вже була на іншу тему. Коли була закрита тема, що це російський Бук збив "Боїнг", уже почався суд, потрібно було зрозуміти, хто саме винний, окрім тих людей, хто натискав кнопку. Зрозуміло, що це були солдати 53-ї зенітно-ракетної бригади, але ж хтось їм віддавав накази (Росія продовжує заперечувати будь-яку причетність до збиття малайзійського "Боїнга", – ред.).

Друга серія була присвячена російським чинним офіцерам ГРУ та ФСБ, які керували цим процесом. Аналізуючи різні дані, ми спочатку виявили генерала Ткачова і генерала Іваннікова, це ГРУ-шники. Іванніков з окупованих територій командував, його голос дуже легко впізнати. Високий жіночий голос. Нам навіть не довелось робити судову експертизу. А по Ткачову ми зробили експертизи, порівняли голос, який опублікували СБУ-шники з прослуховувань, і голос, коли я йому додзвонився і з ним поговорив. А потім ми знайшли ще ФСБ-шника Бурлака. Його голос був нам відомий з прослуховувань, але не було ні його імені, нічого. Із прослуховувань зачіпок було дуже мало. Цілий рік зайняла його ідентифікація.

Є відчуття, що голландські слідчі точно хочуть дійти до самої верхівки, включаючи найімовірніше Володимира Путіна.

Один із ключових моментів – було викладено смс-ки одного із сепаратистів багато років тому, але коли ми до них повернулись, стали їх дивитись, то раптом виявили потрібні імена, по батькові і т д. Наприклад, в розслідуванні по Ткачову та Іваннікову було багато відкритих джерел.

Для цих людей це мало наслідки? Ці матеріали долучили до справи в суді в Гаазі?

Так. Ці матеріали активно використовуються. Долучили до справи, навіть серед матеріалів справи вони вирішили вивести прямо скріншот з сайту The Insider, де у мене було інтерв'ю з Гіркіним, і він розповідає, що російські військові збили літак. Я його питаю: "Хто збив літак?", він відповідає: "Сепаратисти не збивали літак". Я кажу: "А що, українські військові збили літак?". А він каже: "Я не можу цього сказати". Якби він думав, що це українські військові, він би міг так сказати. Оскільки він не відповідає на це питання, більше варіантів не залишається.

Усі ці речі були важливі для судового процесу. Тому це все є частиною “процесу по "Боїнгу"”. І процес тільки почався. Він йде знизу вгору цього командного ланцюга. Почали з самого низу – сепаратистів. Самих військових, які сиділи в Буці й натискали на кнопку, досі немає на лаві підсудних. Вони там точно будуть. По ланцюжку, по черзі, і тому ось ця ланка, де Ткачов, Бурлак і Іванніков, буде не останньою.

Ми зараз вже бачимо, що офіційно вже з-поміж залучених до справи “прослушки” є СурковВладислав Сурков – помічник Путіна. – його голос, є згадка принаймні БортніковаОлександр Бортніков – директор ФСБ Росії. і ШойгуСергій Шойгу – міністр оборони Росії..

Ці прізвища звучать в тих матеріалах справи, які долучені прокуратурою. Інша справа, що вони можуть закрити на це очі. Але у мене є відчуття, що голландські слідчі точно хочуть дійти до самої верхівки, включаючи найімовірніше Володимира Путіна. А ось що захоче політичне керівництво Голландії і що захоче решта членів JIT (Спільна міжнародна слідча група – ред.), – це з політичної точки зору незрозуміло.

Яку роль The Insider виконує у розслідуванні щодо "вагнерівців"? Чим саме ви займаєтеся?

На відміну від всіх інших розслідувань, які ми робим разом з Bellingcat, тут у нас роль допоміжна. Це в першу чергу розслідування саме Христо Грозєва. Я і The Insider із задоволенням готові допомагати, аналізувати дані і шукати якусь інформацію. Я тут скоріше в ролі такого собі "свідка" виступаю. Деякі події розвивалися в тому числі й на моїх очах. В процесі розслідування я бачив, як і від кого Bellingcat отримує інформацію, що вони дізналися. Тобто, це надає "прозорості" розслідуванню, і якщо після знайдуться люди, які скажуть, що Bellingcat "прогнувся" під тих або під інших, їм доведеться не довіряти і нам теж, оскільки ми впевнені в абсолютній достовірності тих даних, які отримав зараз Bellingcat.

Мене найбільше цікавить завершення цієї операції, тому що сама по собі історія класна. І мені здається, мало є в історії спецоперацій з настільки захопливим сюжетом. Оскільки я безпосередньо не був присутній під час зйомок фільму, я не знаю, що саме вони включать у фільм.

У мене є своя гіпотеза, чому ці люди не сіли в цей літак, і я сподіваюся, що ми її спробуємо перевірити. Важливо, щоб все-таки відбулося спілкування між Христо як основним учасником цього розслідування й українським керівництвом. Щось on the record, щось off the record. Тому що тут важливо і те, і інше.

Цей матеріал може з якихось причин не вийти?

Ні, він не вийти не може абсолютно точно, це єдине, що точно статися не може. Я точно знаю, що немає ніякого бажання у Bellingcat зупиняти цей сюжет. З якого дива, чому вони повинні це робити? У чому можна бути точно впевненим, що Bellingcat озвучить ту версію, яку вважає правильною, і не буде замовчувати нічого, крім якихось, можливо, деталей, які дійсно важливі для національної безпеки.

Розмови Христо з керівництвом України ще не було?

Прямої відвертої розмови із Зеленським, Єрмаком не було. Були сигнали з того боку, що "ми готові співпрацювати, ми готові розповісти. У нас немає секретів. Давайте зустрічатися". Обнадійливі були сигнали, але я так розумію, є політичні причини, через які цього не відбулося досі, а має відбутися дещо пізніше. Нам як журналістам важливо, щоб правдива історія була розказана. Тому у нас немає завдання когось "топити", "грати на чиюсь сторону". Саме тому ми чекаємо так довго. Можна було це опублікувати у січні по факту, і все було б готово.

А якщо ця розмова ніколи не відбудеться?

Нескінченно чекати, звичайно, ніхто не буде.

Куди не глянь – скрізь є якась база даних, до якої мають доступ силовики. А оскільки Росія одна з найбільших корумпованих країн світу, силовики активно цим торгують.

Ви плануєте ще розслідування стосовно України, Росії?

Ми будемо вивчати деякі теракти, які, як ми припускаємо, були зроблені російськими спецслужбами на території України, встановлювати причетних до них осіб. Плюс нас цікавить тема впроваджених агентів серед білоруських емігрантів, в тому числі, в Україні. Я не впевнений, що буде обов'язково якесь розслідування, просто у нас є цікаві дані, які, напевно, варто рано чи пізно опублікувати. Але готового сюжету немає.

Люди продовжують торгувати даними.

Як робиться розслідувальницька журналістика у 2021-му? На чому будуються ваші розслідування, особливо ті, що стосуються спецслубж, засекреченої інформації?

Насправді ніякої загадки в цьому немає. Треба зрозуміти, що світ змінився за останні 20 років, і кожна людина у своєму житті постійно залишає якийсь цифровий слід. Особливо, якщо вона не в селі якомусь живе, а в місті, і користується мобільним телефоном, комп'ютером, кредитною карткою, доставкою додому або просто ходить по вулиці повз відеокамери.

У Росії, якщо ФСБ-шник захоче, може дізнатися про людину максимально усе за 15 хвилин. Вся система, принаймні в Росії, саме для того і вибудувана, щоб за людиною можна було стежити. ФСБ довго, кропітливо збирали в єдине ці інструменти для збору інформації. Усі бази даних щодо перельотів, зокрема. В Україні, наскільки я розумію, на потяг можна купити квиток без паспортних даних. У Росії це неможливо. Усі пересування, крім деяких рейсових автобусів, фіксуються. Куди не глянь – скрізь є якась база даних, до якої мають доступ силовики. А оскільки Росія — одна з найбільших корумпованих країн світу, силовики активно цим торгують.

Типова ситуація виглядає так, що є якийсь "продажний" силовик або силовик, який нещодавно звільнився з органів, і він приносить в суд документ і каже: "Я проводжу оперативно-розшукові заходи, мені треба з прізвища отримати дані, наприклад, щодо телефонних розмов". Суддя швидко "підмахує" документ, потім йдуть до оператора, той віддає дані. При цьому самі оперативно-розшукові заходи можуть бути справжні, вони реально можуть когось шукати. Але до одного імені дописують ще з десяток імен, за кожне з яких заплатили по 10 тисяч рублів. І ось поліцейський до своєї звичайної зарплати 100 тисяч рублів має ще ось за один такий папірець ще сотню просто так, ні з чого.

Єдине, що зараз після наших розслідувань активно намагаються дізнаватися, чи не публічні це особистості, не силовики, тому що може “прилетіти” дуже сильно від ФСБ за це тепер. Але ринок є, видно, що продовжують пропозиції сипатися в телеграмі, на сайтах певних продовжують торгувати даними. Можна скільки завгодно криваво розправлятися з десятком “пробивайлів”, які видали дані про ось цих кілерів з ФСБ, не знаючи цього. Але ринок не зникне.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди