11 серпня Кабінет міністрів прийняв рішення продовжити загальнонаціональний карантин в країні до 1 жовтня. За словами прем'єра Дениса Шмигаля, останнім часом в Україні спостерігається зростання кількості госпіталізацій хворих на коронавірусну хворобу COVID-19. Він додав, що у зв’язку із продовженням карантину уряд також ухвалить низку соціальних рішень.
Яка наразі ситуація з пандемією в Україні та наскільки зараз реально дотримуватись карантинних обмежень — в ефірі Українського радіо розповів завідувач кафедри інфекційних хвороб, професор, доктор медичних наук Національної медичної академії післядипломної освіти Олександр Дуда.
Якою є поточна ситуація
Експерт вважає, що "яскравим прикладом" ситуації з пандемією в Україні є кількість ліжок, які розгорнуті для надання допомоги хворим на COVID-19, які були на кінець лютого — на початку березня.
"Це 92,5 тисячі ліжок, розгорнутих по всій Україні. На сьогодні ми можемо казати, що задіяні 3-3,5 тисячі ліжок. Тобто це кількість госпіталізованих хворих. Не тільки ми, а й весь світ готується до осені й очікує більшої кількості хворих і госпіталізацій", — розповів науковець.
За його словами, цього літа країна йде "майже за таким же сценарієм", який був у 2020 році, однак вказує, що "вірус змінюється": "Він не однаковий. Ми вже чули про вірус "Дельта", "Дельта+", зараз вже кажуть про вірус "Лямбда" й "Йота", а також про 24 літери грецького алфавіту, які будуть використовувати для мутацій, і, можливо, навіть і будуть й інші мутації".
Читайте також: "Маємо не допустити колапсу системи охорони здоров’я". Міністр розповів, чи чекати на новий локдаун
На думку фахівця, у літню пору українці їздять по всьому світу і під час відпочинку вони не використовують карантинні заходи, які повинні бути використані. Саме тому він переконаний, що відпочивальники привозять "свіжі" віруси для своєї країни й потім починаються спалахи.
"Яскравим прикладом є Російська Федерація. Так, як пройшло літо в Росії, не було в жодній іншій країні. Це був саме вірус "Дельта". І в Україні найбільш небезпечні випадки були пов'язані саме з вірусом "Дельта", — пояснив аналітик.
Дуда переконаний, що люди почнуть повертатися додому з відпочинку і тісно почнуть спілкуватися між собою. Після цього восени відбудеться зниження температури й холодова сенсибілізаціяСенсибілізація — це стан підвищеної чутливості до певного антигену. Її основу становлять два послідовних процеси:1) активація антигенспецифічних лімфоцитів, їхня проліферація й утворення антитіл або сенсибілізованих Т-ефекторів;2) розподіл антитіл або Т-ефекторів в організмі.Сенсибілізація може бути активною і пасивною. При активній сенсибілізації організм самостійно утворює антитіла або сенсибілізовані Т-ефектори. Пасивна сенсибілізація виникає тоді, коли в організм вводять ззовні специфічні до цього антигену антитіла або сенсибілізовані Т-ефектори. верхніх дихальних шляхів, що може призвести до збільшення кількості захворілих на респіраторні захворювання, і спровокувати підвищення захворюваності на респіраторної інфекції, зокрема COVID-19.
Читайте також: Київ блокуватиме проїзні на метро у разі локдауну. Як отримати перепустку
Наскільки люди реально дотримуються обмежень
"Люди втомилися від карантину, від носіння масок. У громадському транспорті більше половини українців носять маски, але є люди, які тільки заходять в метро і відразу знімають маски, коли пройшли контроль", — розповів професор і додав, що насамперед це стосується молоді, яка носять маски "на підборідді, на руці, але не на обличчі".
Фахівець нагадав, що в Україні є два типи захисту: перший — це карантинні заходи й локдаун, а другий — це вакцинація: "Більше у світі нічого не придумали. Ізраїль — це країна, яка одна з найперших пройшла вакцинацію, де у них було вакциновано понад 60% населення. На початку літа Ізраїль закривав лікарні, згортав карантинні заходи, зокрема носіння маски, можна було ходити в ресторани й публічні місця".
Він додає, що наразі попри те, що люди вакциновані, в Ізраїлі наполягають на носінні масок, позаяк жителі Ізраїлю "поїздили по всьому світу, повертаються і кількість хворих (на COVID-19 — ред.) зростає в рази".
Читайте також: Кінотеатри зможуть працювати в карантин за умови вакцинації працівників – Ляшко
"Тому на першому місці є вакцинація, а на другому — на карантинні заходи. Якщо вони не будуть більш ефективними, то нас очікує локдаун, коли зупиняється транспорт і підприємства, люди вибірково виходять на роботу, дистанційне навчання тощо", — поясни аналітик.
На його думку, літо в Україні пройшло "більш-менш спокійно" у порівнянні з тим, що відбувалося у країнах-сусідах: "Звісно, і хворіли, і помирали (в Україні — ред.), але не в такій кількості, як у наших сусідів".
Про необхідність вакцинації
"У світі немає іншого попередження розповсюдження інфекції, особливо COVID-19, ніж вакцинація. Тому треба робити вакцинацію не тоді, коли горить, а до того, щоб були захисні антитіла. Бажано, щоб було дві вакцинації. Світ розглядає питання третьої дози", — розповів Дуда.
За його словами, актуальним на сьогодні є питання того, де взяти таку кількість вакцин, адже виробники "не встигають" їх виробляти.
"Тому якщо ми кажемо, що восени буде збільшення кількості хворих, і наше керівництво готується до цього, то треба, щоб і ми були до цього готові. Перша додає вірогідність захисту на 50% і навіть менше, а друга доза збільшує в рази цей показник", — резюмував науковець.
Читайте також: ВООЗ передала Україні 2 тисячі тестів на визначення штаму "Дельта"
Які вакцини сертифіковані в Україні
За даними МОЗ, в Україні на сьогодні сертифіковані чотири вакцини проти коронавірусної хвороби COVID-19:
- AstraZeneca (Covishield, SKBio) індійського, корейського та італійського виробництва — це векторна вакцина, яку розробив Оксфордський університет та британсько-шведська компанія AstraZeneca. Потрібні дві дози вакцини з інтервалом у 12 тижнів. Першу і другу дозу можна отримати вакциною AstraZeneca, виробленою на різних майданчиках. Схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) для екстреного використання. Ефективність — 81,3% після двох стандартних доз, введених з інтервалом 12 тижнів або довше.
- CoronaVac/Sinovac Biotech — це інактивована вакцина, розроблена китайським фармацевтичним підприємством Sinovac Biotech. Потрібні дві дози вакцини з інтервалом у 14-28 днів Схвалена ВООЗ для екстреного використання. За наявними дослідженнями ефективність вакцини становить 83,5% після щеплення двома дозами.
- Comirnaty/Pfizer-BioNTech — це мРНК-вакцина, розроблена німецькою біотехнологічною компанією BioNTech спільно з американським фармакологічним концерном Pfizer. Потрібні дві дози вакцини з інтервалом у 21 день. Схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного використання. У Канаді ця вакцина показала 95% ефективності у захисті від COVID-19 серед осіб віком від 16 років.
- Moderna — це мРНК-вакцина, розроблена американською фармацевтичною компанією Moderna. Потрібні дві дози вакцини з інтервалом у 28 днів. Схвалена ВООЗ для екстреного використання. Ефективність вакцини Moderna через 14 днів після введення першої дози, становить приблизно 92%. Згідно з дослідженнями виробника, через пів року після введення другої дози вакцина ефективна на 90%. Крім того, вона на 95% захищає від тяжкого перебігу захворювання. Також у Moderna зазначають, що вакцина на 100% ефективна для дітей у віці від 12 до 17 років.
Читайте також: Чи скасують в Україні масковий режим для вакцинованих. Пояснює головний санлікар
Що відомо
- 11 серпня Кабінет міністрів ухвалив рішення продовжити дію адаптивного карантину до 1 жовтня 2021 року.
- За 12 серпня в Україні від коронавірусної хвороби COVID-19 вакцинували 163 310 людей. З початку вакцинації повністю щепили вже понад 2,63 млн осіб.
- За добу 12 серпня в Україні зафіксували 1263 нових випадки коронавірусної хвороби COVID-19, одужало від хвороби 1007 осіб. Загалом з початку пандемії виявили понад 2,26 млн випадків.
- В Україні стартував п'ятий етап вакцинації від COVID-19. Вакцинуватись від коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні можуть всі громадяни, старші 18 років, а також іноземці з посвідками на проживання або які отримали статус біженця. Водночас реєструватися у чергу на отримання щеплення через "Дію" вже не потрібно.
- Україна належить до країн із високим ризиком затяжного формування колективного імунітету і може набути його лише у 2023 році. Це пов'язано з дефіцитом вакцин і низькими темпами вакцинації.
- У Національній академії наук вважають, що ситуація із захворюваністю на COVID-19 в Україні найближчим часом може стрімко погіршитись на тлі зростання основних епідеміологічних показників.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
