"Не всі готові розповідати": як історики досліджують роки Голодомору на Миколаївщині

"Не всі готові розповідати": як історики досліджують роки Голодомору на Миколаївщині

"Не всі готові розповідати": як історики досліджують роки Голодомору на Миколаївщині Фото: Суспільне Миколаїв

7 серпня 1932 року був прийнятий закон "про п'ять колосків", що стало фактично першим кроком до Голодомору. Скільки людей загинуло від голодної смерті на Миколаївщині у ті роки встановити неможливо, адже в актових записах заборонялося писати фактичні причини смерті. Їх можна визначити лише опосередковано за тими діагнозами, що можуть бути наслідками голоду. Про це в ефірі Українського радіо Миколаїв розповіла начальниця відділу інформації та використання документів Державного архіву Миколаївської області Марина Мельник.

За словами Марини Мельник, закон "про п’ять колосків" був спрямований проти селян, котрі, рятуючи дітей від голодної смерті, змушені були нести додому з поля кілограм чи два зерна, ними ж вирощеного. Цей закон не мав прецедентів у світовій історії. В тогочасних умовах він фактично забороняв людям розпоряджатися їжею.

За її словами, в архіві зберігаються актові записи лише п’яти районів Миколаївської області та двох міст – Миколаєва та Первомайська. Це пояснюється тим, що до 1937 року наша територія входила до складу Одеської області, до того ж частина документів була знищена НКВС напередодні нацистської окупації.

"Перші дослідження документів періоду Голодомору в області розпочалися в середині 1990-х років. Ініціатором був колишній співробітник архіву, кандидат історичних наук Олександр Серединський. Він першим написав статтю про Голодомор 1932-33 років на Миколаївщині. Активне ж дослідження архівних документів почалося вже у 2007-2008 роках, до 75-х роковин Голодомору", ‒ розповіла Марина Мельник.

Читайте також: "Люди душею блудили": спогади про події Голодомору 1932-33 років на Миколаївщині"

За її словами, в Державному архіві Миколаївської області був створений Центр збору та узагальнення свідчень очевидців Голодомору, до цього таких свідчень офіційно ніхто не збирав.

"Група працювала і в архіві, і на виїзді, по селах. Не всі готові розповідати, до цього часу є певний страх, який був посіяний радянською владою", ‒ сказала Марина Мельник.

У збірці свідчень, яка була видана 2008 року, занотували 1 392 документи, які засвідчують випадки смерті від наслідків Голодомору 1932-1933-х років на Миколаївщині.

Читайте нас у Telegram

Підписуйтеся на Суспільне Миколаїв у Viber

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди