«Голод 20-х не був випадковістю». Минає сто років від початку першого голодомору в Україні

«Голод 20-х не був випадковістю». Минає сто років від початку першого голодомору в Україні

Ексклюзивно

29 липня виповнюється сто років з дня початку першого голодомору в Україні. За даними Українського інституту національної пам'яті, кількість жертв серед населення України від голоду в 1921-1923 роках сягала 500 тисяч.

Суспільне поспілкувалося з дослідницями та жінкою, старші родичі якої пережили цей голод.

У 1921 році, коли почався перший голодомор, бабусі Жанни Крижановської виповнився 21 рік. Її родина жила у Запорізькій області. Жанна каже: бабуся часто згадувала ті події. Розповідала: щоб врятуватися, люди полювали на ховрашків та ловили рибу. Старша сестра її бабусі Килина голод не пережила.

«Голод 20-х не був випадковістю». Минає сто років від початку першого голодомору в УкраїніСуспільне Дніпро

Жанна Крижановська

«Каже: сидить моя сестра на порозі, вона вже опухла від голоду. А я, каже, така зла. Вже немає почуття переживання. І сестра каже: «Ганно, дай мені головки від риби». Вона якраз виносила головки. Каже: я їй не дала ті головки, я їх викинула. Оце скільки бабуся жила, стільки й каралася з цього. Мабуть, ті головки сестру б не врятували. Але у мене живе той біль, розумієте? Той біль і та спокута за той бабусин гріх», – розповіла Жанна Крижановська.

Сама бабуся Жанни врятувалася тим, що пішла працювати на кухню до червоноармійських загонів, які зайшли у село. За словами Жанни, на її батька Миколу Береславського ці розповіді справили велике враження. Він досліджував тему голодоморів, і Жанна потім також.

«Голод 20-х не був випадковістю». Минає сто років від початку першого голодомору в УкраїніСуспільне Дніпро

Батько (дисидент Микола Береславський) і бабуся Жанни Крижановської

«Ми, діти, виховувалися у радянській системі: піонерія, комсомол, жовтенята. Але ми були далекі від віри в ті ідеали, тому ми уже в школі знали й про репресованих письменників, і про голодомор», – додає Жанна.

Причина голоду 20-х

За словами історикині Ольги Руденко, даних щодо кількості жертв голодомору 1921-1923 років замало через брак документів. Причиною голодомору вона називає політику радянської влади, зокрема продрозкладку — вилучення зерна та харчів.

«Ми називаємо це голодомором, оскільки він був спланованим. Він не був випадковістю, яка сталася через неврожай. Так, неврожай був, але державна політика існує для того, щоб захищати своїх громадян. На той момент у радянської влади банально не вистачало грошей для наповнення держбюджету», – каже фахівчиня.

Спротив продрозкладці: «хлопці в шелюгах»

Дослідниця теми голодомору Ірина Рева каже: селяни часто ховали зерно, але хлібозаготівельні бригади їх знаходили. За словами дослідниці, у селах такій політиці чинили опір. Один із таких некоординованих загонів повстанців утворився і в селі Чаплинка на Дніпропетровщині.

«Вони утворили таку організацію, їх називали «хлопці в шелюгах». Вони нападали на підводи з зерном, варта розбігалася, і вони зерно повертали в село. «Шелюги» — це лоза. Їх не знали в обличчя, вони не декларували себе як організацію, це була така народна назва. Були адміністративні рішення, зокрема, що люди, які знають цих повстанців, повинні на них донести. Якщо вони донесуть, матимуть частку майна тих, кого заарештують», – розповіла Ірина Рева.

Точна кількість постраждалих від голоду в Катеринославській губернії досі лишається невідомою. За словами Ірини Реви, у 1922 році від голоду потерпало близько 82% населення.

Читайте також

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди