"Лисячий хвіст" над Рівнеазотом: викладачка кафедри хімії пояснила про вплив

"Лисячий хвіст" над Рівнеазотом: викладачка кафедри хімії пояснила про вплив

Ексклюзивно
"Лисячий хвіст" над Рівнеазотом: викладачка кафедри хімії пояснила про вплив Facebook Оксани Мисіної/скрін відео volodiamarchukk

Викиди з "Рівнеазоту" можуть випадати у вигляді кислотних дощів. Про це Суспільному розповіла старша викладачка кафедри хімії й фізики Національного університету водного господарства та природокористування Оксана Мисіна, коментуючи руду хмару над "Рівнеазотом". Там 20 липня стався викид нітрозних газів. Допустимої концентрації вони не перевищили, запевнили у Службі порятунку.

Оксана Мисіна прокоментувала ситуацію щодо викиду на підприємстві судячи з того, що бачила на фото та відео.

"Наскільки я бачу ситуацію по фото, то оці оранжеві гази, нітрозні гази, це NO2. Його ще називають "лисячий хвіст". Це оксид нітрогену чотирьохвалентного. Нітратна кислота розкладається на цей газ і він потім може, відповідно, взаємодіяти з водою і випадати у вигляді кислотних дощів", – пояснює Оксана Мисіна.

Вона зазначила, що кислотні дощі можуть вплинути на рослинність: може пожовтіти трава, листки. А для впливу на людський організм потрібна велика концентрація газів. Говорити про наслідки саме в цій ситуації не готова, оскільки не володіє даними про потужність викидів.

"Якщо є велика концентрація азотної кислоти, то вона має специфічний запах. Якщо незначна концентрація, то я не думаю, що воно дуже шкідливе, але з точки зору хімії, то краще все ж поберегтися. Не виходити на повітря, побути вдома. Береженого Бог береже. Може, і не буде шкоди для здоров'я, якщо, справді, незначні концентрації вийшли", – зазначила вона.

Що каже агрохімік про наслідки від аварії

Агрохімік, кандидат сільськогосподарських наук Сергій Адаменко також пояснив Суспільному, що головним ризиком від подібної аварії є випадіння небезпечних кислотний дощів.

"Складно оцінити наслідки, бо ми не знаємо яка кількість зреагувала на підприємстві, але нітрозні гази загалом досить шкідливі. Вони також можуть викликати опіки рослин, при окисленні азотної кислоти. Потрапляючи на ґрунт у великих дозах, вони можуть сприяти накопиченню нітратів у продукції рослинного походження. Їх велика кількість також може викликати канцерогенні захворювання. У ситуації, якщо така хмара піде у напрямку міста чи селища, жителям міста варто герметично зачиняти вікна", – додав Адаменко.

Що показали заміри повітря на підприємстві

Вміст оксидів азоту у повітрі на центральній дорозі на території підприємства станом на 17:10 був 0,8 міліграма на метр кубічний, а на дорозі від цеху до воєнізованого газорятувального загону 0,5 міліграма на метр кубічний. Про це повідомив речник Служби порятунку Дмитро Мельник.

Нітрозний газ над Рівнеазотом: викладачка кафедри хімії пояснила про впливфото Служби порятунку

У ДСНС уточнили, що гранично допустима концентрація оксидів азоту у повітрі робочої зони складає 5 міліграмів на метр кубічний, а на території підприємства 1,5 міліграмів на метр кубічний.

Що відомо

  • Над підприємством "Рівнеазот" 20 липня з'явилася руда хмара. На підприємстві повідомили, що стався викид нітрозних газів через розгерметизацію трубопроводу в цеху азотної кислоти.
  • Олег Арестархов, керівник з комунікацій "Group DF", до складу якої входить Рівнеазот що показники якості повітря – в межах допустимих норм. Жодної загрози навколишньому середовищу та людям немає, а підприємство повернулось до роботи в штатному режимі. Потреби зачиняти вікна немає, запевнив Арестархов.
  • Рівненський гідрометеоцентр завершив заміри у чотирьох точках: селах Городок, Караєвичі, Обарів, а також в Рівному на вулиці Млинівська. Перевищення гранично допустимої концентрації діоксиду азоту у повітрі не виявили, – проінформував о 21:30 на своїй сторінці у Facebook голова ОДА Віталій Коваль.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди