Тіньові операції в Україні сягають 846 млрд гривень або 23,8% від офіційного ВВП за 2018 рік, повідомляє Нацбанк із посиланням на спільне дослідження Кабміну, Mastercard та Ernst & Young.
Компанії дослідили українську економіку у рамках укладеного Меморандуму про співробітництво з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Національним банком України та Державною службою статистики України.
За попередніми результатами, 19,7% ВВП України становить готівкова "тіньова економіка", а 4,1% ВВП (144 млрд грн) - домашнє виробництво товарів для власного кінцевого використання, тобто - не грошова "тіньова економіка".
Як пояснюють у Нацбанку, готівкову тіньову економіку поділяють на "наслідкову" та "пасивну", залежно від того, хто від неї виграє. У "наслідковій" тіньовій економіці користь отримують обидві сторони угоди, наприклад, якщо при оплаті готівкою замовник не вимагає рахунку та отримує знижку, а постачальник, не реєструючи транзакцію, заощаджує на податкових витратах. У випадку "пасивної" тіньової економіки виграє лише продавець товару чи послуги, який, наприклад, продає товар за готівку без чеку і не сплачує податки.
Дослідження в Україні показало, що більше чверті (26,2%) обсягу "готівкової тіньової економіки" (це 5,3% ВВП або 190 млрд гривень) складає "наслідкова тіньова економіка", де ініціаторами розрахунку готівкою є обидві стороні - і продавець, і покупець. А решта (73,8%) загального обсягу української тіньової економіки (або 14,4% ВВП – 512 млрд грн) - це "пасивна тіньова економіка", ініціатором якої є продавець. Стимулювання безготівкових електронних розрахунків має суттєво зменшити саме рівень "пасивної тіньової економіки", стверджують у Нацбанку.
Ernst & Young провела подібні дослідження у 33 країнах світу, серед яких Чехія, Польща, Словенія, Словаччина, Хорватія, Болгарія, Боснія і Герцеґовина, Сербія та інші країни. Історично рівень тіньової економіки серед зазначених країн коливався від 10,1% до 26,9% від обсягу ВВП.
