Стереотип "Джеймса Бонда" або чому мовчать про насильство над чоловіками. Пояснює експертка

Стереотип "Джеймса Бонда" або чому мовчать про насильство над чоловіками. Пояснює експертка

Стереотип "Джеймса Бонда" або чому мовчать про насильство над чоловіками. Пояснює експертка StockSnap

В українському суспільстві частіше говорять про факти насильства над жінками, аніж над чоловіками. Яка ситуація в Україні, чи потерпають чоловіки від насильства та від кого відчувають найбільшу загрозу? Про результати відповідного соціологічного дослідження в ефірі Українського радіо розповіла виконавча директорка Amnesty International Ukraine (АIU) Оксана Покальчук.

Чому про насильство проти жінок говорять частіше

За словами Покальчук, коли говорять про насильство, то часто мають на увазі невидимі форми насильства.

"І тому здається, що часто говорять не про чоловіків. Тому що статистика говорить, що більшість від насильства страждають все-таки жінки, а не чоловіки", – каже виконавча директорка АIU.

Коли ж говорять про домашнє та гендерно обумовлене насильство, різні форми вуличного насильства, то, за словами Покальчук, переважно йдеться про жінок. I це, певною мірою, нова тема, оскільки ще 100 років тому про насильство щодо жінок не говорили.

"Коли ми говоримо про насильство, ми не замовчуємо проблеми 50% людства. Ми говоримо про ту групу, яка страждає більше. І це – не боротьба і не конкуренція між чоловіками та жінками. Я завжди закликаю перестати грати в гру "Хто страждає більше?", а почати грати в гру "Давайте робити так, щоб цього насильства не було". І тут ми можемо провести аналогію з будь-якою іншою дискримінованою групою. Ми говоримо про потреби, які є конкретно у цієї групи людей", – говорить експертка.

Про стереотип чоловіка-героя

Покальчук зауважила, що проблема героїзації чоловіка існує не тільки в Україні.

"Це – світова проблема, що образ чоловіка, якому має слідувати умовно кожен чоловік, реально не існує і ніхто не може йому насправді відповідати. Який стереотип у чоловіка? Він має добре заробляти, але має бути здоровим повністю. Оця відсутність інвалідності, відсутність слабкості, сила, розум, гроші або кар’єрні певні здобутки і при цьому – певна витримка, яка нереальна. І жодна людина не може витримати всі ці умови. І, в результаті, це створює внутрішнє напруження, і певною мірою, токсичне середовище, яке вимагає від чоловіків прояву оцієї агресивності і створює цю агресію між чоловіками", – розповідає вона.

На її думку, великий здобуток прогресивних людей, які борються за гендерну рівність і руйнують певні стереотипи, мовляв, усім чоловікам треба бути "Джеймсами Бондами", полягає у тому, щоб дивитися на справжніх людей і цінувати особливості кожної особистості, незалежно від її фізіологічних особливостей.

"І, мені здається, це – результат боротьби, але це – не кінець. Все одно залишається велика кількість людей, які залишаються під тиском стереотипів", – каже Покальчук.

Від кого чоловіки очікують найбільшу загрозу

Згідно з соціологічним дослідженням, в якому взяли участь 2000 людей по всій території України (опитування проводилося телефоном та через мережу Інтернет – ред.), найбільшу загрозу фізичного насильства чоловіки відчувають від інших чоловіків. Зокрема, під час опитування респондентів запитали "Як переживають чоловіки насильство і де знаходиться насильство, як таке, в житті чоловіка".

"Було цікаво дізнатися це те, що найбільшу загрозу фізичного насильства чоловіки відчувають від інших чоловіків, і це – підкріплюється практикою. І цей відсоток складає – 78%. Тепер у мене є цифра, яка говорить, що переважно насильство щодо чоловіків вчиняють інші чоловіки", – повідомила Покальчук.

Вона також провела паралелі з Джеймсом Бондом, в його житті якого було багато насильства, але він завжди з ним легко справлявся.

"Така в нього робота. І нам було цікаво, чи розуміють чоловіки, що це – насильство чи ні. Передумовою стало те, що рік до цього ми випустили дослідження гендерного насильства. І звичайно дослідження було зосереджено більше на жінках. Ми також звернулися до експерток, які розуміються на питаннях "маскулінності", які досліджують саме чоловіків. І мені здається, що це – перше дослідження на такому рівні", – розповіла виконавча директорка Amnesty International Ukraine.

На питання, де відчувають загрозу насильства чоловіки, респонденти відповіли, що це вуличне насильство і домашнє насильство. Зокрема, стосовно вуличного насильства, опитані найбільше побоюються незнайомих груп, які складаються переважно з інших чоловіків. Серед них є представники силових структур та кримінальні елементи. Щодо домашнього насильства, то є побоювання респондентів піддатися насильству від батька, вітчима, старшого брата, матері чи старшої сестри.

"Тут відсоток вищий, ніж вуличного насильства", – сказала Покальчук.

Про пережите домашнє насильство лише 6% зі 100 чоловіків відповіли, що вони його переживали.

"У самій формі опитування були питання, які специфікували форми насильства – ми питали про ляпаси, про заборону спілкуватися з друзями, інші форми. І після цих додаткових запитань відсоток почав рости. І що ще цікаво – відсотки дуже відрізняються у віковій категорії до 16 років і після. Тобто, чоловіки до 16 років переживали насильство значно більше, ніж після 16 років. І відповіді на питання "Чому так?", у нас немає", – сказала експертка.

Вона також додала, що 65% опитаних розповіли про досвід, коли члени родини давали їм ляпаси або били ременем.

Чи розпізнають чоловіки домашнє насильство

Дослідження показало, що майже 50% опитаних зазнавали принижень, словесних погроз і залякувань. 17% мали в дитинстві досвід позбавлення житла, одягу, коштів, особистих речей. Ще 4% розповіли про небажаний досвід сексуальних дотиків чи сексуальних домагань з боку членів родини.

"Ці 4% – це жахливі злочини, а по-друге – це дослідження не було специфіковано на сексуальне насильство. Тобто, ми не заглиблювалися в це питання і не розпитували", – зауважила Покальчук.

Примітно, що більш ніж половина опитаних, що стали жертвами насильства – побиття ременем – виправдовують його. Крім того, на питання чому чоловіки вчиняють насильство, 43% опитаних відповіли, що їх спонукає до застосування сили бажання скидатися "крутим" та самостверджуватися у такий спосіб. Ще 18% респондентів сказали про причини насильства як про неможливість "вихлюпнути" емоції якось інакше.

"Це теж така проблема на чоловічій "маскулінності", тобто "Чоловіки не плачуть". Чоловіки не плачуть, але в результаті вчиняють насильство щодо інших чоловіків, щодо жінок, щодо дітей. 18% це – кожен п’ятий", – констатує виконавча директорка Amnesty International Ukraine.

Водночас 90% чоловіків зазначили, що треба виховувати нове покоління без насильства і що запобігати домашньому насильству.

"Ми бачимо, що ті відсотки показують, що більшість чоловіків розуміють, що насильство, це – погано. Практично 90% сказали, що це – погано", – підсумувала Покальчук.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди