Перетворили захоплення гончарством на сімейний бізнес. Родина Микитюків. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ

Перетворили захоплення гончарством на сімейний бізнес. Родина Микитюків. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ

Перетворили захоплення гончарством на сімейний бізнес. Родина Микитюків. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ Скрін з відео

На Прикарпатті у місті Городенка понад 10 років відроджують традиційне гончарське ремесло. Усе почалося з ініціативи місцевого мешканця Антона Микитюка, який після школи захопився керамікою, а згодом перетворив своє хобі на прибуткову родинну справу.

Після закінчення школи Антон вступив до Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва, де обрав навчання на кафедрі художньої кераміки. Завершивши навчання у 2009 році, повернувся додому на Городенківщину, де після поради батька вирішив відкрити власну справу.

За словами брата Антона Богдана Микитюка, майстерню започаткували у батьківському гаражі. У процесі переобладнання побудували невеликі печі, пізніше до ініціативи братів долучилась уся родина. Згодом майстерня Микитюків, де створюють екологічний посуд за старовинною технікою гончарів регіону, дістала назву "Покутська кераміка".

Для кожного виробу спочатку заготовлюють глину: відрізають та важать. Після цього розпочинається безпосередня робота гончара.

Як розповідає працівник майстерні гончар Андрій Бучко, на першому етапі, який називається центрування, глина піддається первинній обробці - вона має слухитися рук майстра.

"В мене має бути не так сила, як ціпкість. І коли мої руки поробили такі вправи - притиснули, стиснули вниз, я відчуваю глину, витиснув бульбашки з неї, то я роблю другий етап - дірочку, такий колодязь витискаю. Також руки ціпко стоять, розширяю дно", - розповідає Андрій.

На третьому етапі за допомогою двох пальців гончар витягує стінку посуду, формуючи своєрідний обруч. Потім посуду надається форма, кришка розтягується у сторони та зрізається.

Далі наносять орнамент, деякі вироби лощать (полірують). Потім їх випалюють у печі. Згодом виріб покривають глазур'ю або піддають молочінню - замочуванню у молоці, що дозволяє зробити керамічний посуд водонепроникним.

За словами Антона, на початку він не міг сподіватися, що його захоплення перетвориться на щось велике та масштабне, але він продовжував займатися справою у сподіванні на успіх. Зараз це - родинний бізнес. У 2015 році переїхали у нове приміщення, зараз продовжують розбудовувати цех.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди