"Загроза мові рівносильна загрозі нацбезпеці". У КСУ пояснили своє рішення щодо "мовного закону"

"Загроза мові рівносильна загрозі нацбезпеці". У КСУ пояснили своє рішення щодо "мовного закону"

Доповнено
"Загроза мові рівносильна загрозі нацбезпеці". У КСУ пояснили своє рішення щодо "мовного закону"

Конституційний суд вважає загрозу українській мові як рівносильну загрозі для національної безпеки країни. 14 липня КСУ визнав закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" як такий, що відповідає Основному закону України.

Про це повідомила 15 липня пресслужба КСУ.

"У рішенні Конституційний суд визначив... що українська мова є невіддільним атрибутом української державності, що зберігає свою історичну спадкоємність від давньокиївської доби. Українська мова – доконечна умова (conditio sine qua non) державності України та її соборності", — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що саме тому будь-які зазіхання на юридичний статус української мови як державної на території України неприпустимі, позаяк "порушують конституційний лад держави, загрожують національній безпеці та самому існуванню державності України".

"Суд констатував, що володіти українською мовою як мовою свого громадянства – обов’язок кожного громадянина України. При цьому кожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов для приватного спілкування", — пояснили у КСУ.

Водночас у суді вказують, що порядок функціонування української мови як державної та її підтримка державою "мають поєднуватися із шанобливим ставленням до мов національних меншин, що історично проживають в межах України", та забезпеченням захисту мовних прав осіб, що належать до таких меншин.

Читайте також: Обов'язкова українська у сфері обслуговування: кого стосуватимуться нововведення та як поскаржитися

КСУ встановив, що "мовний закон" не містить приписів, "які можуть обмежувати вільний розвиток, використання і захист мов, що мають юридичний статус мов національних меншин (включно з російською)", а також тих приписів, що перешкоджали б державі сприяти розвиткові самобутності, зокрема мовної, корінних народів і нацменшин України.

"Суд вважає, що оспорений закон є юридичним інструментом подолання наслідків тривалого перебування різних частин України в складі інших держав та загального зросійщення України, яке тривало не одне століття під час перебування України в складі спочатку царської Росії, а згодом СРСР, та є належною юридичною основою для запровадження інституційних механізмів, що забезпечують функціонування української мови як державної", — додають у КСУ.

Читайте також: Що робити, якщо вас відмовилися обслуговувати українською. Пояснює мовний омбудсмен

Також там переконані, що це дозволяє державі вживати заходи з підтримки української мови, не перешкоджаючи розвиткові, використанню й захистові мов національних меншин України.

КСУ також не виявив порушення права законодавчої ініціативи нардепів під час розгляду закону на пленарних засіданнях ВРУ та його ухвалення і зазначив, що рішення суду "є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено".

Читайте також: Де в Україні найчастіше порушують мовний закон. Відповідає Кремінь

Про що закон про мову

Закон № 5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Рада прийняла 25 квітня 2019 року. 16 липня 2019 року він набув чинності.

Закон, зокрема передбачає: обов'язкове володіння державною мовою для президента, голови Верховної ради та його заступників, прем'єр-міністра, членів уряду, керівників державних установ, підприємств і відомств, державних службовців та посадовців всіх рангів, керівників та особового складу Нацполіції, суддів, адвокатів й нотаріусів, керівників закладів освіти, педагогів та медичних працівників. Володіння українською обов'язкове для осіб, які хочуть отримати громадянство України. Їм треба буде скласти іспит на рівень володіння державною мовою.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

За чотири роки стане чинною норма закону, за якою квота на український контент в ефірі телеканалів має становити 90%. Відповідно до закону, за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п'ять років і місцева преса повинні мати українську версію.

Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Проте порушення прав громадян на отримання послуг українською мовою в держустановах і визначених законом публічних сферах каратимуться штрафами. Максимальна сума штрафу становитиме 11 тисяч 900 грн. Ці норми почнуть діяти через три роки.

Читайте також: "В якому стані перебуває українська мова на 30-тому році незалежності. Пояснюють експерти"

Хто оскаржував "мовний закон"

Велика палата Конституційного суду розпочала розгляд справи про конституційність закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" ще 7 липня 2020 року.

Раніше, 21 червня 2019 року до КСУ надійшло подання 51 народного депутата щодо конституційності закону. 25 квітня 2019 року Верховна рада ухвалила цей закон, а 16 липня він набув чинності. Один з авторів подання, народний депутат 7-8 скликань від "Опозиційного блоку" Олександр Долженков на засіданні заявив, що закон був ухвалений із порушенням процедури, а також висловив думку, що документ дискримінує нацменшини.

Зокрема, у матеріалах подання зазначалося, що під час ухвалення закону про мову нібито було порушено вимоги особистого голосування народних депутатів. Зокрема, закон ухвалили за підтримки 278 народних депутатів, утім серед тих, хто проголосував, 22 народні депутати не були зареєстровані того дня під час письмової реєстрації у Верховній раді.

Що відомо

  • 14 липня Конституційний суд визнав конституційним закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
  • Відповідне рішення суд ухвалив у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України.
  • Автори подання зазначали, що окремі норми оспореного закону "фактично означають дискримінацію російськомовних громадян", обмежують перелік мов корінних народів і національних меншин і визначають "вибіркове використання та вибірковий захист мови одного корінного народу та деяких інших мов національних меншин…" та "…фактично встановлюють пріоритет для використання англійської мови та інших офіційних мов Європейського Союзу".
  • 16 січня 2021 року набула чинності норма про обов’язковість застосування державної мови у сфері послуг.
  • Стаття 32 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набула чинності 16 січня 2020 року. Стаття закріплює, що мовою реклами в Україні визначено державну мову.
  • У друкованих ЗМІ, що видаються однією з офіційних мов ЄС, допускається розміщення реклами тією мовою, якою видається такий друкований ЗМІ. Мовою реклами на телебаченні та радіо також є українська мова.
  • Дана норма поширюється і на інтернет, зокрема банери, контекстну рекламу, ролики на YouTube, соцмережі та рекламні розсилки.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди