Має власний музей старовинних речей. Георгій Попілян. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ

Має власний музей старовинних речей. Георгій Попілян. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ

Має власний музей старовинних речей. Георгій Попілян. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ Суспільне Закарпаття

Георгій Попілян створив власний музей старовинних речей. Чоловік почав колекціонувати їх понад 20 років тому.

Проживає він у присілку Добрік Солотвинської тергромади на Закарпатті. Тут компактно проживає румунська нацспільнота, до якої належить і Георгій Попілян.

Більшість старовинних речей у музеї виготовлені власноруч

Чоловік працює столяром. Він сам виготовив санчата, ярмо для корів, станок для гоління. Почав захоплюватися столярством з дитинства. Навчився цієї справи від батька, який також працював столяром. "У дитинстві мама мені пошила спеціальну кишеню, у якій я тримав свою ручку, а у класі хтось її поцупив. Я не знав що робити, бо мати мені більше не давала ручку і тоді я виробив її з деревини. У школі діти побачили і почали просити, аби я і їм таку змайстрував. Казали: "І мені, і мені!" Ось так я розпочав свою справу і мав перший заробіток".

Має власний музей старовинних речей. Георгій Попілян. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИСуспільне Закарпаття

У 13 років Георгій зробив скрипку

Георгій каже: з дитинства захоплювався музикою. У 13 років він власноруч зробив скрипку. "Спочатку я навчився грати на скрипці, і тато мені її купив. Згодом батько суворим тоном мені наказав: "Той не називатиметься скрипалем, хто сам собі не змайструє скрипку". І тоді я замислився: "Хіба ж я не в змозі її змайструвати?" Все, що тут у музеї — майже все пройшло через мої руки, а скрипка для мене — найважливіша річ, тому що змайстрував її у 13 років. І донині вона звучить дуже гарно", — розповів Георгій Попілян.

Має власний музей старовинних речей. Георгій Попілян. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИСуспільне Закарпаття

"Я щодня щось вирізав, майстрував, ось так воно і розпочалося. Спочатку виробив зворотній бік скрипки з клена, а також боки. Тому що клен — це тверда порода, і коли граєш, звук залишається всередині. А ось верхівка з ялиці. Тому що це м’яка порода і вона підсилює звук більш твердої породи. Гриф я змайстрував з іншої деревини. Також тут бук. Але у той час, коли я це виробляв, не було таких інструментів, як шліфувальна машинка, я все виконував ножем і руками. Не було тоді і спеціальних лаків. Я обробляв паяльною лампою, і вона зайнялася. Тоді я кинув її до ставка, але потім підібрав. Вкрив її лаком. Грав на скрипці на концертах, весіллях. Не той звук у моєї скрипки, як у тих вишуканих, але мені приємно, коли на якомусь святі люди придивляються і кажуть: "Ти у такому віці змайстрував собі скрипку?" І так вона припала мені до душі. Це згадка, пам'ять", — ділиться емоціями Попілян.

Почав збирати антикваріат понад 20 років тому

За словами чоловіка, музей старовинних речей працює з 2015-го року. "Я зберігав речі на горищі та в інших місцях. Хотів собі облаштувати одну кімнату для цього. А дружина каже: "Ось тут кімнату збудуємо". Я запланував звести румунський старовинний будинок. Кімната була вільною, я обшив її деревиною і почав розкладати усі речі. Я почав їх збирати близько 20-25 років тому", — каже Георгій.

Має власний музей старовинних речей. Георгій Попілян. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИСуспільне Закарпаття

У музеї Георгія є речі, яким понад 100 років

Георгій Попілян каже: у музеї є речі, яким вже близько 50 та 100 років. "Мені відомо, що цей камінь найстаріший. Він нагадує про те, як колись люди голилися. Тепер є станки, але були й інші. Ніж якийсь, бритва. Брали щіточку для гоління, намилювали і голилися. Гострили бритву на камені. А задля того, щоб краще загострилася, треба було ще використовувати шкіряний пасок. Перевіряли на руці, зрізали волосся. А потім вже голилися. Було ще й дзеркальце. А голилися люди після праці, ввечері, до того ж потрібна була ще гасова лампа", — розповів чоловік.

"Маю тут також таку невелика бочку для чабанів — барбинця. Так зберігали бринзу. У той час не було подібних приладів для заморожування, які є нині. Це старовинний морозильний прилад. Також маю тут посуд для зберігання соління. Приносили з великої бочки до хати і зберігали".

Має Гергій у своєму музеї й старовинні монети. Каже: найстарішій — 102 роки. Вона з 1919-го.

Читайте також: Ветеран із Мукачева Рустам Росул візьме участь у "Warrior Games-2021"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди