“Ми всі військові і пишаємося нацією”. Історія сімʼї Дмитришиних з Вінниччини

“Ми всі військові і пишаємося нацією”. Історія сімʼї Дмитришиних з Вінниччини

“Ми всі військові і пишаємося нацією”. Історія сімʼї Дмитришиних з Вінниччини Суспільне Вінниця

Син пішов боронити кордони України 2014-го, мама — у 2016-му, тато 2017-го. Це про сім’ю Дмитришиних із Мухівців Немирівської територіальної громади. За словами голови родини Анатолія, сімʼя це не лише там де дім, а й там, де розпочинається кордон твоєї держави.

“Ми всі військові і пишаємося нацією”. Історія сімʼї Дмитришиних з ВінниччиниСуспільне Вінниця

Нині він із дружиною вдома. Анатолій на Сході отримав поранення, дружину списали за віком. Боронити Україну на Донеччині продовжує син Олександр.

Першим, 2014 року, в родині Дмитришиних до зони бойових дій поїхав син Олександр.

“Ми всі військові і пишаємося нацією”. Історія сімʼї Дмитришиних з ВінниччиниСуспільне Вінниця

“На Схід Сашка пішов, і ми бачили — дитина гола, немає ні “броніка”, ні каски. Продали худобу корову і купили броніжилет за 8 тисяч”, — розповідає Анатолій Дмитришин.

За 2 роки після Сашка до армії вирішила піти Людмила.

“Просто порадилася з чоловіком. Кажу: йду в армію. Буду ближче коло нього. Хоч побачу, що там робиться. Не буде так серце боліти”, — розповідає Людмил Дмитришина.

“Ми всі військові і пишаємося нацією”. Історія сімʼї Дмитришиних з ВінниччиниСуспільне Вінниця

Чоловік, в минулому військовий, дружину відпустив. А ось батько її заперечував. А вже за рік після дружини контракт зі ЗСУ підписав Анатолій Дмитришин. Пішов до 59-ї бригади.

“Ми всі військові і пишаємося нацією”. Історія сімʼї Дмитришиних з ВінниччиниСуспільне Вінниця

Вдома у Мухівцях на маму з татом чекала 13-річна Яна. На один зі своїх Днів народження, аби бути з родиною на Схід поїхала і вона. А сьогодні день народження в сина Олександра. Він зараз на Донеччині. Рік тому перейшов до медичної роти. Тепер він не морпіх, а водій швидкої, яка вивозить поранених та загиблих.

Першою додому з війни повернулась, мама Люда. Їй виповнилось 50, а таких там не тримають, каже жінка.

“Ми всі військові і пишаємося нацією”. Історія сімʼї Дмитришиних з ВінниччиниСуспільне Вінниця

За рік після поранень з інвалідностю до Мухівців повернувся Анатолій Дмитришин. Додому Анатолій приїхав із котом Масіком на старій Волзі. На ній, розповідає, більше двох років возив командира в зоні бойових дій.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди