Звільнення Краматорська та Слов'янська: яким був початок російсько-української війни

Звільнення Краматорська та Слов'янська: яким був початок російсько-української війни

Ексклюзивно
Звільнення Краматорська та Слов'янська: яким був початок російсько-української війни

У ніч на 5 липня 2014 року бойовики так званої "ДНР" разом з російськими "туристами" були витіснені зі Слов'янська та Краматорська силами українських військових, а над містами підняли прапор України. Генерал-майор СБУ, ексзаступник голови Служби безпеки України із березня 2014 по червень 2015 року Віктор Ягун в ефірі Українського радіо розповів, як визволення міст вплинуло на події 7-річної давнини.

Як почалася війна

За словами експерта, причетність Росії до конфлікту була очевидною від самого початку.

"Була оперативна інформація і ми знали, що йшла підтримка і зброєю, і кадрами. В Донецьку та Луганську ми бачили приїзд автобусів з тої сторони. Тобто ми це все відслідковували", – розповів він.

Як зазначив Ягун, при цьому у співробітників спецслужб складалося враження, що Росія розхитує ситуацію для того, щоб відвернути увагу від подій у Криму.

"Ніхто не сподівався, що вони перейдуть межу, тобто наш кордон і взагалі межу у концептуальному рівні, та візьмуть участь безпосередньо в бойових діях на території України", – підкреслив правоохоронець.

Віктор Ягун зауважив, що першим інцидентом, який відбувся за безпосередньої причетності російської сторони, став напад на оперативну групу СБУ 13 квітня у Семенівці.

"Тоді, коли ми ідентифікували, що це не просто група умовних шахтарів з берданками, а добре озброєна розвідно-диверсійна група із сучасним екіпіруванням та озброєнням російського зразка, якого однозначно немає на території України і на озброєнні української армії", – наголосив експерт.

За його словами, після цього правоохоронці почали змінювати підхід до оцінки ситуації.

Як загинув перший "альфівець" на Донбасі

За словами Віктора Ягуна, на початку конфлікту Служба безпеки отримала завдання від тодішнього виконувача обов'язків президента Олександра Турчинова.

"Об'єднана оперативна бойова група в складі Служби безпеки, Збройних сил, Національної гвардії мала з'єднатися навколо Слов’янська і бронекулаком ударити по місту, тому що, за нашими даними, на той час у місті була ще незначна кількість терористів, десь близько 25 осіб, і частина ополченців з місцевого населення", – розповів він.

Правоохоронці сподівалися, що несподіваний удар зранку 13 квітня дозволить захопити ключові точки та не дозволить бойовикам опанувати містом.

"Оперативна група провела нараду в Донецьку на території військової частини Національної гвардії, і всі малі з’єднатися в районі села Семенівка неподалік Слов'янська. І все відбулося трошки не так, як ми планували", – зазначив експерт.

За його словами, однією з причин стали незрозумілі дії з боку тодішнього виконувача обов’язків командувача десантних військ Олександра Швеця, через які бронегрупа у складі шести бронетранспортерів не з’єдналася з Нацгвардією. Перебування такої групи бронетехніки неподалік Слов'янська не могло не бути виявлено як місцевими мешканцями, так і терористами.

"Інформація до них просочилася, і в цей момент з'явилася тодішній мер міста Неля Штепа, яка приїхала в складі незрозумілих осіб, які провели розвідку на території, зокрема подивилися, як ми озброєні, скільки нас, хто куди відходить", – розповів він.

На думку генерал-майора, бойовики не сподівалися, що Збройні сили вступлять з ними у бойовий контакт, розраховуючи натомість розстріляти співробітників Служби безпеки й "Альфи" та присутнє там керівництво, щоб у такий спосіб внести незрозумілість у лави військових та здобути тактичну перемогу.

"В той момент, як приїхала Штепа і почала розказувати нам, що місцеві мешканці нас не чекають і що ми самі розберемося, після цього вона раптово зникла і буквально за декілька хвилин з'явилася група, яка з двох боків обстріляла нас, і тоді були поранені і був загиблий", – зазначив експерт.

Як нагадав Ягун, першим загиблим у цій війні офіцером українських спецслужб став Геннадій Беліченко.

Чому бойовики перейшли зі Слов'янська до Донецька

На думку Віталія Ягуна, причиною передислокації бойовиків стало їхнє розуміння того, що вони зможуть влаштувати повноцінну революцію.

"Населення не вийшло підняти, вони не змогли захопити такі величезні українські міста, як Харків, Запоріжжя, Дніпро, і таким чином розширити анклав на даній території, все було зосереджене на Донецьку та Луганську, тому вони змушені були відступити та ті території", – переконаний він.

Як зазначив співробітник СБУ, при цьому бойовики відступали під захистом цивільних осіб, серед яких були сім’ї бойовиків та діти.

"Можливо, це один з тих моментів, коли було прийнято рішення не збільшувати жертви серед місцевого населення, навіть якщо це населення не підтримує Україну. Тобто в нас була зовсім інша концепція. Ми не йшли тотальним фронтом і не знищували населені пункти", – наголосив експерт.

За його словами, у той період всі сподівалися, що Україна перекриє кордон та бойовикам не буде куди відступати.

"На жаль, Росія вступила в пряме зіткнення з українськими військами, і нам це так само не вдалося", – зазначив він.

Що відбувалось у Слов'янську та Краматорську

За словами Віталія Ягуна, серед населення окупованих міст спостерігалась надзвичайна розгубленість.

"У нас були співробітники, які не перейшли на сторону ворога і були в підпіллі, тобто фактично виконували наші оперативні завдання зі значним ризиком для свого життя. Вони дозволили нам отримати інформацію зсередини і ми приблизно уявляли, що там відбувалося", – зазначив він.

Увійшовши у міста, українські військові зіткнулися із характерними ознаками перебування там бойовиків.

"Нас здивувало, що основні точки, зокрема розташування бойових точок для можливого знищення авіації, розташовувалися саме в тих місцях, де або була переважна більшість населення, тобто в жилих районах, або на об'єктах інфраструктури, або в школах і дитячих садках", – зауважив експерт.

За його словами, бойовики не стидалися прикриватися місцевим населенням і навіть це не приховували.

"Тому населення, напевно, вперше зіткнулося з тим, що насправді собою являють бойовики, і що все, що вони говорили, не відповідає дійсності", – пояснив Ягун.

На думку експерта, через це багато людей, які, можливо, не дуже прихильно ставилися до України, змінили свою думку у перші місяці окупації.

Чи були дії Росії запланованими

На переконання фахівця, операція на Донбасі була чітко спланована, але не прив'язана до конкретних дат.

"Вони просто чекали слушного моменту, коли Україна буде такою, як вона була на розриві 2013-2014 років, тобто ослаблена і розділена", – підкреслив він.

За словами Віктора Ягуна, оперативні плани із захоплення Криму, можливих операцій на сході України були відпрацьовані задовго до їхньої реалізації.

"Як тільки пішло захоплення Криму відповідно до відпрацьованого плану, вони відразу включили оперативну гру зі створенням так званих "народних республік", закиданням диверсійних груп на нашу територію, глибинною розвідкою, підбурюванням населення у великих містах", – пояснив він.

Як зазначив експерт, Росія не сподівалася, що Україна перегрупується, створить міцну добровольчу лінію та зможе відродити армію за участі волонтерів.

"Це все було для них надзвичайно несподівано, і завдяки внутрішньому об'єднанню українців нам вдалося розламати їх плани", – підсумував експерт.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди