Адміністрація президента США Дональда Трампа підготувала санкції проти всього Міжнародного кримінального суду (МКС) і може ухвалити остаточне рішення про них під час роботи Генеральної асамблеї ООН 22-28 вересня. Обмеження передбачають заборону більшості операцій із судом після перехідного періоду: це може позбавити МКС доларових розрахунків і доступу до значної частини світової фінансової системи.
Про це 20 вересня повідомили видання The Wall Street Journal та агентство Reuters із посиланням на документи й високопосадовців.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі створили 2002 року на основі Римського статуту — для розслідування воєнних злочинів, геноциду та злочинів проти людяності. Суд перебирає справу на себе лише тоді, коли національний суд не може або не хоче судити винних.
Санкції проти суду вже підготували, але точна дата оголошення поки невідома, розповіли Reuters два джерела, обізнані із ситуацією. The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців пише, що остаточне рішення можуть ухвалити під час Генеральної асамблеї ООН.
Документи, які бачили журналісти The Wall Street Journal, передбачають заборону більшості операцій із судом після перехідного періоду від шести до семи місяців. Через це суд може втратити можливість проводити розрахунки в доларах США й доступ до значної частини світової фінансової системи.
У The Wall Street Journal це назвали різким посиленням кампанії Вашингтона з демонтажу установи після того, як суд видав ордер на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.
Якщо Міністерство фінансів США запровадить санкції проти всієї організації, громадянам і компаніям США заборонять надавати суду гроші, товари чи послуги. Виняток — окрема ліцензія управління з контролю за іноземними активами цього міністерства (OFAC).
Удар по самій організації та по структурах, які з нею співпрацюють, міг би серйозно підірвати роботу суду, пише Reuters. Банки часто перестраховуються й виконують американські санкції суворіше, ніж вимагають правила, бо залежать від доступу до фінансової системи США.
Секретар і голова МКС раніше попереджали, що санкції проти всієї установи можуть вдарити по її щоденній роботі. Ідеться про закупівлю ІТ-послуг і страхування, найм слідчих та виплату зарплат десяткам американських працівників суду.
Досі Вашингтон запроваджував санкції лише проти окремих суддів і прокурорів МКС — зокрема в серпні 2026 року проти голови суду Томоко Акане. Обмеження проти самої установи давно розглядали як один із варіантів, але не застосовували.
У липні 2026 року державний секретар США Марко Рубіо оголосив кампанію з ізоляції суду й закликав інші країни вийти з його складу. Американські посадовці хочуть, щоб суд скасував ордери на арешт керівників Ізраїлю й відмовився від розслідування щодо американських військових в Афганістані.
У Державному департаменті США на запит Reuters про коментар одразу не відповіли.
18 серпня США запровадили санкції проти Томоко Акане та старшого судового юриста МКС Абдулає Сеє. Вашингтон пояснив обмеження їхньою участю у діях суду щодо розслідування, затримання або переслідування посадовців держав, які не визнають юрисдикцію МКС.
У суді заявили, що санкції проти його представників підривають верховенство права та створюють загрозу міжнародному правопорядку, однак наголосили, що продовжать виконувати свій мандат. Висока представниця Європейського Союзу з закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що ЄС твердо підтримує МКС, який є «наріжним каменем міжнародної системи кримінального правосуддя та глобальної боротьби з безкарністю».
21 листопада 2024 року МКС видав ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу і колишнього міністра оборони Йоава Галланта. Суд заявив, що має «розумні підстави» вважати Нетаньягу кримінально відповідальним за воєнні злочини в ході ізраїльських операцій у Газі. Серед можливих злочинів суд назвав використання голоду як методу ведення війни та злочини проти людяності. Сполучені Штати та Ізраїль не входять до складу Міжнародного кримінального суду.
