Кисневий голод на Рівненщині: хто винен. Розслідування

Кисневий голод на Рівненщині: хто винен. Розслідування

Ексклюзивно
Кисневий голод на Рівненщині: хто винен. Розслідування Четверта влада

Ускладнене дихання, посинілі губи чи обличчя – усе це може бути симптомами того, що рівень кисню у крові став нижче норми. Це може загрожувати життю людини. В таких випадках потрібна киснева терапія. Подібні симптоми відчули на собі ті, у кого хвороба має складний перебіг.

Щоб відновити рівень кисню у крові пацієнтів, у лікарнях до ліжок підводять кисневі точки. Ними мають бути обладнані всі відділення, де лікують коронавірусну інфекцію.

Журналісти-розслідувачі агенції "Четверта влада" з'ясували, що рівненські посадовці втратили 15 мільйонів гривень, які могли піти на кисень для пацієнтів лікарень. Це спричинило додаткові витрати для медзакладів та пацієнтів, а також поставило під загрозу життя частини недужих.

Історія як приклад

Брат Наталії Нідельської у жовтні 2020-го захворів на коронавірусну хворобу. Його госпіталізували в Рівненську центральну міську лікарню.

розслідування РівнеНаталі Нідельська - справа

"Виписували його із сатурацією 92, пам’ятаю. І коли людина вийшла, сатурація, звичайно, почала падати. В п’ятницю ми його забрали з лікарні. В суботу ще куди не йшло, в неділю почалися жахи. Почалася киснева залежність, почалася задишка, він знов почав падати. Почали дуже боліти ноги, руки. Людина переживала такі дуже нестерпні болі, які не знімали ніякі знеболюючі. І в понеділок вже ми почали бити тривогу, звернулися до сімейного лікаря, сімейний лікар направив до пульмонолога, до вузького спеціаліста", – розповіла сестра киснезалежного рівнянина Наталія Нідельська.

В міській лікарні Рівного, куди знову звернулися за допомогою, тепер допомогти не змогли, – каже жінка.

"Вони брата були готові покласти в лікарню, тому що він був у важкому стані. Але сказали, що кисню, кисневої точки в тому відділенні кисневої точки нема, і вони нам не допоможуть. А в нашому випадку, крім ліків, потрібен був ще сам кисень. Дали пораду: їдьте в ліс, шукайте собі “дєжурну” сосну, ставайте біля неї і дихайте. І все буде, і вам буде щастя. Це був листопад місяць, тоді було дуже холодно, всі відкривали вікна. Всі ходили, вибачте, у шубах і взутті вдома. Тому що вибору і не було іншого. І отак от жили", – розповіла сестра киснезалежного рівнянина.

Нестача кисню. Історія лікарні

Журналісти-розслідувачі запитали в головного лікаря Рівненської центральної міської лікарні Євгена Кучерука, чи був дефіцит кисню для пацієнтів у лікарні восени 2020-го року.

розслідування Рівне

"Післяковідних – так. Тому що ми на ковідних не могли повністю забезпечити, тому що такий потік рванув капітально, під триста чоловік. Відверто кажучи, можливо, так і було", – каже головлікар.

В цей час у лікарні почали шукати спосіб, як забезпечувати кисень для пацієнтів більш стабільно.

"Ми возили раніше кисень зі Львова. Машина тільки привозить, і треба знову її везти. Загалом, величезна проблема і не вистачало кисню. Ми вирішили придбати кисневу станцію", – каже директор Рівненської центральної міської лікарні Євген Кучерук.

У грудні уклали договір щодо встановлення станції, а вже в лютому її встановили на території лікарні. Тепер кисень виробляють просто таки на місці. Вартість встановлення станції – 6,5 млн грн.

розслідування Рівне

"Ми купили за свої гроші станцію, заробили і поставили перші. Ще й комітет Верховної ради приїжджав подивитися. Поставив нас у приклад. І бюджетний комітет Верховної ради до нас звернувся, щоб ми підказали, як так зробити, щоб всі опорні лікарні України мали ці станції", – розповів Євген Кучерук.

За словами директора ЦМЛ, використали для придбання гроші, які лікарня отримала від НСЗУ за лікування ковідних хворих.

Держава гроші давала

У жовтні 2020-го року Кабмін із держбюджету виділив 1,5 мільярди гривень на забезпечення ковідних лікарень киснем. Регіони отримали різні суми. Рівненщина тоді отримала 22 мільйони державної субвенції. Менше отримала тільки Луганська область, частина якої окупована — 21 мільйон.

Ця субвенція дозволила, наприклад, Кіровоградській області закупити майже 700 кисневих концентраторів, а також змонтувати системи централізованої подачі кисню в чотирьох медзакладах.

В Закарпатській області закупили понад 600 кисневих концентраторів та змонтували кисневі станції для 11-ти лікарень.

Виявляється, що про гроші, які Кабінет міністрів виділив для регіонів, щоб тут забезпечили пацієнтів киснем, у рівненській лікарні дізналися не одразу.

розслідування Рівне

"В кінці лютого, на початку березня взнали, що були державні субвенції на проведення кисню в 20-му році. На жаль ми… ніхто нас про це не повідомив, ми про це не знали і витрачали свої, власні кошти на проведення кисню", – пояснює заступник директора Рівненської центральної міської лікарні Ігор Дундюк.

Начальник департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я РОДА Олег Вівсянник переконує, що лікарні про субвенцію знали. З його слів, саме керівники медзакладів планували, що купуватимуть за ці гроші.

розслідування Рівне

"Керівники лікувально-профілактичних закладів сформулювали таку потребу у видатках на капітальні видатки, а також на поточні видатки для закупівлі кисню, а також розхідних матеріалів для забезпечення кисневою терапією", – каже Олег Вівсянник.

Але керівник міської лікарні Євген Кучерук заперечує ці слова.

Не було такого, щоб до вас зверталися за порадою? Що прийдуть великі гроші, як їх варто використати?, запитує журналістка Антоніна Торбіч.

Ви обіжаєте, канєшно нє. Відверто кажучи, це ж не тільки по цьому. Це по всьому. Є централізоване постачання. Все йде через обласні структури, через обласну лікарню. А потім нам шось трошки виділяють з барського плеча, каже Євген Кучерук.

Журналісти-розслідувачі попросили Олега Вівсянника показати документи, які підтверджують, що лікарні долучалися до планування витрат субвенції. Їх довго не надавали, але зрештою прийшла офіційна відповідь. Спростовує слова Олега Вівсянника про те, що лікарню долучали до планування використання коштів з держбюджету:

"Управління охорони здоров’я не зверталося в міську лікарню з інформацією про очікування субвенції і пропозицією скласти запит на її використання."

розслідування Рівне

На Рівненщині не лише Рівненська центральна міська лікарня витрачала власні кошти на забезпечення пацієнтів киснем у той час, як на це виділили фінансування з державного бюджету.

Наприклад, Дубенська райлікарня під кінець 2020-го року витратила 740 тисяч гривень, щоб змонтувати систему киснепостачання – теж із власних грошей. За ці кошти встановили кисневу бочку на три тонни рідкого кисню.

На що ж витратили 22 млн держсубвенції?

Як з’ясували розслідувачі, за ці гроші купили 148 кисневих концентраторів та один кисневий газифікатор. Це коштувало трохи менше семи мільйонів гривень. Решту 15 мільйонів, – тобто більшу частину, – не використали і повернули у держбюджет.

Рівненська область витратила найменшу частину субвенції, порівняно з іншими областями.

Чому управління не використало ці кошти – журналісти питають у керівника. Олег Вівсянник каже, що не змогли втілити початковий план.

"Сформували потребу на той момент, коли у нас кількість ліжок для забезпечення надання кисневої підтримки удвічі, а то й утричі нижча від тої, на який час прийшли кошти. І на той період ми дійсно, формуючи потребу з лікувально-профілактичних закладів, мали більшу частину коштів на розхідні матеріали, які можна було закупити за поточні видатки", – каже посадовець.

Іншими словами, коли управління охорони здоров’я Рівненщини формувало бюджет субвенції, то не ставило у пріоритет закупівлю достатньої кількості кисневих концентраторів чи встановлення кисневих станцій – те, що є капітальними видатками. А попросили більше грошей на поточні — наприклад, розхідні матеріали, оплату праці, відряджень чи послуг.

Думка інших посадовців

Таким розподілом обурюється голова Рівненської облради Сергій Кондрачук. Цю посаду він зайняв на початку грудня 2020-го. Про субвенцію дізнався, каже, в середині грудня.

розслідування Рівне

"Якщо поглянути на ту постанову, на розподіл коштів, то в кожної здоровомислячої людини, яка розбирається в трьох цифрах, одразу кидається в очі, що у всіх без виключення областях України розподіл на видатки розвитку, тобто капітальні видатки, значно перевищує видатки споживання. Лише в нас видатки споживання майже втричі перевищували видатки розвитку", – коментує голова Рівненської обласної ради.

Журналісти-розслідувачі запитали очільників управлінь охорони здоров'я з кількох інших областей, як вони планували бюджет субвенції. Ключовим, із їхніх слів, було спілкування з керівниками лікарень. Тобто те, чого не змогло чи не захотіло організувати рівненське управління.

Кіровоградська область:

"Перед тим, як була субвенція, нам був запит: “Скільки вам треба грошей? Поговоріть з кожною своєю лікарнею, які ковідні, що вони хочуть і приблизно скільки це коштує." Обласна лікарня сказала: нам треба кріоконцентратор. Другі сказали: нам треба бочка, в яку заливають кисень, з розводкою. Треті кажуть: нам таку маленьку станцію. Ми зібрали і відправили в МОЗ чи то Офіс президента, і вони, орієнтуючись на це, виділили для кожної області відповідні суми", – каже заступник директора департаменту охорони здоров'я Кіровоградської ОДА Олeксандр Скрипник.

Закарпаття:

"Я працював до того керівником районної лікарні і розумів, що вирішення – це не концентратори. Концентратор має тимчасовий ефект. А краще інвестувати, щоб кожна лікарня мала централізовану поставку кисню за рахунок кисневих станцій-генераторів. Нам вдалося у 12-ти закладах охорони здоров’я замовити і встановити кисневі станції. Ми провели нараду, де кожен з керівників медзакладів мав обгрунтувати. Не просто що дайте нам два мільйони", – пояснив директор департаменту охорони здоров'я Закарпатської ОДА Анатолій Пшеничний.

Рівне мало вихід із ситуації

Ось як описує реакцію на ті події голова Рівнеоблради Сергій Кондрачук:

"Я говорив тоді про це профільному заступнику, що так не можна, що ви робите, перекидайте кошти. Ми делегували ці повноваження обласній державній адміністрації, і зв’язок, власне, з міністерствами – це їхня пряма прерогатива. Тобто потрібно було, всього-на-всього, зміни у постанову уряду. Не йде ж мова, щоб просити додаткових коштів. Просто те, що є, перекинути з одного рахунка на інший", – коментує голова облради.

Керівник управління охорони здоров’я Олег Вівсянник каже, що просили про таке.

"Ми зверталися до центральних органів виконавчої влади, зверталися на селекторних нарадах у голови обласної державної адміністрації. А також наш орган управління звертався до Кабінету міністрів, до Міністерства охорони здоров’я. Нам обіцяли зробити цей перерозподіл", – зазначає посадовець.

Журналісти попросили Олега Вівсянника надати копію офіційного звернення у Міністерство та відповідь на нього. Однак, попри кількаразові нагадування, його не надали. Запит з цим же проханням у департаменті продовжили.

В МОЗ надати інформацію чи було таке звернення, також не змогли. Кажуть: усі заступники звільнилися і нема кому з’ясувати, як усе було.

"Ми їх не просвистіли"

Перший заступник голови Рівненської ОДА та куратор медицини Сергій Подолін переконує, що не сталося нічого страшного:

розслідування Рівнефото: "Четверта влада"

"Ми їх не просвистіли. Ми їх на сьогоднішній день неправильно не використали і залишили в державі", – каже куратор медицини.

Голова Рівненської облради Сергій Кондрачук вважає інакше.

"Коли ми говоримо, що це було неможливо, не знали, не думали, я відверто скажу – злочинна бездіяльність. Це слово, як на мене, найбільш актуально відповідає тому, що сталося в кінці минулого року на Рівненщині."

Поки гроші лежали...

Поки гроші на облаштування лікарень киснем лежали "мертвим вантажем" на рахунках управління охорони здоров’я, мешканці Рівненщини із післяковідними ускладненнями, такі як брат Наталі, шукали кисень самотужки. У пошуках допомагали волонтери.

розслідування Рівне

"Вікторія (Шинкаренко,-ред.) під’їхала, вона його підключила, ми туди не лізли в цю всю техніку, бо ми не знаємо, як там що робиться. Вже потім розібралися, звичайно. Вікторія його підключила і після цього почалося покращення", – каже сестра киснезалежного рівнянина Наталія Нідельська.

У цей час керівники медзакладів похапцем шукали, як збільшити кількість кисневих точок, щоб їх вистачало хоча б для тих, у кого коронавірусна хвороба була в активній фазі.

"Давайте пригадаємо, яка була ситуація ще в другому півріччі. Давайте пригадаємо, хто в якій зоні був, пригадаємо кількості смертей, пригадаємо черги з автомобілів швидких допомог під лікарнями, пригадаємо, що робилося в самих лікарнях, пригадаємо, як розгорталися додаткові ліжкомісця", – каже голова Рівненської обласної ради.

Не легше було медикам та пацієнтам на Рівненщині весною 2021 року, коли Україною прокотилася чергова хвиля зростання захворюваності на COVID-19. Для пацієнтів з Рівного почали шукати місця в сусідніх районах, однак там місць теж бракувало.

розслідування Рівне

Ось як у травні про це у стрімі міського голови сказав керівник ЦМЛ Євген Кучерук:

"За цей тиждень у нас померло 37 пацієнтів. Ми не можемо справитися з таким напливом людей. Ми не можемо справитися з цією ситуацією. 178 чоловік на кисневі. Хоч кисневі станції поставлені – не витримуємо. Я вже не говорю про наш колектив."

Це – не кінець історії

Наразі у Верховній раді розглядають законопроєкт, щоб виділити регіонам 800 мільйонів гривень для забезпечення опорних лікарень кисневими станціями. Але жодне вливання коштів не дасть результату, якщо їх не використовуватимуть, а повертатимуть назад, як зробили це з осінньою субвенцією на Рівненщині.

Розслідування підготовлене журналістами агенції "Четверта влада".

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди