25 серпня 2026 року транспортний літак С-17 Globemaster директора ЦРУ Джона Реткліффа зробив зупинку в Ризі. Американський топпосадовець прямував до Москви. Рекліфф, з-поміж іншого, мав обговорити з Путіним російсько-українську війну. Але більшість подробиць цієї поїздки лишились у таємниці.
Експерти припускали, що Реткліфф міг передати через голову Служби зовнішньої розвідки Сергія Наришкіна меседж для Путіна. Зокрема, попередити про наслідки для керманича РФ, які матиме будь-яка агресія щодо країн Балтії.
Через два тижні, 10-11 вересня, у Ризі відбулася безпекова конференція, де зібралися латвійські керівники держави, топполітики та експерти. Суспільне мало змогу запитати їх напряму, чому й навіщо Реткліфф зупинився в Ризі на шляху до Москви.
«Якщо я зараз щось висловлю, це буде лише припущенням, адже я не був на борту того літака й не брав участі в тих переговорах. Очевидно, є безліч тем, які вони могли обговорювати. Звісно, на першому місці — Україна, далі — Близький Схід, Тайвань. Питань величезна кількість. Чи було певним сигналом те, що літак приземлився в Ризі? Я б сказав, що будь-яка подібна активність є певним сигналом», — відповів міністр оборони Мелніс.
Суспільне вирішило дізнатися більше про те, як у латвійській столиці оцінюють нинішні безпекові ризики та до яких можливих сценаріїв готуються.
Гібридні загрози = реальні загрози
«На жаль, ті речі, яких ми боялися, відбуваються просто зараз. Світ, яким ми його знали, — вже в минулому». Цими словами президент Латвії Едгарс Рінкевичс відкривав 20-ту Ризьку безпекову конференцію. І додав, що якби почав перелічувати всі актуальні загрози для регіону, йому забракло б для цього години. Натомість визначив головну — російська агресія проти України, що триває.
Станом на вересень 2026-го західні дипломати та військові цілком серйозно обговорюють ризики прямого нападу РФ на східний фланг НАТО, зокрема держави Балтії.
У контексті нещодавніх заяв німецької влади, що за інцидентом із дроном в аеропорту Лейпцига стоїть Росія, у Ризі про неї говорили як про головне джерело гібридних загроз, якими в найближчі роки Москва буде випробовувати НАТО.
За даними The Wall Street Journal, росіяни вдаються до таких атак, зазнаючи невдач на полі бою в Україні. Щоби протистояти цьому, країни довкола Балтійського моря вже домовляються створити спільну оперативну групу для протидії ворожим безпілотникам.
«Чи то йдеться про гібридну війну, чи про дії, що не сягають порогу застосування Статті 5, ми бачимо підпали, порушення повітряного простору, погрози та кібератаки — усе це спрямоване на підрив нашої єдності, а також на те, щоб підірвати й припинити нашу підтримку України. Саме тому було вкрай важливо заявити, що нас не залякати», — наголосила заступниця генерального секретаря Альянсу Радмила Шекерінська.
Рінкевичс підтримує цей підхід, закликаючи припинити сприймати гібридні загрози як щось «невинне». Президент Латвії порівняв розмови про такі загрози з розмовами про гібридні автівки: «Використовуючи таке визначення, ми формуємо в наших суспільствах хибне враження, ніби це не має жодного стосунку до реальної, очевидної та безпосередньої загрози».
Премʼєр Латвії Андріс Кулбергс у відповідь на запитання Суспільного, який інструмент найефективніший у протидії російським гібридним атакам, відповідає однозначно — санкції, які справді працюватимуть і «переріжуть джерело живлення російського війська».
«Якщо ви перекриваєте джерело, з якого фінансується воєнна машина, вона втрачає спроможність функціонувати. Візьмемо, наприклад, тіньовий флот. Ми дозволяємо йому живити цю воєнну машину. Щотижня через Балтійське море проходить близько таких 660 суден. Вони незаконно транспортують нафту, яка наповнює російську економіку. Це сфери, де ми маємо діяти єдиним фронтом і сказати "ні". Перерізавши ці фінансові потоки, ви зупините воєнну машину», — впевнений Кулбергс.
Одна з учасниць конференції в Ризі з Німеччини, з якою Суспільне поспілкувалося на умовах анонімності, звертає увагу, що її країна почувається особливо вразливою в контексті виборчого процесуУ Німеччині 20 вересня відбудуться вибори до Палати депутатів Берліна та до земельного парламенту в Макленбурзі Передня Померанія. Раніше, 6 вересня, ультраправа німецька партія AfD, яка закликала припинити допомогу Україні, перемогла на виборах у Саксонії-Ангальт.. У цій країні на місцевих виборах в окремих землях перемагає праворадикальна партія «Альтернатива для Німеччини». Так, 6 вересня ця партія, що виступає за співпрацю з Росією та припинення допомоги Україні, перемогла в землі Саксонія-Ангальт. 20 вересня вона має шанси здобути перше місце в землі Мекленбург-Передня Померанія.
Експертка називає цей стан неспокою «чимось проміжним між війною і миром». І звертає увагу, що непевності додає й те, що США більше не є надійним та стабільним партнером.
У Ризі чимало говорять про те, що нинішній стан справ як у Балтії, так і в решті Європи не можливо більше вважати «миром».
«Частина суспільства цього не відчуває, бо здебільшого це відбувається невидимо — немає безпосередніх бомбардувань чи руйнувань. Але загроза однозначно існує. Я живу в Берліні, й гібридні загрози там присутні всюди: чи у вигляді потенційних атак дронів на Лейпциг, чи у формі дезінформації, пропаганди й кібератак. Є безліч сфер, з яких складаються такі атаки, і їхня головна мета — створити атмосферу страху та поставити під загрозу демократичні інституції», — зауважила в коментарі Суспільному Джуді Демпсі, журналістка й старша наукова співробітниця берлінського центру Carnegie Europe.
Чи можливий напад РФ на Балтію
На вересень 2026 року прямий напад Росії на Латвію чи іншу країну Європи є малоймовірний, вважають керівники латвійської держави. Про це вони одностайно говорили в розмовах із Суспільним.
Так, міністр оборони Латвії Райвіс Мелніс зауважує: головна причина цього — «Росія загрузла в Україні» й не має достатньо ресурсу для такого масштабного нападу. Адже «якщо Росія раптом надумає атакувати одну з країн НАТО, то це буде питання не Латвії — це буде питання всього НАТО».
«Якщо Москва зважиться на цей крок, він відкриє додаткові можливості для українських солдатів, адже тоді Росії доведеться воювати на два фронти. А я не бачу в ній спроможностей для цього, — наголошує Мелніс, сподіваючись, що в такому разі українські військові зможуть просуватись у звільненні своєї землі значно швидше.
Вернер Фасслабенд, колишній міністр оборони Австрії, зауважує Суспільному, що «безпека України прямо означає безпеку країн Балтії», тому політична єдність союзників, зокрема в питанні підтримки Києва, вкрай важлива для стабільності в регіоні. Водночас на запитання, чи готове суспільство в Європі до потенційного нападу РФ, Фасслабенд відповідає ухильно: «Частина людей має схильність просто жити одним днем».
Водночас президент Латвії Рінкевичс вважає, що не варто недооцінювати Росію та її військову машину. Та нині розвинена значно краще, ніж у 2022 році, а після завершення активних бойових дій в Україні спроможна відновитися значно швидше, ніж уявляють у Європі.
Важливий аспект підготовки країн Балтії до війни — реальне стримування РФ шляхом підвищення видатків на оборону. Тобто виконання рішення Гаазького саміту НАТО про вихід на рівень 5% ВВП. А також інтеграція українського досвіду протистояння російській агресії.
«Ми переймаємо досвід України з самого початку — від моменту російського нападу на Україну. Ми вчимося, підтримуємо Україну й будемо підтримувати її аж до самої перемоги. У нас спільна історія, спільний ворог, і тому ми стоятимемо пліч-о-пліч з Україною, — каже Суспільному Райвіс Мелніс. — Україна дає нам можливість навчатися, і це неоціненна підтримка. Ми мусимо використати цей час, щоб підготуватися, якщо виникне така потреба».
Зокрема, цього місяця Латвія почала зводити систему укріплень на кордоні, яку назвали Балтійською лінією оборони. В її будівництві використовують український досвід. На кордонах викопають 27 кілометрів протитанкових ровів та встановлять «зуби дракона». Посилюватимуть і захист латвійських аеропортів від польотів несанкціонованих дронів. На це вже виділили майже 2,5 мільйона євро.
