Музей пропаганди розташований у Шепетівці. Свою назву він отримав рік тому. До того, протягом сорока двох років, це був Музей Миколи Островського. Він набув Всесоюзної слави і був відомий за кордоном, розповіла директорка музею Наталія Никонова.
За її словами, були часи, коли під музеєм стояли великі черги, доводилось проводити по 22 екскурсії за день. Після набуття Україною Незалежності, його кілька разів хотіли закрити.
Ця споруда знаходиться у місті Шепетівка Хмельницької області. Вона є пам’яткою архітектурної спадщини України. Також цей музей занесений у міжнародний каталог "Музеї світу". Колись це був Музей Миколи Островського, а зараз – Музей пропаганди", - каже директорка музею.
Триповерхова будівля музею має оригінальну форму. В її оздобленні використані каміння, метал, смальта двох відтінків чорного та червоного, розповідає директорка музею Наталія Никонова.

"Наш музей був побудований у радянські часи, у 1979 році він був відкритий. Над його оформленням працювала дуже велика кількість художників-оформлювачів,під керівництвом авторитетних метрів художників експозиціонерів - це Анатолія Васильовича Гайдамаки та Анатолія Федоровича Ігнащенко", - розповідає Наталія Никонова.
Директорка розповідає, третій поверх – це своєрідне "серце" музею. Експозиційну залу зроблено у вигляді велетенського кола, встановленого на п’яти пілонах. Експонати розташовані в оригінальних вітринах, що мають форму кубів, через які проходить символічна залізнична колія, яка веде у майбуття.

"Розповідав музей про людину, яка була кумиром тогочасної молоді Миколи Островського. Це була людина, яка написала роман, бестселер 20 століття "Як гартувалася сталь". Про життя і творчість письменника дитячі та юнацькі роки якого пройшли у місті Шепетівці. Але розвал Радянського Союзу спричинив те, що музей став нікому не потрібний", - говорить директорка музею.
Відтоді, каже Наталія Никонова, наукові співробітники почали пошук нової концепції музею. Так з’явилися перші проєкти "Теорія міфів та реалій. Подорож у країну Рад" та "Під грифом "Цілком таємно""

"Ми почали аналізувати документи, біографічні факти і ми виявили те, що біографія Островського була зовсім не такою, яка писалася в радянських підручниках, розповідалась в експозиції музею. Біографічні факти приховані на кожному етапі біографії Островського. І ми почали про них розповідати", - додає жінка.
Після прийняття Закону України про декомунізацію музей опинився під загрозою ліквідації, як установа, що носила ім’я людини, яка занесена до декомунізаційних списків. Після вивчення ситуації Інститутом національної пам’яті його було перейменовано у Музей пропаганди, зі збереженням оригінальної авторської експозиції, розповідає Наталія Никонова.

"Сама біографія Островського це є на сьогодні продукт пропаганди – міфологізовані оті сторінки вони були відшліфовані самими радянськими пропагандистами для створення кумира Островського. Принцип пропаганди був: "Хто був ніким, той стане всім!". Це може бути яскравим прикладом того, як, чому і якими методами діяла пропаганда і чи не повторюється зараз знову", - каже Наталія НИконова.
У музеї також працює виставкова зала, де відвідувачі знайомляться з сучасним мистецтвом та творчістю краян, додає директорка Наталія Никонова.
Читайте також
- Безготівковий розрахунок у тролейбусах: що чекає на хмельничан з 1 липня.
- Рятувальники та медики Хмельниччини отримали гуманітарну допомогу з Нідерландів.
Читайте нас у Telegram: головні новини Хмельницького та області