Перейти до основного змісту
Бугай, коза-бас і сопілка: як колектив з Хмельниччини зберігає українську народну музику

Бугай, коза-бас і сопілка: як колектив з Хмельниччини зберігає українську народну музику

БугайУкраїнський народний басовий інструмент (бербениця). Це невелика дерев'яна бочка, затягнута шкірою, з пучком конячого волосся всередині. Звук видобувають, смикаючи за змочене волосся., кобзаКобза — це український традиційний струнно-щипковий музичний інструмент, що має округлий корпус і шийку (гриф) зі струнами., ліраЛіра — це традиційний український народний інструмент, де звук видобувається тертям колеса об струни, коли виконавець крутить ручку., сопілкиСопілка — це український народний духовий інструмент, який за своєю суттю є дерев'яною свистковою дудочкою. та коза-басКозобас (або коза-бас) — це український народний музичний інструмент, який часто називають «народним контрабасом». Він має низьке, глухувате й трохи «буркітливе» звучання та слугує для підтримки ритму й басової лінії в оркестрах чи фольклорних колективах. — на цих інструментах грають учасники народного колективу «Народні музики» з селища Білогір'я, що на Хмельниччині. Частину з них придбали ще у 90-х роках минулого століття. Сьогодні колектив продовжує грати українську народну музику, втім, учасники зазначають, що зберігати та передавати цю традицію молодшому поколінню стає дедалі складніше.

Про це Суспільне Хмельницький розповіли учасники колективу «Народні музики».

Учасник народного колективу Володимир Міщук розповів про інструмент, який називається «бугай». Його звучання, зі слів музиканта, залежить від вологості рук.

«Якщо ми не змочимо "хвоста", якщо не будуть мокрі руки, ми грати не будемо, тому що потрібно, щоб було відлуння від шкіри. Тут бичача шкіра і хвіст з кобили. Петя Петрович відрізав його від своєї кобили. Звучання, в принципі, низького плану, так, як басовеБасове звучання — це низько частотний діапазон звуку. Бас не лише чутно вухами, а й відчувається тілом через вібрацію.».

Як зазначив один із учасників колективу, на звучання цього музичного інструмента впливає вологість рук, вересень 2026 року, Хмельниччина
Як зазначив один із учасників колективу, на звучання цього музичного інструмента впливає вологість рук, вересень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

Колишній директор Білогірського будинку культури Микола Хоменко зазначив, бугай — лише один із старовинних інструментів, на яких грають «Народні музики». У них є також кобза, ліра, сопілки та контрабас. Колектив створили у 1992 році. Тоді вирішили урізноманітнити звучання місцевих колективів.

«Ми замовили ці інструменти в 1992 році в Мельниці-Подільській. Тоді існувала бартерна системаБартерна система — це прямий обмін товарами або послугами між людьми чи компаніями без використання грошей., коштів не вистачало, тому частково було проплачено коштами, а частково бартером. Інструменти всі ручної роботи, зараз такої фабрики немає, і дані інструменти мають дуже велику цінність сьогодні, тому що просто їх ніхто тут у нас не виробляє в Україні».

Музиканти продовжують грати, аби зберегти та передати культуру української народної музики, вересень 2026 року, Хмельниччина
Музиканти продовжують грати, аби зберегти та передати культуру української народної музики, вересень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

Керівник ансамблю Володимир Бідюк розповів, що грає на контрабасі. Музичну освіту він здобув у Кам'янець-Подільському культурно-освітньому училищі (наразі це Кам'янець-Подільський фаховий коледж культури і мистецтв (К-ПФККіМ).

«Ну колись на таких інструментах старовинних і народних грали і весілля, і хрестини, й іменини. Не було цієї апаратури теперішньої, такої нової. Хотілося б відродити це все, як то кажуть, до тих старовинних інструментів, але не вистачає людей молодих».

Старовинні інструменти зберігаються у Білогірському центрі культури та дозвілля, вересень 2026 року, Хмельниччина
Старовинні інструменти зберігаються у Білогірському центрі культури та дозвілля, вересень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

Директорка Білогірського центру культури і дозвілля Анжела Дзицюк розповіла, що нестача людей — одна з головних проблем для колективу. Зараз у «Народних музиках» семеро учасників. Більшість із них — старші за 50 років.

«Мало молоді, яка вміє грати на таких народних інструментах. Переважно в музичних школах ми бачимо популярні танці та естрадний відділ. А ось уже такі народні інструменти, як бандура, кобза, вони відходять у минуле. Охочих опановувати старовинні інструменти, серед нових поколінь, небагато».

Учасники колективу розповіли, що «Народні музики» виступають з 90-х років минулого століття, вересень 2026 року, Хмельниччина
Учасники колективу розповіли, що «Народні музики» виступають з 90-х років минулого століття, вересень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

Попри це, «Народні музики» продовжують виступати. Зі слів Анжели Дзицюк, їхній репертуар — українські народні пісні та твори в обробках. А старовинні інструменти зберігають у Білогірському центрі культури та дозвілля. Наразі, аби вони не залишилися лише музейними експонатами, шукають тих, хто захоче в майбутньому на них грати.

Авторка: Вікторія Мельник.

Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.

Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.

Топ дня
Вибір редакції
На початок