Боротьба за межі. Як виконати рішення суду щодо історичного ареалу Львова

Боротьба за межі. Як виконати рішення суду щодо історичного ареалу Львова

Боротьба за межі. Як виконати рішення суду щодо історичного ареалу Львова Суспільне Львів

У березні 2021 року Касаційний адміністративний суд поставив крапку в кількарічному судовому процесі за позовом прокуратури до Львівської міської ради – потрібно визначити межі історичного ареалу Львова і віднести цю територію до земель історико-культурного призначення. У мерії таке рішення викликає ряд побоювань.

Погодження на будь-які роботи у Мінкульті

Начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко розповіла "Українському радіо. Львів", що Львівська міська рада затвердила межі історичного ареалу і подавала документи до Міністерства культури, однак їх не розглянули.

Пізніше було ухвалене рішення повернутися до документів після того як місто прийме проєкт ще одного важливого для історичного ареалу документа – "Історико-архітектурного опорного плану".

За словами Онищенко, до визначення територій, землі яких матимуть статус історико-культурного призначення слід підходити дуже виважено. Адже це землі під пам’ятками, землі в межах ансамблів пам’яток, але не землі історичних ареалів.

"Це спричиняє ряд обмежень. Якщо це територія пам’ятки, то це зрозуміло, а якщо це дорога чи приватна територія, то це означає що погодження на будь-які роботи треба буде отримувати в Міністерстві культури, а питання відчуження чи передачі у власність є повноваженнями Кабміну. Такі землі мають бути дуже ретельно визначені географічно, бо це вже є земельна документація", – каже Лілія Онищенко.

Як контролювати забудову історичного центру?

Процес затвердження "Історико-архітектурного опорного плану Львова" затягнувся на 5 років і цим користуються забудовники, каже активістка Ірина Юзик. Однак, на її думку, міська влада не користується іншим інструментом – у чинних державних будівельних нормах чітко прописано: поки не затверджений "Історико-архітектурний опорний план", слід користуватися терміном "пам’ятка архітектури".

"Вона має охоронну межу, яка вираховується за чіткою формулою і в межах цієї межі будувати не можна. Хіба ці норми ДБНДержавні будівельні норми не стосуються Львова? Я ставила це питання не одному депутатові, але вони завжди розводять руками і кажуть, що норми – нормами, а нам будуватися треба", – каже активістка.

Історико-архітектурний заповідник мав би вплив на ситуацію

Начальник управління охорони об’єктів історичної спадщини Львівської ОДА Василь Петрик зауважив, що нещодавно набули чинності норми законодавства, що стосуються розробки документації для земель історико-культурного призначення та зон охорони пам’яток. Зміни до закону описують процедуру, пов’язану із землею під та біля пам’яток.

Він також вважає, що ситуацію з віднесенням історичного ареалу Львова до земель історико-культурного призначення можна було би вирішити трохи легше, якби функціонував Державний історико-архітектурний заповідник у Львові.

"Якщо би існував заповідник як науково-дослідна та охоронна структура, то він мав би суттєвий вплив на ситуацію, яка є у Львові і зараз ЛОДА шукає виходи, щоби відновити його роботу", – наголосив Василь Петрик.

Читайте також: Історичний ареал Львова. Чому у місті досі немає меж територій історичної спадщини

Читайте нас у Telegram: головні новини регіону

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди