Злочини проти журналістів: яка ситуація з розкриттям на Рівненщині

Злочини проти журналістів: яка ситуація з розкриттям на Рівненщині

Злочини проти журналістів: яка ситуація з розкриттям на Рівненщині фото ілюстративне, Суспільне Рівне

На Рівненщині станом на червень 2021-го року правоохоронці розслідують п'ять злочинів проти журналістів. Напередодні Дня журналіста про це повідомили у прокуратурі. Йдеться про знищення або пошкодження майна, а також погрози, отримані під час здійснення професійної діяльності. Найдавніше з кримінальних проваджень відкрите ще у 2015-му році.

Втім, правоохоронці не бачать різниці між журналістами й звичайними громадянами та не розцінюють погрози журналістам достатньо серйозно. Про це в прямому ефірі Суспільному розповіла регіональна представниця Інституту масової інформації в Рівненській області Ганна Калаур.

Які злочини проти журналістів у області

Перший заступник керівника Рівненської окружної прокуратури Андрій Максимчук повідомив Суспільному: наразі в області розслідують п'ять злочинів проти журналістів.

"Два кримінальних провадження розпочаті у 2018 році за фактом погрози журналістці Інні Білецькій, які мали місце під час ДТП від одного з громадян. А також провадження розпочате у тому ж році за зверненням журналістки Вікторії Мамотюк про перешкоджання її професійної діяльності. Три провадження – за фактами умисного пошкодження майна", – зазначив Андрій Максимчук.

І уточнив: два провадження розпочаті у 2015 році за фактом знищення транспортних засобів журналістів Романа Мартина і Сергія Зейналова, і провадження 2016 року за фактом підпалу автомобіля Олександра Курсика. Встановити осіб, які знищили майно журналістів – не вдалося, – розповів перший заступник керівника окружної прокуратури.

Читайте також: Журналістам Суспільного погрожували розбити камеру та порізати колеса в машині

У студії Суспільного регіональна представниця Інституту масової інформації в Рівненській області Ганна Калаур уточнила про які саме злочини йдеться,

"Це три випадки підпалу й один з них стосується депутата Курсика, який також є журналістом, і ще двох журналістів – активістів. І ще два випадки розслідувань – погроз журналісткам Інні Білецькій, яка очолювала на той час у 2018-му році філію Суспільного і журналістці Вікторії Мамотюк, у якої у суді відбирав-відбивав телефон адвокат. Ці два випадки також розслідуються", – розповіла Ганна Калаур.

Як розслідують справи

Ганна Калаур зазначила, що Інститут масової інформації досліджував справу Інни Білецької. Згідно зі словами регіональної представниці, журналістці у 2018-му році погрожував Андрій Бузинарський.

Відео: серпень 2018 року. Архів Суспільного

"Насправді вийшла дуже цікава ситуація, оскільки правоохоронці суперечать один одному. Поліція стверджує, що звертались до прокуратури з можливістю оголошення підозри, але прокуратура не вбачала в діях Бузинарського складу злочину. Натомість, прокуратура нам сказала, що ніхто до них не звертався, і на той момент ми дізнаємося, що оця вся справа про погрози вбивством журналістці, які, до речі, не про всі ми знаємо які були, бо Інна не надала нам всі відео в публічну площину, а правоохоронцям більше інформації надала де він говорив, що знайде хлопців, які її фактично вб'ють, це не прямо зараз відбудеться", – сказала Ганна Калаур.

Вона додала, що обвинувачення Андрія Бузинарського звели до дрібного хуліганства.

Читайте також: Рада посилила відповідальність за напади на журналістів. Що загрожує винуватцям

"За хуліганство його власне покарав міський суд, визнав винним. Але в апеляції, буквально через пів року, хоча давним-давно сплили строки подання апеляційної скарги, батькові Бузинарського вдалося скасувати це рішення", – резюмувала представниця Інституту масінформації.

Як стверджує жінка, в Офісі Генпрокурора зацікавилися справою Інни Білецької та обіцяють розставити у ній крапки над "і".

Також вона зазначила, що на Рівненщині є випадок пошкодження автомобіля журналістки Ольги Ферар.

"Цей випадок не зрозумілий до кінця чи він пов'язаний з її журналістською діяльністю, оскільки з вироку суду, а вже є вирок, чоловік, якого засудили до трьох років позбавлення волі, вчинив групу таких пограбувань в цьому населеному пункті. Тому, тут не ясно, але цю справу також розглядають як журналістську", – зазначила жінка.

Хакерська атака на "Четверту владу"

Ввечері третього червня сайт рівненської агенції журналістських розслідувань "Четверта влада" зазнав DDoS-атаки. Це сталося після публікації матеріалу про весілля начальника відділу Головного управління Держгеокадастру в області та депутата Рівнеради Святослава Стельмащука. Редактор агенції журналістських розслідувань Володимир Торбіч вважає ці події пов'язаними між собою.

За декілька годин до початку етеру на Суспільному Володимир Торбіч також повідомив, що редакція поки не зверталася із заявою до поліції. Начальник відділу Головного управління Держгеокадастру в області та депутат Рівнеради Святослав Стельмащук у телефонній розмові заявив журналістам Суспільного, що немає відношення до DDoS-атак на сайт Четвертої влади.

Регіональна представниця Інституту масової інформації на Рівненщині Ганна Калаур сказала, що вважає таку атаку перешкоджанням журналістській діяльності.

Читайте також: Сайт журналістів з Рівного зазнав атаки після статті про весілля депутата. Він відреагував

"Ми, Інститут масової інформації, вважаємо, що це є дійсно перешкоджанням журналістській діяльності й такі випадки у нас – не рідкість в Україні. Щодо Рівного, то найчастіше з таким зіштовхувався сайт "Четвертої влади". І, в принципі, єдиний. Якраз після виходу резонансних публікацій, журналістських розслідувань", – зазначила Ганна Калаур.

Вона уточнила, що атаки на сайт траплялися після публікацій, які стосуються одного кола осіб. Також представниця додала, що від таких атак страждає робота ресурсу.

"Радити тут чи можна звертатися в поліцію чи ні насправді складно, тому що в журналістів немає довіри до правоохоронних органів, що отримавши дані та доступ до сайту вони проведуть належне розслідування, а не використають якось цю інформацію, щоб навпаки це заховати", – сказала журналістка.

Журналістка запевнила: саме редакція повинна розглядати чи звертатися до правоохоронців чи ні.

Статистика розкриттів

Ганна Калаур стверджувала, що ситуація на Рівненщині не найгірша у порівнянні з іншими областями.

"Насправді є Барометр свободи слова, який щомісяця ми робимо. Найбільше, злочинів проти журналістів – перешкоджання журналістській діяльності. На щастя, у нас нема вбивств, останній рік як мінімум. Щодо розслідування справ і загальної картинки Рівненщини, я б не сказала, що у нас найгірша позиція", – розповіла регіональна представниця.

У прокуратурі повідомили, що з 34 справ щодо злочинів проти журналістів у останні п'ять років 79% з них – розкрито, – зазначила Ганна Калаур.

"Правоохоронці нам говорять як важливо розслідувати журналістські справи. Насправді вони, принаймні мені так здається, не вважають це такою великою проблемою і не бачать різниці між журналістами й звичайними громадянами. Коли там щодо журналіста злочини й щодо звичайного громадянина злочин вчиняються, і їх не розцінюють якось достатньо серйозно", – поділилася жінка.

Ганна Калаур назвала журналістику найкращим способом боротися проти свавілля.Зокрема вона запевнила – до правоохоронних органів звертатися варто та навела приклад щодо підпалу редакції Четвертої влади у лютому 2018 року. Підозрюваних у підпалі знайшли, справа знаходиться у суді

Читайте також

  • У Рівному наприкінці квітня стався конфлікт між журналісткою Вікторією Мамотюк та адвокатом Володимиром Цуняком. Журналістка звернулася до правоохоронців щодо перешкоджання журналістській діяльності.
  • У Здолбунові на початку лютого 2021 року журналістці Ользі Ферар невідомі пошкодили авто. Підозрюваного у цьому затримали майже через два тижні, він обікрав ще кілька авто.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди