Не панацея, але підтримка: харківський лікар — про концентратори для COVID-хворих вдома

Не панацея, але підтримка: харківський лікар — про концентратори для COVID-хворих вдома

Не панацея, але підтримка: харківський лікар — про концентратори для COVID-хворих вдома Суспільне Харків

Наприкінці травня Харківська область отримала близько 1300 кисневих концентраторів для домашнього користування хворими на коронавірус під наглядом сімейних лікарів. За інформацією облдержадміністрації, частину з них надали поліклінікам у Харкові, решту первинній ланці в районах області. З якими труднощами можуть стикнутися пацієнти і що слід пам'ятати лікарям? Про особливості використання концентраторів та ведення пацієнтів з COVID на Суспільному розповів терапевт приватного центру Олександр Золотарьов.

Як ви оцінюєте ідею, щоб пацієнти лікувалися вдома, використовуючи кисневий концентратор?

Це не ідея, це вимога ситуації, яка склалася з COVID, адже у нас особливо у 2020 році були певні прогалини з забезпеченням хворих ліжками, які мали кисневі траси. Виникла така потреба, не ідея, а потреба забезпечувати хворих, які мали низький рівень сатурації кисневими концентраторами вдома. Адже навіть хворі, які перебували в стані середньої тяжкості, тяжких станах, вони у більшості випадків у 2020 році перебували вдома і вимушені були дихати киснем, хоча в тяжких станах це недоцільно, бо хворий вже потребував кисню такого зжатого, і його можна було отримати в стаціонарах, але там у більшості випадків не було місць.

Що необхідно знати людині, якій сімейний лікар дозволив взяти концентратор додому?

По-перше, що це таке приладдя, яке треба енергозабезпечувати, тобто, на відміну від кисневої подушки, треба мати мережу 220 Вольт, він підключається і саме генерує кисень. По-друге, треба його наповнювати дистильованою водою, треба зволожувати повітря, бо сухе повітря дуже висушує слизову оболонку, а СOVID і так без цього мав вплив на оболонку, тобто дихання киснем без зволоження може нашкодити більше, ніж допомогти людині.

Які є способи подачі кисню: через кисневу маску, тобто вона накладається на обличчя і хворий дихає і носом, і ротом, але якщо треба тримати ліки або їсти, або інші якісь там дефекти, або, можливо, висипання на шкірі, тоді краще використовувати назальну канюлю. Є кисневі концентратори 5 літрів, 10 літрів. Це залежить вже від ступені тяжкості перебігу хвороби, але тут рекомендацію може дати лікар, коли він рекомендує хворому взяти той чи інший концентратор. Звісно, чим більш тяжкий хворий, тяжкий перебіг хвороби, тим більше потреба буде в кисні.

Щоб концентратор не нашкодив, як часто треба міняти воду, вона повинна бути чистою, не з-під крану, які обмеження є?

Є відповідне визначення, мітки. Вона повинна мати рівень не менше зазначеного на цій ємкості, по-друге, вода повинна бути тепла, кімнатної температури, холодною водою не можна дихати. Маску, витратні матеріали, якими з'єднається хворий з контуром, треба змінювати, тобто не можна їх використовувати 10 діб поспіль, бо це може бути ризиком бактеріальних ускладнень.

Треба знати, що кисень може бути як ліками, так стати і фактором, який може призводити до негативних наслідків. Не можна необґрунтовано використовувати великий обсяг кисню і також не можна доводити до такого стану, коли вже хворий перебуває в киснезалежному стані декілька днів поспіль або навіть тиждень. Те, що ми спостерігали за відсутності концентратора, за відсутності кисневих мереж, хворі інколи перебували у такому стані, це призводило до дуже негативних наслідків, ураження поліорганної недостатності, коли вражалося багато органів, і хворий вже потрапляв у стаціонар у дуже тяжкому стані, коли його було вкрай тяжко вивести з цього стану.

Не панацея, але підтримка: харківський лікар — про концентратори для COVID-хворих вдомаСуспільне Харків

Концентратор, який отримала первинка в одній з громад Харківщини

Чи передбачають протоколи МОЗ ситуацію, коли пацієнт фактично лікується сам, перебуваючи вдома з кисневим концентратором?

Склалася ситуація, коли протоколи наздоганяли ту ситуацію, яка виникала в реальному житті. Можна написати, що кожній людині потрібен кисень, нехай вона дихає, де вона його візьме? Тому кисневі концентратори і те, що в нас їх вже багато — це не панацея, але це якась киснева підтримка, яка, наприклад, хворому, який має кисень рівнем сатурації 92 і нижче, потребує цей кисень, і концентратор може з цим впоратись.

Читайте також: Кисневі концентратори можна буде отримати у сімейних лікарів — МОЗ

Чи десь ще практикують таке лікування, що показує досвід інших країн?

Рівень сатурації 92 та нижче за протоколом вже передбачає кисневу підтримку. В європейських країнах — рівень сатурації 94 і нижче передбачає якусь кисневу підтримку, тобто у нас, за рахунок того, що були певні проблеми з цим киснем, ми чекаємо коли у людини буде 92, 91 та нижче, ми починаємо вирішувати проблему, і коли проблема вирішується, це може бути якийсь певний час, то в людини може бути сатурація вже нижче 90 і нижче показники. Це той фактор, який призводить до обтяження перебігу хвороби.

Волонтерка і лікарка Олена Гармаш у Facebook зазначала, що відповідно до протоколів Міністерства охорони здоров'я, пацієнти на кисневій підтримці потребують й гормональної терапії, потрібен моніторинг тиску, параметрів крові.

Звісно, чим більше параметрів ми відслідковуємо, тим безпечніша терапія. Це теорія. Чи забезпечені пацієнти вдома або навіть у більшості стаціонарів таким моніторингом? На жаль, ні. Тому, якщо ми кажемо про гормональну підтримку, для цього є певні індикатори, які визначаються за допомогою лабораторних досліджень і де є фактори. Якщо рівень показників змінюється, то лікар вже має певну можливість призначати хворому гормональні препарати, але треба враховувавати, що є деякі пацієнти, яким використання гормональних препаратів є обмеженим. Все індивідуально за показниками.

Хто має контролювати тиск, вміст крові, чи потрібна терапія пацієнту, хто це має робити? За потреби, наприклад, уколи робити, підтримувальна терапія?

У нормальній практиці є відповідальний лікар, це сімейний лікар, лікар первинної ланки. Він керує хворобою, допомагає хворому і може підключати вузьких спеціалістів для того, щоб проконсультувати хворого, порадитись, відповідальний за те, щоб призначити чи не призначити ліки, зменшити дозування чи збільшити — це його відповідальність, оскільки не може бути у пацієнта десять лікарів — і ніхто не відповідає.

Читайте також: "Не робимо висновків з помилок", — харківський лікар Пеньков про рік епідемії

Тобто сімейний лікар відповідає, контролює. А робити уколи родина має запросити медсестру або медбрата, щоб допомагали?

У нас склалася така практика і вона знову-таки вимушена. Але якщо ми дивимось на законодавство, то призначення виконується медичною сестрою, яка має відповідну освіту тільки за призначенням лікаря і для цього повинен бути офіційний документ. Це бланк офіційний, де зазначається від якої лікарні, медичного центру, приватної чи державної установи цей лікар працює чи він має власну практику.

По-друге, хто цей лікар, повинно бути написано його ім'я, прізвище та по-батькові і стояти його особиста печатка. Мають бути заначені і всі призначення, які він прописує, повинна бути зазначена діюча речовина медичного препарату, доза, кратність введення та який термін введення цього препарату і спосіб введення — тоді це документ. Якщо це якийсь папірець і там прописано три антибіотики, вони всі вводяться парентерально, тобто, через м'яз чи у вену і при цьому ніякого підпису, то якщо виникають якісь негативні наслідки, розраховувати на те, щоб сказати медсестра вводила, а чому вводила? Тому що було написано "Івановим". Хто такий Іванов? Не знаю. Треба мати на увазі, якщо пацієнту дають якийсь документ, то це має бути документ, який має юридичну силу.

Харків'янин Олександр Костенко писав, що одна з проблем — з самими сімейними лікарями. Якщо лікар відповідає за пацієнта, який перебуває вдома на кисневій підтримці, то цей лікар має бути постійно на зв'язку, навіть уночі. Чи це реально, чи наші сімейні лікарі до того готові, чи мають вони відповідні знання, тому що, як ви кажете, все змінюється?

Я не можу сказати, чи готові лікарі, я можу сказати тільки одне, що у нашому суспільстві ще не готові до такої відповідної продуктивної комунікації, як лікарі так і пацієнти. У нас немає культури, коли можна телефонувати лікарю з яких питань. Тобто тут не можна сказати, хто правий, хто винен. Інколи пацієнти телефонують і починають розповідати або запитувати у лікаря, а чому ви не призначаєте антибіотики, бо мій сусід так лікувався. І якщо лікар буде кожному відповідати на те, що він там прочитав, що там пишеться у фейсбуці — це не лікування, це сперечання ні про що. А якщо лікар не відповідає пацієнту, який перебуває у тяжкому стані, і він знає, що він його зранку прийняв у тяжкому стані і ввечері треба якось відслідкувати динаміку, він не відповідає, то це теж така особиста відповідальність, бо, дійсно, може, немає таких певних рамок, коли лікар повинен чи не повинен, якщо це не відображено у договорі, тому це більш моральне, мабуть, питання.

Якщо сімейний лікар призначає лікування і дозволяє брати кисневий концентратор додому, то відповідальність за життя пацієнта несе він, навіть коли пацієнт перебуває вдома, це як амбулаторне лікування?

Інколи сімейний лікар бере відповідальність, яку він не повинен брати на себе. У 2020 році у багатьох випадках не було місць. Якщо сатурація навіть 84, 78 — місць немає. Якщо і везли до лікарні, то у більшості випадків теж везли зі своїми концентраторами, навіть наша інфекційна лікарня, у неї не було кисневих концентраторів, тому хворі їхали зі своїми, який вихід має сімейний лікар? Він каже: я пишу вам направлення на госпіталізацію. Але швидка не забирає хворого, що робити? Тоді сімейний лікар каже: ну, немає ніякого виходу, тільки надавати вам кисень за допомогою кисневого концентратору або балону — їх треба возити, заправляти.

Читайте також: Від 40-літрових балонів до 20-кубової цистерни: як зростали потреби інфекційної лікарні у Харкові

Якщо пацієнт, який користується вдома кисневим концентратором за призначенням сімейного лікаря, помре, якщо будуть якісь ускладнення, внаслідок того, що пацієнт неправильно використав концентратор, хто нестиме відповідальність?

Кримінальний кодекс визначає, хто несе відповідальність за недбале надання медичної допомоги, несвоєчасне надання медичної допомоги, тобто це питання, яке лежить в юридичній площині. І визначення вини особи теж чітко прописано в законодавчих актах, є медична комісія, є слідчий, прокурор, є слідчий суддя, який визначає, чи достатньо, чи своєчасно було надано медичну допомогу, від чого помер хворий.

Пацієнт забрав додому концентратор, щось не зрозумів і зламав, наприклад. Буде відповідальний за цей концентратор, за цю техніку пацієнт чи лікар?

Я не знаю, на яких умовах він брав цей концентратор. Є, мабуть, якийсь певний договір за відповідальне користування, де зазначено, якщо хось щось зробить з цим концентратором, хто буде нести нести відповідальність. Якщо це було конфідентне, тобто усне домовлення, тому воно на довірі. Тут вже рішення цих спорів може бути перенесене до суду для того, щоб визначати, хто несе відповідальність.

Читайте також

Як первинка Харківщини працює з концентраторами: досвід Пісочина

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди