Захист прав дітей на Дніпропетровщині: як забезпечується та які проблеми існують

Захист прав дітей на Дніпропетровщині: як забезпечується та які проблеми існують

Захист прав дітей на Дніпропетровщині: як забезпечується та які проблеми існують

Про права дітей та як здійснюється їхній захист на Дніпропетровщині у рамках марафону "Права дітей: здоров'я, можливості, безпека" обговорювали з експертами в ефірі “Українського радіо. Дніпро” та програми “Сьогодні. Головне”.

Безоплатна правова допомога

За словами заступника начальника відділу Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимира Летучого, нині на Дніпропетровщині розповсюджені випадки булінгу щодо дітей та домашнього насильства з боку батьків. Є безліч служб, які захищають права дітей, однак кожен випадок потребує конкретного розгляду.

“Зараз є певні практичні складнощі з отриманням правової допомоги дітьми, оскільки за Законом “Про безоплатну правову допомогу” передбачено, що звернутися за захистом прав дитини може лише дорослий, тобто батьки, опікуни, усиновлювачі тощо. Сама дитина, на жаль, сьогодні може звернутися лише за допомогою електронних засобів, зокрема, електронною поштою. Але якщо вона прийде до центру, то за законодавством в теорії ми не можемо надати їй безоплатну правову допомогу, та на практиці намагаємося знайти шляхи, як допомогти. Якщо дитина страждає від власних батьків, залучаємо інших її родичів”, - розповів Володимир Летучий.

За словами фахівця, нині у Комітеті з правової політики Верховної Ради нині розглядається законопроєкт, який має на меті надати право дітям з 14 років звертатися за допомогою без залучення інших законних представників.

У ефірі "Українського радіо. Дніпро" місцеві мешканці також поділилися випадками, коли їхніх дітей не пускали до школи через запізнення у кілька хвилин або через відсутність маски. Володимир Летучий зазначив, що це обмеження прав дитини на освіту. В навчальному закладі такі ситуації має вирішувати відповідна комісія на чолі з директором. Також можна викликати патруль для фіксації адміністративного правопорушення та складання протоколу.

50 звернень по допомогу — саме стільки з початку 2021 року отримав голова правозахисної спілки “Допоможемо дітям” Микола Кожушко. Говорить, з його досвіду найбільше порушуються права дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування, щодо забезпечення житла. І у цьому є недопрацювання окремих посадовців, які замість вирішити питання - надають відписки.

"Раннє втручання" для дітей з інвалідністю

Про права дітей з інвалідністю та послугу “раннього втручання” в ефірі "Українського радіо. Дніпро" розповіла голова громадської організації "Ангел дитинства" Наталія Алексєєва.

“Ця програма на Дніпропетровщині діє вже третій рік, за цей час ми встигли навчити 30 спеціалістів, які сьогодні готові надавати цю послугу не лише у Дніпрі, а ще й у Павлограді, Кам’янському, Кривому Розі. Механізм на рівні Кабміну ще не до кінця прописаний, але ми беремо досвід одеських колег, які разом з місцевими органами самоврядування розписали покроково надання цієї послуги”, - каже Наталія.

Як зазначила голова громадської організації, ця послуга діє для дітей віком 0-3,9 років. Її головна відмінність у тому, що до неї залучена уся родина. Послуга надається на дому, за запитом батьків. Якщо існує проблема, що батьки не можуть з дитиною з інвалідністю відвідати супермаркет чи проїхатися у маршрутці, то спеціаліст вирушає до них і разом вони проходять ці маршрути.

“Коли спеціаліст потрапляє у квартиру родини, він досить швидко та конкретно показує батькам, як адаптувати, наприклад, те саме крісло. Зрозуміло, що ніхто краще, ніж самі батьки, цього не зробить. “Раннє втручання” — це про те, як навчити батьків працювати з дітьми з інвалідністю. Ця послуга надається раз на тиждень, триває дві години”, - розповіла Наталія Алексєєва.

“Раннє втручання”, зазначає експертка, це своєрідний перехід до інклюзивної дошкільної освіти, дитина вирушає до дитячого садочка вже підготовленою. І зауважує: спеціалісти працюють з усіма членами родини, а не лише з мамою дитини.

“Своєчасне надання послуги запобігає розлученню батьків дитини з інвалідністю. А ще згідно з статистикою 40% дітей, які пройшли цю послуги, виходять зі статусу “дитина з інвалідністю”, - говорить Наталія.

Щодо порушення прав дітей з інвалідністю, Наталія каже: є проблема доступу до освітніх закладів дітей-візочників. До відсутності пандусів та облаштованих туалетів додалося ще й питання встановлення пропускних турнікетів у школах. Яким чином їх будуть проходити візочники — незрозуміло.

Права дітей, постраждалих внаслідок війни

Реалії правового статусу дітей, постраждалих внаслідок війни з Російською Федерацією, обговорювали в ефірі програми “Сьогодні. Головне”. На Дніпропетровщині на сьогодні зареєстровано 10283 дитини учасників АТО/ООС, у тому числі 222 дитини загиблих учасників АТО/ООС. 7 тисяч дітей зареєстровані як внутрішньо переміщені особи. Такі дані надали у пресслужбі Дніпропетровської облдержадміністрації.

Як пояснила юристка правозахисної групи “Січ” Віталія Серебрянська, статус дитини, постраждалої внаслідок збройної агресії і військових дій, мають право отримати діти, які були дітьми або є дітьми, котрі проживали чи проживають на території проведення АТО/ООС, і котрі зазнали фізичного, психологічного або іншого насильства.

“Під психологічним насильством мається на увазі саме перебування дитини у конфліктній зоні, у зоні проведення воєнних дій. Аби отримати цей статус, дитині, яка досягла 14-річного віку, слід звернутися до управління соціального захисту або до служби у справах дітей. Якщо дитині ще немає 14 років, звернутися до тих самих служб мають батьки або інші родичі. Слід мати певний перелік документів: паспорт, ідентифікаційний код, документи, які підтверджують внутрішнє переміщення або проживання на території збройного конфлікту, будь-які експертизи, висновки психологів”, - розповіла фахівчиня.

Проте, за словами Віталії Серебрянської, в Україні наразі немає спеціальних норм, які б захищали права дітей з таким статусом. Додаткових пільг, додаткових гарантій — немає.

За словами в.о. начальника управління з питань учасників АТО/ООС Дніпропетровської ОДА Олександра Чумака, наразі в області статус дитини, постраждалої внаслідок збройної агресії і військових дій, мають 1254 дитини.

“Питання, з яким найчастіше звертаються до нас члени родин учасників АТО/ООС та внутрішньо переміщених осіб — це забезпечення житла”, - зазначив Олександр Чумак.

Як повідомила Суспільному заступниця начальника відділу з питань внутрішньо переміщених осіб департаменту соцзахисту Дніпропетровської ОДА Олена Свістунова, питання забезпечення житлом учасників АТО/ООС, членів сімей загиблих та внутрішньо переміщених осіб, вирішується. Зокрема, у 2016-2020 роках на кошти, виділені державою області, у сумі 123,4 млн. грн. поліпшені житлові умови 142 родин зазначених категорій. У 2020 році грошвою компенсацією на придбання житла забезпечено 20 родин на суму 26,5 млн. грн. Станом на 1 квітня 2021 року поліпшення житлових умов шляхом отримання грошової компенсації потребують 176 родини на суму 235,2 млн.грн. Станом на 1 червня 2021 року фінансування поки що відсутнє.

Щодо оздоровлення дітей вищезазначених категорій, то як розповіла головна спеціалістка відділу соцзабезпечення та оздоровлення департаменту соцзахисту населення ОДА Ксенія Федоренко, у поточному році оздоровлення та відпочинком заплановано охопити більш ніж 3,5 тисячі дітей учасників АТО/ООС, у тому числі 222 дитини загиблих учасників, та тисячу дітей. Зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи.

Читайте також

- Цьогоріч на відеоспостереження у школах Дніпровська міська рада витратила 25 мільйонів гривень

- В Україні пропонують змінити правила усиновлення. Хто та як захищатиме права дітей

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди