Президенти України та Польщі — Володимир Зеленський і Кароль Навроцький — спробують узгодити графіки, щоб провести двосторонню зустріч на полях саміту НАТО, який триває в турецькій столиці Анкарі.
Про це журналістам повідомив радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин, передає Суспільне.
За його словами, сьогодні, 8 липня, на полях заходу політики вже провели коротку розмову.
"І домовились, що сьогодні спробують узгодити графіки, щоб ще могла бути зустріч", – додав Литвин.
Навроцький підтверджував, що розмовляв із Зеленським
Як передавала кореспондентка Суспільного, напередодні Навроцький казав журналістам, що мав із Зеленським в Анкарі "ввічливу" розмову, яка відбулася ввечері 7 липня, та не заперечив нової зустрічі під час заходу. Втім, наголосив, що його позиція щодо "історичних питань" не змінилася.
"Вчора ми мали ввічливу розмову з президентом Зеленським, і ми можемо повторити цю розмову сьогодні", – сказав польський лідер.
Також він зазначав, що, попри розбіжності між Києвом і Варшавою щодо "історичних питань", обидві сторони мають підтримувати діалог.
"Мені здається цілком природним, що держави-сусіди, які мають спільного ворога – Російську Федерацію, – підтримують діалог незалежно від певних двосторонніх суперечностей. [...] Україна перебуває у стані війни з Росією. Польща протягом багатьох століть також перебувала у війні та конфліктах із Росією. Саме це є спільною точкою відліку для розуміння нинішньої ситуації, – заявляв Навроцький.
Водночас він підтвердив, що його позиція щодо "історичних питань" не змінилася.
"Польща, і, як я вважаю, вся Європа, не може миритися зі вшануванням воїнів УПА, яких у Польщі вважають відповідальними за загибель 120 тисяч поляків. Однак це не заперечує нашого діалогу. Це природна річ у дипломатії", – резюмував президент Польщі.
Раніше польський прем’єр-міністр Дональд Туск заявляв, що Київ має зробити кроки з деескалації напруженості у відносинах із Варшавою, і він "має сигнали" про те, що українська сторона це розуміє.
Закон про Український національний пантеон
28 червня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про створення у Києві Українського національного пантеону. Він пояснював, що документ визначає правовий статус пантеону й ушановуватиме "найвидатніших представників української нації". Тоді ж керівник ОПУ Кирило Буданов наголошував, що "більше ніхто й ніколи не буде диктувати українцям, яких героїв шанувати, які свята відзначати чи яку історію вивчати".
У польському уряді відреагували, заявивши, що "здивовані" цим рішенням Зеленського. Там зауважували, що мали надію на поліпшення відносин між Варшавою і Києвом, але, мовляв, "схоже на те, що буде ще гірше".
У канцелярії польського президента Кароля Навроцького казали, що рішення Зеленського про пантеон є черговою "ескалацією" у польсько-українських відносинах. Втім, 30 червня українські нардепи схвалили цей законопроєкт за прискореною процедурою.
Позбавлення президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла
Увечері 19 червня польський президент Кароль Навроцький оголосив, що позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла, яким його у 2023 році нагородив тодішній голова держави Анджей Дуда. Це сталося через указ українського лідера про присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ назви "імені Героїв УПА".
20 червня Зеленський заявив, що відправив цю нагороду поштою до канцелярії Навроцького. Водночас він наголосив, що попри це Київ і надалі "буде відкритим до всіх змістовних форматів взаємодії" з Варшавою.
Відмови від польських нагород чинних українських посадовців та експрезидентів
На тлі рішення Навроцького міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що відмовляється від нагороди Командорський хрест із зіркою Ордена "За заслуги перед Польщею".
Також від польських відзнак відмовились ексочільник ГУР МО, а нині керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Ігор Жовква, український посол у Варшаві Василь Боднар та експрем'єр Володимир Гройсман.
20 червня від своїх орденів Білого Орла відмовилися другий, третій і п'ятий президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.
