Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава на саміті НАТО в Анкарі утримуватиметься від нових декларацій щодо фінансової підтримки України, зважаючи на особливу роль Польщі в захисті східного флангу Альянсу.
Про це він сказав під час пресконференції у Варшаві 3 липня, передає RMF24.
За його словами, уряд поінформував про свою позицію президента країни Кароля Навроцького, який представлятиме Польщу на майбутньому саміті НАТО, що відбудеться в турецькій столиці 7-8 липня.
Туск зазначив, що саміт блоку «фінально вирішить» питання відповідальності Європи за свою обороноздатність та її фінансування, а також запевнив, що Варшава не змінить своєї позиції щодо необхідності підтримки Києва.
«Я звертаюся до всієї делегації із закликом бути обережними з будь-якими заявами про подальшу фінансову підтримку з боку Польщі не тому, що вважаю, що Україні не потрібна фінансова підтримка – я вважаю, що Польща має дуже значні зобов'язання щодо всього східного кордону Європейського Союзу, і всі повинні це враховувати. Україна воює, але Польща несе основний тягар захисту нашого кордону, вона також захищає європейський кордон від загроз зі сходу, і тому до неї потрібно ставитися особливо», — сказав він.
Прем'єр країни також зауважив, що «добрі українсько-польські відносини відповідають взаємним інтересам, але вони вимагають доброї волі з боку Києва».
«Це більше не може бути випадком, коли Варшава постійно демонструє добру волю. Але я хотів би, щоб ця жорстка позиція не характеризувалася зневагою чи ворожістю, бо це ні до чого розумного не веде», – сказв Туск.
Водночас він зазначив, що польська сторона «послідовно порушуватиме питання необхідності подальшої підтримки України у війні з Росією».
У квітні президент Володимир Зеленський казав, що Україна візьме участь у саміті НАТО в Анкарі. Генсек Альянсу Марк Рютте заявляв, що основну увагу на заході зосередять на потребах України для продовження боротьби з РФ.
Закон про Український національний пантеон
28 червня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про створення у Києві Українського національного пантеону. Він пояснював, що документ визначає правовий статус пантеону й ушановуватиме «найвидатніших представників української нації». Тоді ж керівник ОПУ Кирило Буданов наголошував, що «більше ніхто й ніколи не буде диктувати українцям, яких героїв шанувати, які свята відзначати чи яку історію вивчати».
У польському уряді відреагували, заявивши, що «здивовані« цим рішенням Зеленського. Там зауважували, що мали надію на поліпшення відносин між Варшавою і Києвом, але, мовляв, «схоже на те, що буде ще гірше».
У канцелярії польського президента Кароля Навроцького казали, що рішення Зеленського про пантеон є черговою «ескалацією» у польсько-українських відносинах. Втім, 1 липня українські нардепи схвалили цей законопроєкт за прискореною процедурою.
Позбавлення президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла
Увечері 19 червня польський президент Кароль Навроцький оголосив, що позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла, яким його у 2023 році нагородив тодішній голова держави Анджей Дуда. Це сталося через указ українського лідера про присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ назви «імені Героїв УПА».
20 червня Зеленський заявив, що відправив цю нагороду поштою до канцелярії Навроцького. Водночас він наголосив, що попри це Київ і надалі «буде відкритим до всіх змістовних форматів взаємодії» з Варшавою.
Відмови від польських нагород чинних українських посадовців та експрезидентів
На тлі рішення Навроцького міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що відмовляється від нагороди Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею».
Також від польських відзнак відмовились ексочільник ГУР МО, а нині керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Ігор Жовква, український посол у Варшаві Василь Боднар та експрем'єр Володимир Гройсман.
20 червня від своїх орденів Білого Орла відмовилися другий, третій і п'ятий президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.
