У четвер, 25 червня, тайванські чиновники за допомогою штабних навчань моделювали протидію китайській морській блокаді. За сценарієм Китай вимагає, щоб будь-яке судноплавство на Тайвань спочатку отримало схвалення Пекіна.
Про це повідомляє Reuters.
Заступник генерального секретаря Ради національної безпеки острова Лі Вень розповів про проведення “настільних навчань”.
За сценарієм, берегова охорона Китаю оголошує, що Пекін вимагатиме від суден, які заходять у тайванські порти та виходять з них, заповнювати декларації через “Єдине вікно міжнародної торгівлі Китаю” — урядовий портал для здійснення торговельних процедур. Потім Китай поступово вживатиме таких заходів, як інспекції, огляд суден, обшуки та конфіскація, посилюючи “втручання у морське постачання Тайваню”.
За словами Лі, відповідь Тайваню під час навчань буде багатогранною: його власна берегова охорона здійснює "потужні правоохоронні дії та реагування на передовій", тоді як військові проводять навчання з негайної бойової готовності.
Тим часом Міноборони та МЗС Тайваню розпочинають інформаційну кампанію, заявляючи, що дії Китаю порушують міжнародне право та обмежують свободу судноплавства.
Цього місяця берегова охорона Китаю провела біля східного узбережжя Тайваню те, що вона назвала “правоохоронним” патрулюванням, заявивши, що здійснювала перевірку суден. Тайвань засудив цей крок, а США, Франція, Велика Британія та Німеччина висловили занепокоєння.
Президент Тайваню Вільям Лай заявив, що “експансіоністські дії Китаю, які здійснюються під прикриттям правоохоронної діяльності”, підривають безпеку, мир і стабільність у регіоні.
“Наші правоохоронні патрулі у відповідних водах є законними, необхідними та справедливими заходами для захисту національного територіального суверенітету і морських прав та інтересів”, — заявив у четвер представник Міноборони Китаю Чжан Сяоган.
Китай ніколи не відмовлявся від застосування сили для встановлення контролю над Тайванем і регулярно розміщує своїх військових навколо острова.
6 червня уряд Китаю оголосив про початок спеціальної операції з контролю морського руху у водах на схід від Тайваню. У відомстві заявили, що так реагують на оголошені Японією та Філіппінами переговори про розмежування морських зон у цьому районі.
Що відомо про конфлікт між КНР та Тайванем
Влада КНР розглядає незалежний та самоврядний Тайвань як свою територією та не виключає застосування сили з метою його захоплення. Тайвань вважає себе окремою від материкового Китаю державою, має власну конституцію та демократично обраних лідерів.
Загострення відносин між країнами відбулося на тлі візиту до Тайваню влітку 2022 року спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі. Вона стала першим високопоставленим американським політиком, який відвідав Тайвань за останні 25 років. 26 грудня 2022 року у Тайвані заявили про наймасштабніше порушення авіапростору острова китайськими військово-повітряними силами. За добу 71 літак ВПС Китаю, включаючи винищувачі та безпілотники, увійшов в ідентифікаційну зону протиповітряної оборони острова.
Відтоді Китай постійно посилює тиск на країну: зокрема, армія КНР провела військові навчання біля Тайваню під час Китайського Нового року. Також 17 січня китайський розвідувальний дрон вперше увійшов у повітряний простірТайваню поблизу островів Пратас.
Хоча Тайвань ніколи не входив до складу КНР та від самого її проголошення у 1949 році управляється власною адміністрацією, комуністична влада Китаю вважає острів своєю провінцією, для "возз’єднання" якої з материком погрожує застосувати військову силу. Щоденна присутність військ та їхні демонстративні тренування в операціях проти Тайваню є одним з елементів тиску Китаю на тайванців із метою змусити їх погодитись на встановлення Пекіном контролю над демократично керованим островом.
