8 липня 2026 року набудуть чинності зміни у трудовому законодавстві Польщі, які значно розширять повноваження інспекторів праці. Державна інспекція праці отримає право перевіряти, чи не маскуються реальні трудові відносини під цивільноправовими договорами або популярною моделлю B2B (самозайнятістю).
Розповідаємо, що означає кожна з моделей та з чим можуть стикнутися українці, які працюють у Польщі.
Розширення прав Державної інспекції праці (РІР)
Як йдеться на сайті польського уряду, реформа надає районним інспекторам праці повноваження "перетворювати" контракти відповідно до законодавства за певними критеріями. Наприклад, якщо працівник фактично виконує роботу, але має договір доручення, інспектор видає рішення для того, щоб роботодавець оформив контракт із працівником як слід.
Стаття 22 Трудового кодексу Польщі передбачає, що цивільноправовий договір не може замінювати трудовий договір, якщо фактичні відносини між сторонами мають ознаки трудових. Зокрема, йдеться про ситуації, коли працівник особисто виконує роботу за винагороду, під керівництвом роботодавця та у визначених ним місці й часі.
У коментарі Суспільному експерт фонду "Український дім у Варшаві" Олександр Пестриков пояснив, що ідея визначати трудові відносини не є новою для польського законодавства.
"Під час підготовки реформи PIPДержавна інспекція праці в Польщі (Państwowa Inspekcja Pracy) тривали досить гарячі дискусії. Важливо розуміти, що правило, за яким трудові відносини, навіть якщо сторони домовилися про них на підставі якоїсь приватної угоди, все одно для держави вважаються трудовими, існувало завжди", — пояснює він.
Раніше для оцінювання правомірності співпраці велике значення мав текст контракту. З липня 2026 року головним критерієм стає реальна щоденна практика, каже Пестриков. Інспектори PIP досліджуватимуть не те, як договір названий на папері, а те, як фактично виглядає взаємодія між компанією та виконавцем. За словами експерта, раніше працівники могли домагатися визнання фактичних трудових відносин лише через суд.
"Наприклад, жінка влаштувалася у салон краси на підставі договору B2B, проте власник салону трактує її не як контрагента, а як працівницю. Тобто вписує її у розклад закладу, призначає їй безпосереднього начальника, вимагає узгоджувати вихідні та відпустки. Одним словом, трактує її як працівника. Ця жінка і раніше могла вимагати укладання з нею трудового договору, але відбувалося це через суд", — каже Пестриков.
Він наголошує, що після набуття чинності нових правил Державна інспекція праці зможе самостійно реагувати на подібні випадки під час перевірок.
Спочатку інспектор Державної інспекції праці проводить перевірку. Якщо він виявить порушення, то видає приписи для їх усунення. Встановлюється відповідний термін для укладення трудового договору або встановлення фактичних умов співпраці у спосіб, що відповідає законодавству. Пестриков наводить два шляхи вирішення, які може запропонувати інспектор PIP.
"Перший — договір буде переоформлено на трудовий договір з усіма наслідками: відпустками, лікарняними та вищими податками. Другий — роботодавець залишає договір, як є, але змінює умови співпраці: без стандартного графіка, ієрархії та визначеного місця роботи", — зазначає експерт.
Якщо розпорядження цього інспектора ігнорують, то він зможе подати заяву районному інспектору праці для ухвалення рішення про перетворення наявного договору на трудовий. Як роботодавець, так і працівник зможуть оскаржити це рішення через суд.
Щоб визначити, чи є співпраця прихованою трудовою діяльністю (umowa o pracę), інспектори оцінюватимуть три умови, які мають виконуватися одночасно:
- Особисте виконання обов'язків: виконавець повинен виконувати роботу тільки сам. Якщо контракт B2B або договір доручення позбавляє людину права найняти субпідрядника або відправити замість себе заміну — це ознака штатної роботи.
- Робота під керівництвом чи наглядом: якщо замовник веде постійний контроль, дає прямі вказівки, як саме виконувати завдання, та вимагає звітності як від підлеглого, це вказує на трудові відносини.
- Визначене місце та час роботи: якщо компанія чітко диктує виконавцю умови роботи (місце та час роботи), це суперечить логіці незалежного контракту чи підприємництва, де головне — результат, а не відпрацьовані години.
Якщо інспектор зафіксує наявність усіх трьох ознак одночасно, це є підставою для визнання відносин трудовими. Оцінювання проводиться відповідно до статті 22 Трудового кодексу Польщі.
Цифровізація перевірок та автоматичний моніторинг
Ефективність контролю з липня 2026 року зросте завдяки автоматизації та обміну даними між державними органами. PIP отримає доступ до баз даних Установи соціального страхування (ZUS), Національної податкової адміністрації (KAS) та Систем електронного фактурування (KSeF). Це дозволить алгоритмам автоматично виявляти потенційні порушення без фізичного візиту інспектора на підприємство.
Під підозру потраплять фахівці на B2B, які роками працюють на одного контрагента і не мають інших клієнтів. Також інспектори відстежуватимуть схеми, коли бізнес масово звільняє “штатників”, щоб наступного дня оформити їх як ФОПів на ті самі завдання задля економії податків.
Бізнес може заздалегідь звернутися до органів контролю із запитом, описати заплановану модель співпраці з підрядниками й отримати офіційну відповідь, чи законна така схема і чи не викличе вона запитань у майбутньому.
Що це означає для ринку праці та українців
Для багатьох секторів польської економіки (зокрема IT-індустрії, де контракти B2B є стандартом) ці правила означають кінець епохи "формальних" договорів, зазначає медіа Wiadomości.
З'являється необхідність терміново переглянути внутрішні процеси. Якщо фірма хоче зберегти контракти B2B чи договори доручення, їй доведеться дати виконавцям реальну свободу — прибрати жорсткі графіки, обов'язкову присутність в офісі та пряме підпорядкування. Інакше доведеться закладати в бюджет додаткові витрати на оформлення людей у штат.
З одного боку, реформа посилює соціальний захист працівників/виконавців (офіційна відпустка, лікарняні, захист від звільнення). З другого боку, переведення на трудовий договір означає вищі податки, порівняно з моделлю B2B.
На думку Пестрикова, у довгостроковій перспективі реформа має посилити захист працівників.
"У довготерміновій перспективі це дуже позитивні зміни, адже вони спрямовані проти так званих сміттєвих договорів, коли роботодавець трактує особу як працівника, але ігнорує його права та перекладає на нього податкові обов'язки", — говорить Пестриков.
Водночас він застерігає, що в короткостроковій перспективі частина бізнесу може стикнутися з додатковими витратами. Трудовий договір буде більш витратним з позиції податків і соціального страхування, тому для деяких роботодавців утримання певної кількості працівників може виявитися нерентабельним.
"Особливо це може бути відчутно для українського малого бізнесу, який часто використовував цивільноправові договори як спосіб оптимізації податкового навантаження", — підсумував експерт.
Як пише HLB Poland, з 8 липня також зростуть штрафи за порушення від 2000 до 60 000 злотих, а за певні порушення — від 3000 до 90 000 злотих.
