З подачі міністра оборони Михайла Федорова уряд розпочав перший етап "системної трансформації Сил оборони". Держава підвищує виплати військовим, передусім піхотинцям і штурмовикам. Також пропонує нові контракти, по закінченню яких бійці отримають відстрочку від продовження служби, і вкотре тимчасово спрощує процедуру повернення із СЗЧ. Крім того, Міноборони обіцяє військовослужбовцям, які служать найдовше, вже цьогоріч можливість звільнитися зі служби. Натомість держава планує активно залучати на службу легіонерів, пошук яких хочуть доручити приватним рекрутерам. Про реформу ТЦК при цьому наразі не йдеться.
Запропоновані командою Михайла Федорова зміни затвердили "експериментальними" постановами уряду строком на два роки. Детальніше про нововведення Міноборони — у матеріалі Суспільного.
Зарплати
Перший етап "системної трансформації Сил оборони" Міноборони розпочало з підвищення зарплат військовослужбовців.
Постанова, яку уряд затвердив 12 червня та оприлюднив трьома днями пізніше, передбачає збереження "бойових" — додаткових виплат військовослужбовцям за участь у бойових діях. Як і раніше, "бойові" нараховуватимуть із розрахунку 100 тисяч гривень на місяць пропорційно до участі в бойових діях.
Натомість розмір "окопних" — одноразової винагороди за кожні повні 30 днів виконання бойових або спеціальних завдань на "нулі", уряд збільшив із 70 тисяч до 170 тисяч гривень. У Міноборони підрахували, що таким чином піхотинці, які тримають позиції, отримуватимуть за це 10 тисяч гривень на добу.
Крім того, уряд запровадив винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань. За участь в ударно-розшукових діях — повернення захоплених противником позицій — військовослужбовець отримуватиме 20 тисяч гривень, а участь у штурмах (захоплення позицій противника) — 40 тисяч гривень на день. За кожного вбитого росіянина у стрілецькому чи рукопашному бою український військовий отримуватиме 15 тисяч гривень, однак тільки якщо це буде зафіксовано на відео. Винагорода за кожного полоненого становитиме 100 тисяч гривень.
"Коли людина вступає в стрілецький бій, це найбільший ризик. Вона повинна точно бути гідно оцінена за той ризик, за той внесок, який робить у війну. І, ясна річ, що російські полонені для нас також важливі, оскільки це обмінний фонд для того, щоб повертати додому українських військовослужбовців, які перебувають у полоні", — пояснив 15 червня на брифінгу для журналістів заступник міністра оборони Мстислав Банік.
Так само Кабмін збільшив винагороду за виконання бойових та спеціальних завдань поза зоною активних бойових дій. Якщо раніше їх нараховували з розрахунку 30 тисяч гривень на місяць, то тепер — 70 тисяч гривень.
Максимальний розмір зарплати військовослужбовця з урахуванням усіх виплат не може перевищувати 460 тисяч гривень.
У Міноборони підрахували: якщо раніше військовий, який перебуває "на першій лінії", отримував 100—170 тисяч гривень, то тепер отримуватиме в середньому 300 тисяч на місяць.
Для підтвердження перебування штурмовиків і піхотинців на позиціях анонсовано впровадження для них системи mission control, яку Міноборони вже впровадило для операторів дронів через бойову екосистему DELTA. У Силах оборони цю систему називають "Мішин контроль", на честь міністра оборони.
Натомість на тилових посадах військовослужбовці отримуватимуть 30 тисяч гривень на місяць (нині 20 тисяч). Збільшення мінімальних зарплат для тилових посад президент Володимир Зеленський обіцяв ще півтора місяця тому, 1 травня. Після чого це ж підтвердив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Логісти, діловоди, механіки у прифронтових районах отримуватимуть в середньому 50 тисяч гривень, військовослужбовці на командних пунктах в районі бойових дій — 70 тисяч гривень, оператори БпЛА та НРК, артилерія, РЕБ — 100 тисяч гривень.
Зарплати командирів бригад зростуть утричі — до 150 тисяч гривень, а командирів корпусів — у два з половиною рази: з 92 до 230 тисяч гривень.
Мстислав Банік також наголосив, що військовослужбовці продовжать отримувати разові виплати за підписання контракту в розмірі 27-33 тисяч гривень, а також “оздоровчі” — 20 тисяч гривень на рік.
У пресслужбі Міноборони Суспільному уточнили, що нові зарплати військові отримають вже у липні.
"Вже за червень будуть нові зарплати, які військові традиційно отримають на початку наступного місяця", — зазначили там.
Скільки це коштуватиме
Мстислав Банік відмовляється відповідати на запитання, у скільки обійдеться підвищення зарплат військовослужбовцям. Він запевнив Суспільне, що Міноборони профінансує це з власного бюджету.
"Ці гроші ми знайшли всередині Міністерства оборони, не з додаткових видатків там якихось, бюджету й перерозподілу", — сказав заступник міністра.
10 червня Верховна Рада ухвалила зміни до закону про Держбюджет-2026, які передбачають збільшення видатків на Сили оборони, у тому числі додаткові 174 мільярди гривень на грошові виплати військовослужбовцям.
Суспільне уточнило в Баніка чи враховане в цій сумі фінансування нових зарплат військових. Він відповів так: "Бюджет не може враховувати речі, які ще не прийняті. Спочатку затвердження планів, програм і так далі — а потім вже затвердження бюджету”.
Народний депутат від фракції "Голос", член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Сергій Рахманін зазначив Суспільному, що джерела фінансування підвищення зарплат військовослужбовцям та загальної суми, яка для цього знадобиться, невідомі й народним депутатам.
“Це питання в той чи інший спосіб ставили міністру [Михайлу Федорову] і його представникам, якщо я не помиляюся, три чи чотири рази. Якоїсь достеменної, твердої, усталеної відповіді ми не почули”, — зазначає Рахманін.
Підвищити виплати військовослужбовцям планувало ще попереднє керівництво Міноборони. У грудні минулого року попередник Михайла Федорова на посаді міністра оборони Денис Шмигаль направив до Верховної Ради законопроєкт про "мотиваційні контракти".
Конкретні суми виплат у проєкті не вказувались, але Денис Шмигаль зазначав, що базовим рівнем військового за таким контрактом має бути зарплата у 50-60 тисяч гривень на місяць. Тоді в уряді порахували, що у 2026-2028 роках на це знадобиться додатково понад 3 трильйони гривень, з яких 552 мільярди — тільки у 2026 році.
Контракти
Заступник міністра оборони Мстислав Банік наголошує: нові зарплати військовослужбовці отримають незалежно від того, чи захочуть вони підписати нові контракти — ще одну новацію від Міноборони.
Їх зможуть підписати всі військовослужбовці, окрім тих, хто перебуває у СЗЧ або ж мають чинний контракт для 18-24 річних. Мобілізований може підписати контракт на будь-якому етапі, але при цьому має обовʼязково проходити БЗ
Контракти мають бути трьох типів: піхотно-штурмовий, бойовий та базовий. Піхотно-штурмовий контракт пропонуватимуть піхотинцям, штурмовикам, снайперам та розвідникам. Його укладатимуть на 10 або 14 місяців.
Мстислав Банік пояснює: 10-місячний контракт зможуть укласти лише чинні військовослужбовці. А ті з них, хто вже служить за контрактом, зможуть переукласти контракт. Натомість новим рекрутам запропонують контракт на 14 місяців. У Міноборони порахували, що за цим контрактом піхотинці та штурмовики отримуватимуть у середньому 300 тисяч гривень на місяць.
Бойовий контракт передбачено для решти бойових посад. Його укладатимуть на два роки. Міноборони зазначає, що військовослужбовці, які підпишуть такий контракт, отримуватимуть 120 тисяч на місяць, перебуваючи на бойових, і 30 тисяч гривень — у тилу.
Базовий контракт — для логістів, штабів і технічних фахівців. Його підписуватимуть теж на два роки з можливістю переходу на бойовий або піхотно-штурмовий контракт. Зарплати військовослужбовців за таким контрактом передбачено в діапазоні від 30 до 70 тисяч гривень на місяць.
Відслуживши будь-який з цих контрактів, військовослужбовець матиме щонайменше піврічну відстрочку від служби.
“Що б ти не робив, як би там не складалась твоя служба, в кожному разі гарантовано в будь-якому контракті буде базова ставка. Це шість місяців відстрочки”, — каже Мстислав Банік.
Він пояснює, що військовослужбовці, які підпишуть піхотно-штурмовий контракт на 10 або на 14 місяців, по його закінченню отримають додаткову відстрочку з розрахунку три місяці відстрочки за кожен місяць участі у бойових діях. Також за кожен рік служби в Силах оборони військовослужбовець отримуватиме шість місяців відстрочки, а за кожен рік служби до 2022 року — додатково один місяць відстрочки.
“На піхотно-штурмових контрактах, які є найбільш ризиковими, найкоротшими й передбачають найбільше грошове забезпечення, ми даємо і найдовшу відстрочку”, — зазначає Банік.
За його словами, військовослужбовці, які підпишуть бойовий та базовий контракти, додатково отримуватимуть відстрочку з розрахунку "один день на “бойових” — один день відстрочки", а також по одному місяцю відстрочки за кожен рік служби до 2022 року.
“Тобто провів на виконанні 30 днів — отримав ще 30 днів відстрочки. Провів рік і отримав ще рік”, — сказав Банік.
Народний депутат Сергій Рахманін у розмові із Суспільним зазначає, що ідея короткострокових контрактів для військовослужбовців не нова. Згаданий вище законопроєкт про “мотиваційні контракти”, який у грудні минулого року направив до парламенту Денис Шмигаль, так само пропонував контракти з відстрочкою. Щоправда, строки контрактів і терміни відстрочки у законопроєкті відрізняються від ініціативи чинного міністра оборони.
Проєкт Шмигаля пропонував контракти для солдатів, сержантів і офіцерів строком від одного до п'яти років і передбачав річну відстрочку від продовження служби в разі, якщо військовослужбовець підписав контракт від двох років. Після закінчення відстрочки військовослужбовець міг би підписати контракт вже на строк від одного до 10 років.
У презентації Міноборони згадано про можливість звільнення зі служби тих, хто у війську найдовше й провів найбільше часу на бойових завданнях. При цьому команда Михайла Федорова апелює до відповідної заяви президента Володимира Зеленського. Він 1 травня анонсував, що цьогоріч ті, кого мобілізували раніше, отримають можливість звільнитись зі служби.
Водночас за день до того, як Міноборони презентувало старт реформи, начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов заявив, що зараз не варто детально говорити про демобілізацію, щоб “не вводити людей в оману”.
СЗЧ
Також анонсовано “вікно можливостей” для повернення бійцям, які пішли в СЗЧ — самовільно залишили частину. Такі військові можуть до 20 вересня добровільно повернутися на службу в підрозділ, який оберуть самі. Ця можливість надається тим, у кого зафіксовано СЗЧ до 12 червня 2026 року.
Для цього необхідно подати рапорт у застосунку "Армія+" (для ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України) або ж напряму у військову частину (для ЗСУ і ДССТ) або через 1-й чи 2-й центри рекрутингу (лише для ЗСУ). В разі успішного проходження перевірки, яка триватиме до семи днів, військового поновлять на службі.
Мстислав Банік зазначає, що на відміну від ініціатив із повернення до війська за спрощеною процедурою, які діяли у 2024 та 2025 роках, цього разу військовий зможе повернутись напряму до військової частини, яку сам обере, а не до батальйонів резерву, як це було раніше.
“В цьому проєкті бере участь трохи більш як 50 найкращих підрозділів [Сил оборони]. Людина має розуміти, що вона йде до класних командирів, на класне забезпечення, на класні задачі, де вона точно гідно продовжуватиме свою службу”, — зазначає Банік. І додає, що за перші три дні дії спрощеного механізму рапорти про повернення на службу написало 88 людей, 22 з яких вже погодили військові частини.
Зазначимо, що спрощена процедура повернення не передбачає зняття кримінальної відповідальності. Від неї звільняються лише військовослужбовці, які вперше пішли у самоволку чи дезертирували. Натомість решта все одно отримають вирок суду, однак матимуть можливість призупинити судовий процес на період служби.
СЗЧ і дезертирство, вчинені в умовах воєнного стану, караються позбавленням волі на термін від п'яти до 10 й від п'яти до 12 років відповідно.
У грудні минулого року Офіс генерального прокурора закрив статистику щодо СЗЧ і дезертирства. Тож актуальних даних про кількість цих випадків наразі у відкритому доступі немає.
Іноземці та переведення
Ще одна новація від Міноборони — відкриття ринку рекрутингу для іноземців. Їхній відбір і направлення до України пропонують доручити приватним рекрутинговим компаніям. Кінцева ціль — щоб понад половина штурмовиків і піхотинців були легіонерами.
“Наша мета — створити ринок, на якому компанії будуть зацікавлені в тому, щоб поповнити українське військо іноземцями”, — каже Мстислав Банік.
Він зазначає, що Міноборони зараз аналізує досвід бригад Сил оборони, які використовують іноземців у своїх підрозділах.
“У різних бригад є різні пріоритети по різних країнах. Хтось хоче працювати з іспаномовними, хтось з англомовними, хтось із португаломовними тощо. І ми від цього відштовхуємось”, — зазначає заступник міністра оборони.
Також Мстислав Банік анонсує іншу урядову постанову, яка має “відкрити” військовослужбовцям переведення до інших частин. Міноборони обіцяє надати право раз на рік перевестись без згоди командира за допомогою додатку “Армія+” у межах ділянки фронту. Однак після цього військовослужбовець має щонайменше пів року прослужити на новому місці. На місяць такою можливістю зможуть скористатись не більше 50 військовослужбовців бригади і 10 — окремого батальйону.
Крім того, команда Михайла Федорова анонсувала впровадження оцінювання ефективності бригад за понад 160 показниками.
Попередні плани
Міністр оборони наголошує: перший етап трансформації Сил оборони має чітку мету — посилити підрозділи першої лінії, створити кращі умови для залучення піхотинців і штурмовиків та зробити систему винагороди для цих категорій більш справедливою і прив’язаною до реального ризику та виконаних завдань. Тільки після цього Федоров збирається перейти до другого етапу — зміни системи рекрутингу й мобілізації.
У січні цього року, після призначення Михайла Федорова міністром оборони, президент Володимир Зеленський повідомив, що той, серед іншого, має “розібратися з питанням "бусифікації" та “поставити крапку в нерозв'язаних питаннях щодо контрактної армії”. За два місяці Федоров після поїздки на фронт анонсував, що його команда розробила рішення для армії. Зокрема, зміни в процесі мобілізації та СЗЧ, а також окремі підходи для штурмовиків і піхотинців — щодо термінів служби та грошового забезпечення.
За кілька тижнів голова фракції “Слуга народу” у Верховній Раді Давід Арахамія стверджував, що реформа мобілізації перебуває на завершальному етапі. Своєю чергою, нардеп від “Голосу”, член комітету парламенту з питань нацбезпеки і оборони Роман Костенко стверджував, що Федоров планує ліквідувати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і розділити їхню соціальну функцію та функцію призову.
“Тих, хто відповідатиме саме за мобілізацію військовозобов'язаних, назвати "Офіс призову" або ж "Офіс комплектування", — зазначав тоді Костенко.
Він також зазначав, що функції мобілізації Міноборони хотіло передати Національній поліції. Проти такої ідеї публічно виступив голова Нацполу Іван Вигівський. Він наполягав, що поліція не впорається з цим завданням через брак кадрів та додаткові функції, що зʼявились у поліцейських після початку повномасштабної війни. До того ж Виговський переживав за репутацію підлеглих.
Звітуючи про результати перших 100 днів на посаді Михайло Федоров зазначив, що підготовка покращення умов рекрутингу та служби в Силах оборони триває. Нарешті, 1 травня президент анонсував початок реформування армії — втім, підготовка презентації Міноборони її першого етапу розтягнулась ще на півтора місяця.
