Підприємства Кіровоградщини хочуть зобов'язати брати на роботу учасників бойових дій

Підприємства Кіровоградщини хочуть зобов'язати брати на роботу учасників бойових дій

Підприємства Кіровоградщини хочуть зобов'язати брати на роботу учасників бойових дій УНІАН

Депутати Кіровоградської обласної ради пропонують зобов’язати підприємства, які беруть участь у публічних закупівлях, приймати на роботу учасників бойових дій. Це рішення підтримав 41 депутат облради з 54. Пропонують розробити та внести на розгляд Верховної Ради зміни до статті 16-ї Закону України "Про публічні закупівлі".

Кропивничанин Геннадій Дуров у зоні проведення Антитерористичної операції був з 2014-го по 2017 роки. Каже, після повернення не може знайти постійну роботу.

"Там легше через те, що ти тут не знаєш, куди себе діти. Там ти потрібен, а тут, де не підеш шукати роботу, ти не потрібен. Тебе або просто бояться, бо не знають, "що у них на думці", або просто кажуть: зачекайте, ми вам зателефонуємо. Ти чекаєш місяць-два, йдеш на іншу роботу, вантажником, щоб підзаробити".

Знайти роботу через центр зайнятості не зміг.

"Ставав я на облік у службі зайнятості, але мене не поставили. Бо я, як приватний підприємець з 2003 року. Хоча я написав заяви на закриття приватного підприємництва, але досі це питання не вирішене. Тому сам знаходив, де підробити”.

На Балашівському кар’єрі, який розташований за 5 кілометрів від Кропивницького, добувають глину та пісок. На підприємстві працюють пів сотні людей. Шестеро з них – учасники бойових дій на Сході України. Один з них – Павло Буднік. Працює водієм.

“У центрі зайнятості стояв близько пів року. Тут все влаштовує: і графік, і зарплатня".

Директор підприємства Андрій Бойко розповідає, з 2014-го воював у Дебальцевому, Горлівці, захищав Донецький аеропорт. Повернувся у Кропивницький на початку 2017-го року.

“Це така порожнеча, не знаєш, де будеш працювати, тому що під час війни втратив бізнес, закрив підприємства. Я, як керівник підприємства, знаю, що на сьогоднішній день держава власників та керівників підприємств не підтримує у плані працевлаштування АТОвців, тому що на сьогодні його прийняти на роботу це лише мінуси. АТОвець потребує додатково оплачуваної відпустки 14 днів щорічно, також невідомо, яка в нього контузія, тому що практично всі, хто брали участь у бойових діях, мають контузію, дуже багато людей бояться того, як він буде себе поводити. Крім того, згідно з нещодавно ухваленим законом, у будь-який час його можуть мобілізувати, а за ним потрібно зберігати робоче місце і середньомісячну зарплату”.

Ініціатором внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" став депутат обласної ради Олександр Горбунов.

“Законодавець має визначитися і внести, наприклад, що до 5 відсотків штату працівників повинні складати учасники АТО. Ми – держава, ми – суспільство і маємо піклуватися про тих людей, які зберігають цілісність нашої держави. Хочу провести паралель, так як зробили на законодавчому рівні працевлаштування людей з інвалідністю. Зараз на усіх наших підприємствах працює певний відсоток людей з інвалідністю і це вже стало нормою життя. Так потрібно вводити і поступати на сьогоднішній день з учасниками АТО".

В області проживають 14 500 учасників Антитерористичної операції, 2 500 тисячі з них безробітні. На обліку в обласному центрі зайнятості перебувають 700 учасників бойових дій. З них працевлаштували 117, говорить заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян.

"У кожного своя ситуація, кожен сам визначається. Розмір допомоги по безробіттю в учасника бойових дій значно вищий, ніж середній розмір допомоги по безробіттю. Середній трохи більше 3 тисяч гривень, в УБД – 5 тисяч 600 гривень. Цей фактор стримує від того, щоб швидко працевлаштуватись, тому що певні кошти отримують. І після того як виплата закінчується, не так багато УБД залишається на обліку. Дехто з них повертається знову на військову службу".

Експерт з публічних закупівель Павло Лісниченко не підтримує запропоновані зміни до Закону України.

"Профільний закон, що захищає права Атовців і варто користуватися саме ним. Публічні закупівлі мають у своєму полі користуватися саме тими напрямками, що там прописані: захищати можливість замовника отримати якісні послуги від якісних підрядників. Участь АТОвців ніяк не покращить можливість підрядника виконувати замовлення".

Звернення депутатів обласної ради розглядатимуть у Верховній раді для внесення змін до Закону України – пояснила юристка Людмила Загоруйко.

"В разі, якщо він буде схвалений і ухвалений Верховною радою України, то набирає чинності через 10 днів з моменту його офіційного оприлюднення, як це встановлено Конституцією України, стаття 94. Якщо не підтримає Верховна рада, то чинності даний закон не набуде".

Додає, спочатку це звернення розглядають у підкомітетах Верховної ради. Далі його виноситимуть на сесію для голосування.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди