Після майже тримісячного вимушеного простою 25 травня з Ормузької протоки вийшли два танкери зі скрапленим природним газом та супертанкер з іракською сирою нафтою, які прямують до Пакистану та Китаю.
Про це пише Reuters з посиланням на дані компаній з відстеження руху суден LSEG та Kpler.
Зазначається, що американсько-ізраїльська війна проти Ірану, яка розпочалася 28 лютого, суттєво обмежила судноплавство в Ормузькій протоці, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти та скрапленого природного газу (СПГ).
"Ці судна є одними з небагатьох супертанкерів, які виходять із Перської затоки цього місяця транзитним маршрутом, який Іран наказав використовувати суднам. Минулого тижня три дуже великі перевізники сирої нафти (VLCC) вирушили до Китаю та Південної Кореї з 6 мільйонами барелів сирої нафти", — зазначає агентство.
Зокрема, 25 травня танкер для перевезення скрапленого природного газу Fuwairit під прапором Багамських Островів перетнув Ормузьку протоку. Судно завантажили в катарському порту Рас-Лаффан орієнтовно 28 березня, а його прибуття до Пакистану очікують 26 травня.
Інший газовоз Al Rayyan також успішно вийшов з Ормузької протоки та прямує до Китаю, де має пришвартуватися 27 червня. Він перевозив вантаж, отриманий у катарському Рас-Лаффані. Його востаннє бачили в затоці 22 травня.
Також очікується, що 12 червня в порт Нінбо на сході Китаю прибуде для розвантаження танкер VLCC Eagle Verona, який залишив протоку 23 травня. Судно під прапором Сінгапуру, зафрахтоване компанією Unipec — торговим підрозділом найбільшого нафтопереробника Азії Sinopec — завантажило майже 2 мільйони барелів сирої нафти в іракській Басрі орієнтовно 26 лютого.
Крім цього, Eagle Verona став одним із семи кораблів, для транзиту яких Малайзія просила погодження в Ірану. Відтоді п'ять із цих суден уже вийшли з водного шляху, тоді як останні два все ще залишаються в Затоці.
До початку військових дій в Ірані через Ормузьку протоку щодня проходило в середньому від 125 до 140 суден.
Напередодні танкер зі зрідженим природним газом уперше з початку війни в Ірані вийшов з Ормузької протоки та вирушив до Індії, що може свідчити про поступове відновлення енергетичних постачань із Затоки.
Чому Ормузька протока така важлива для глобального ринку нафти
Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних вузлів планети, через який проходить близько п’ятої частини всіх світових постачань нафти та зрідженого природного газу.
Будь-яка нестабільність у цьому вузькому морському шляху миттєво відгукується на глобальних ринках, що й продемонстрували події березня 2026 року. Нині через загрозу ударів з боку Ірану судноплавство опинилося під фактичним блокуванням, змусивши частину компаній обмежити рух цією ділянкою.
13 березня турецький нафтовий танкер зумів пройти через протоку з вантажем попри іранську блокаду. Вже наступного дня, 14 березня, президент США Дональд Трамп закликав країни Європи та Азії направити військові кораблі для захисту торговельних шляхів і заявив, що американські ВМС "дуже скоро" почнуть супроводжувати комерційні танкери.
До 20 березня сформувалася міжнародна коаліція у складі Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Японії та Канади. Ці країни офіційно засудили іранські атаки на цивільну інфраструктуру та висловили готовність гарантувати безпеку проходу суден. Наступного дня, 21 березня, іранські ВМС провели через протоку індійський танкер.
22 березня Тегеран заявив, що протока відкрита лише для тих, хто не входить до списку "ворогів", а Трамп у відповідь пригрозив знищити електроенергетику Ірану, якщо блокаду не знімуть протягом двох діб. 25 березня Іран закріпив свою позицію нотою до Ради Безпеки ООН, де офіційно заборонив прохід суднам США, Ізраїлю та іншим "учасникам агресії", дозволивши рух лише "неворожим" суднам за умови координації з іранською владою.
Попри ці обмеження, 29 березня танкер P. Aliki з саудівською нафтою зміг пройти протоку вздовж іранського узбережжя. Проте загальний дефіцит ресурсів став настільки відчутним, що 31 березня Дональд Трамп через соцмережу Truth Social звернувся до країн, які потерпають від нестачі авіаційного пального, фактично визнаючи масштаб проблеми.
Раніше Суспільне писало, чому Ормузька протока настільки важлива для глобального ринку нафти, як знизити залежність від неї та чи є альтернативи протоці.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості та флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід Ормузькою протокою протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
